Долучають молодь до скаутингу: на Донеччині пластуни провели літній табір

Перший на Донеччині всеукраїнських художній пленер, етнолекції, руханки, бойовий гопак, медичні майстер-класи, співи патріотичних пісень біля вогнища і приготування юшки на багатті — це та багато іншого входило до інтенсивної програми пластового табору «Екогайдашник «Степовий обрій», повідомляє «Вчасно».

У рамках табору протягом п’яти днів наприкінці серпня 25 учасників віком від 12 до 15 років зі Слов’янська, Краматорська, Сіверськодонецька та Бахмута поринули у різноманітні скаутські традиції. Пройшов табір на території таємничого острову на Дінці в селі Маяки Слов’янського району.

Фото: Максим Потапчук

Така незвична назва стала результатом поєднання двох слів: гайдашник — від заклику «гайда до пласту», а приставка «еко» додалася, оскільки молодь в рамках табору провела чимало ініціатив з очищення навколишнього середовища: зібрали сміття на території острову, допомогли у благоустрої музею Слобожанщини, розбудували сходинки не березі.

Запустити табір вдалося завдяки двом юнакам пластунам — Дмитру Гуцману зі Слов'янська та Денису Папіну з Краматорська. Дмитро самостійно написав грант до благодійного фонду «Карітас Краматорськ», а Денис допоміг із різними комунікаціями.

Хлопці виграли 20 тисяч гривень за активної участі громадської організації «Теплиця» зі Слов'янська. Решту коштів вдалося зафундувати.

Як розповідають хлопці, на проєкт їх спонукало бажання розбудови пластового руху на Донбасі. «Табір був спрямований на те, щоб з його учасників створити певний кістяк Пласту в Донецькій окрузі та залучати до скаутингу більше молоді», — зазначає Дмитро Гуцман.

За словами Дениса Папіна, традиція Пласту бере початок саме з Донецької області. Однак зараз, на жаль, у регіоні майже немає його активних юних учасників, які б були рушіями змін та розвитку.

«Пласт — це виховання саме патріотичне та фізичне. Це виховання свідомих громадян. Як на мене, в наші часи дуже важливо, щоб у нас були свідомі та гідні громадяни, тому Пласт має надзвичайне значення», — підкреслює Денис Папін.

Поставлені цілі з активізації шкільної молоді навіть вдалося трохи перевиконати: чверть юнаків-учасників табору уже залучили до Пласту. Решта готується приєднатися до скаутської організації.

«Комендант табору нам говорив, що наша перша ціль — навчити цих дітей українським пісням, хоча б двом. І коли ми вже їхали додому, просто почули, як вони співають пісень десять, самі, без будь-якої підтримки», — ділиться Денис Папін.

Фото: Максим Потапчук

Школярка з Краматорська Юлія Кривошеєва розповідає: табір буквально змінив її життя та дозволив по-іншому побачити деякі речі.

«Я, взагалі, не пластунка, але планую приєднатися до Пласту. Цей табір змінив моє життя. Я можу тепер вільно розмовляти української мовою, легко рано прокидаюся — тобто обзавелася корисними звичками», — каже дівчина.

На майбутнє чинні та потенційні пластуни вже планують наступні патріотичні проєкти.

Керівник Краматорського осередку пласту Максим Потапчук вважає: набагато краще, коли молодь самостійно реалізує такі ініціативи, за мінімального втручання старшого покоління.

«Коли юнаки та юначки самі пишуть концепцію, створюють подібні заходи на кшталт таборів, акцій, тоді подія набагато якісніша, ніж під проводом дорослих. Тоді молодь відчуває себе частиною табору, „горить“, живе їм і насичує неймовірними подіями та драйвом», — вважає Максим Потапчук.

За його словами, дорослі лише надавали допомогу при виникненні якихось труднощів, консультували та ділилися корисними контактами.

За результатами табору вдалося сформувати справжня дружню спільноту патріотичного юнацтва, яке запалена ідеями Пласту.