ІНФОГРАФІКА. Еволюція обіцянок: як змінювалися програми кандидатів, які балотуються вдруге

Шість кандидатів у президенти України вже брали участь у президентських перегонах.

Ілюстративний колаж із фото з відкритих джерел

Аналітичний портал «Слово і Діло» вирішив порівняти обіцянки з попередніх та нинішніх програм претендентів на посаду глави держави та підготував відповідну інфографіку.

Всі обіцянки аналітики розбили на групи: зовнішня політика, нацбезпека, економіка, соціальна політика та інше та порівняли (у відсотках) наскільки стало більше чи менше запевнень у новій програмі кандидата порівняно із програмою 2014 року.

У програмі чинного президента в 2014 році чверть обіцянок стосувалася державного управління та місцевого самоврядування, громади, а також державного устрою. Цього разу лише 4% всіх обіцянок Порошенка торкаються цієї теми. Зокрема, балотуючись у 2014 році, Порошенко обіцяв, в разі обрання президентом, першочергово внести до Верховної ради законопроект про парламентську опозицію (не виконав), проводити вибори мерів у два тури (виконав) та провести децентралізацію (не встиг закінчити).

ЧИТАЙТЕ: «Выборы 2019»: пройди тест и определи своего кандидата в президенты

Нова програма Порошенка містить тільки одну обіцянку з цієї теми — продовжити децентралізацію. На цих виборах нинішній президент сконцентрував свою увагу в програмі на питаннях національної безпеки (23% обіцянок) та розвитку економіки (23%). Серед іншого він запевняє, що забезпечить деескалацію конфлікту з РФ, в рази збільшить видатки на посилення ЗСУ, а його пріоритетом стане боротьба за повернення Криму (такая ж обіцянка була й в попередній програмі Порошенка).

У Порошенка в 2014 році найбільше обіцянок було у сфері держуправління, а Тимошенко найбільше хвилювала економіка. Зараз у деяких кандидатів пріоритети змістилися. Є й такі, що нічого не обіцяють щодо зовнішньої політики.

Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

В економіці Порошенко раніше обіцяв якнайшвидше підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС (виконав), перекрити всі офшори (провалив), зменшити кількість та ставки податків (не виконав). Тепер він запевняє, що забезпечить регіональне лідерство України у індустріальному розвитку, аграрному секторі Європи та забезпечить заміну оподаткування прибутку підприємств на оподаткування виведення капіталу з країни.

Щодо безпосередніх повноважень президента — зовнішньої політики, то у 2014 році Порошенка дав лише 4% обіцянок з цього приводу, а у новій програмі — ця тема має вже 15% всіх намірів кандидата. Зросла кількість обіцянок й щодо соціальної політики. Минулого разу Порошенко нічого не обіцяв з цього приводу, а цього — вже 8% його програмних зобов’язань стосуються цієї теми.

Законність і правопорядок мали 21% обіцянок у минулій програмі Порошенка, а програма-2019 не має жодної. Зовсім нічого Порошенко не обіцяв на папері ні перший ні другий раз щодо екології, е-урядування та виборів (зміна законодавства чи процедури).

Юлія Тимошенко, яка вже втретє балотується в президентом України, в 2014 році найбільше уваги в програмі приділила економіці (22% обіцянок). Вона запевняла, що в разі перемоги на виборах ліквідує всі елементи економічної залежності України від Росії, зменшить на порядок кількість дозвільних документів і ліцензій для ведення бізнесу, звільнить інвесторів від податків при реалізації продукції на експорт та багато іншого.

У новій програмі Тимошенко основна частка обіцянок приділена економіці (21%). Вона обіцяє відновити довіру до банківської сфери, підтримати створення та розвиток українських банків, змінити політику НБУ у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, надавати державну підтримку фермерським господарствам і малим агропідприємствам. Також вона пообіцяла, що в разі її перемоги, негайно після президентських виборів, прийняти закон про введення для аграріїв єдиного податку на гектар землі. Щоправда президент не має повноважень приймати закони, він може їх ініціювати, зокрема, як невідкладні.

На другому місці в цьогорічній програмі Тимошенко за кількістю обіцянок соціальна політика (18%), а минула програма містила лише 7% «соціалки». Зокрема, Тимошенко обіцяє запровадити солідарну пенсійну реформу з щорічною індексацією особистих вкладів, повернення високих виплат при народженні дитини, які вона обіцяє виплачувати одразу одним платежем, дешеву іпотеку молодим сім’ям.

Збільшилась кількість обіцянок в сфері культури (з 9% до 14%), енергетиці (з 8% до 10%) та охороні здоров’я (з 1% до 5%).Зовсім немає в програмі Тимошенко обіцянок щодо виборів.

У Гриценка найбільше обіцянок в сфері законності та правопорядку, хоча у порівнянні із минулою програмою, їхня кількість зменшилась з 31% до 20% від всіх запевнень. Така ж ситуація з «економічними» намірами (19% проти 39% у минулій програмі). На відміну від програми-2014 року, цього разу Гриценко взяв на себе зобов’язання у соціальній політиці (8%), культурі (9%), охороні здоров’я (8%), екології (3%), е-урядуванні (2%) та виборах (2%). Нічого не обіцяє кандидат щодо зовнішньої політики, і це дивно, адже це питання належить до компетенції президента України.

Юрій Бойко найбільше обіцянок дає в сфері економіки (225 у попередній програмі та 23% - у цьогорічній) та соціальної політики (13% та 19% відповідно). Жодної обіцянки немає у програмах Бойка щодо екології.

Еволюція обіцянок Ольги Богомолець виглядає наступним чином. У 2014 році найбільше її програмних обіцянок торкалися економіки (29% проти 10% у новій програмі), а у 2019-му вона сконцентрувалася на запевненнях щодо медицини (було 4% обіцянок, а стало — 23%).

Олега Ляшка найбільше турбує «соціалка» (було 15%, стало — 36%) та економіка (16% і 20% відповідно). Найменше уваги в програмі кандидата приділено зовнішній політиці, культурі та виборам. Зовсім немає обіцянок щодо охорони здоров’я, е-врядування, екології та громадянського суспільства.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev