Столичний волонтер Владислав Малащенко, який з початку повномасштабного вторгнення переформатував роботи кондитерської на благодійну пекарню, наголошує: на прифронтовій Донеччині ситуація для місцевих погіршується постійно.
Часів Яр 5 грудня. Фото волонтера та товариша Владислава Малащенка - Дмитра Артемова
Волонтерів, зауважує Владислав Малащенко, на прифронтову Донеччину зараз їздить достатньо мало. Тому потреба людей — доволі велика, і її дуже складно закрити тією кількістю охочих, яка наявна станом на зараз.
«Зараз ми знову приїхали у Нью-Йорк. Біля гуманітарного штабу зміни — з’явилося укриття. Хоч людей у ньому немає, але є світло. Постійно лунають вибухи — з кожним разом все стає якось гірше. Сьогодні люди навіть не прийшли на саму роздачу хліба й гуманітарки, бо було надто небезпечно», — розповідає волонтер.
За кілька годин до приїзду в Нью-Йорк команда волонтерів була у Часовому Ярі - ситуація там нічим не краща. Зокрема, людей на вулицях досить мало, оскільки 5 грудня на місце, де розташований гуманітарний штаб, прилетів «Град». Як наслідок — 6 поранених, а один місцевий житель — вбитий.
«Цього разу ми привезли невеликий „бонус“ — трішки туалетного паперу. Я не знав, чи він буде потрібний, але взяв про всяк випадок. У мене його забрали з руками й ногами — все досить сумно. Нічого не змінюється у кращу сторону. Але тут люди не втрачають надії, всі посміхаються. Хоч і холодно, немає електрики. Але дякую ЗСУ, що ми можемо бути тут — за два кілометри від фронту, і що тут немає росіян — а лише люди, які потребують підтримки», — каже Владислав Малащенко.
Часів Яр 5 грудня.
Фото волонтера та товариша Владислава Малащенка — Дмитра Артемова
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!