Журналістка
Донеччани навіть не сподіваються на те, що окупанти візьмуться прибирати каналізаційні відходи та гори сміття з вулиць — прохають хоча б прийняти їхні звернення, бо в кабінетах їх «шлють геть».
Колишній мер Умані зізнається: людей у бригаді бракує. Але після того, як він місяць тому прийняв командування кулеметним взводом — до нього почали проситися навіть ті, хто раніше пішов у СЗЧ (самовільне залишення частини).
Смачні кава та піца під звуки вибухів на фронті - саме так сьогодні працює невеличка піцерія у Селидовому Донецької області.
Село Долина на Донеччині стала пам’яткою, що росіяни роблять із населеними пунктами, які їм не вдається захопити.
Захоплення Слов’янська Донецької області у 2014 році стало тим доказом непокарання, після якого колаборанти зрозуміли: можна продовжувати насолоджуватися життям і не відповідати за скоєне.
У «Каспера» було три варіанти, як пережити останній день на заводі Ілліча у Маріуполі. Всі означали смерть — просто у різних варіаціях і з різними людьми. Тоді, обираючи між переміщенням на «Азовсталь», здачею в полон та проривом росіян, він обрав останній варіант. «Касперу» пощастило — він вижив. На відміну від половини найвідчайдушніших побратимів. І потрапив у полон на 631 день — майже 22 місяці.
Військові пригадують: вони знали, що воюють з терористами. Проте що воюють з тваринами — впевнились після маріупольського драмтеатру та обстріляного вокзалу в Краматорську.
Сотні тисяч людей, чиї права порушила росія, вбивши рідних, відібравши здоров’я чи знищивши майно, не змогли, не захотіли та не встигли подати заяви до Європейського суду з прав людини. На жаль, зробити це зараз уже неможливо.
Волонтери безкоштовно вивозять тяжкохворих та маломобільних донеччан у безпечні регіони, тоді як подібна медична евакуація коштує від 30 тисяч гривень
«Умнік» свій перший окоп — «нірку» — вважав жартом. До самого обстрілу не вірив, що туди взагалі можна якось вміститися дорослому чоловіку. Проте саме та нірка рятувала його життя, коли росіяни починали «крити» по позиціях.
Від центра Курахового до лінії фронту трохи більш як 13 кілометрів. І на сьогодні цю відстань уже долають ворожі артилерійські снаряди, руйнуючи будинки, в яких живуть цивільні разом із малюками.
16 березня 2022 року росіяни скинули авіабомбу на Маріупольський драмтеатр. Знищення театру, де ховалися від обстрілів маріупольські родини з дітьми, шокував світ. Усі побачили справжнє обличчя російських окупантів.
9 березня 2022 року окупанти нанесли авіаудар по пологовому будинку в Маріуполі. Місто, яке дев’ять днів уже перебувало у блокаді, струснув вибух — спершу від прильоту по дитячій лікарні, а згодом — по місцю, де перебували мами з новонародженими дітьми.