«Такі пресконференції Столтенберга надихають путіна»: думки експертів про саміт НАТО

Про те, як очільники НАТО «підігрують» путіну, чи злякався Захід нових умов поставок російського газу, хто з західних країн — легкодухи, які настрої панують серед звичайних американців в питанні допомоги України, як це може вплинути на їхнього президента, та чому Польща не може передати Україні літаки — «Вчасно» зібрали думки експертів.

Математик, російський політичний опозиціонер Андрій Піонтковський (з інтерв'ю на Youtube «Україна 24») про політичну смерть НАТО

Після переглянутих щойно кадрів із Маріуполя, збіговисько «великих» лідерів Заходу виглядає безглуздим, неадекватним, що не відповідає трагедії моменту. І навіть справа не в тому, що вони не виявляють достатньо співчуття, симпатії до України, що бореться, їхня поведінка самогубна. Вони повинні розуміти, що зараз Україна захищає від цього маніяка весь західний світ і НАТО.

Єдине, що адекватного прозвучало на трьох самітах: «великої сімки», НАТО та ЄС, це звернення Зеленського та гірка фраза наприкінці: «Я прошу вас дуже, від імені тих героїв, які борються за Україну, ніколи більше не повторюйте того, що українська армія не відповідає високим стандартам НАТО».

Він має рацію. Єдина армія, яка зараз відповідає високим стандартам захисту свободи, незалежності, ідеалів, цінностей вільного світу — це українська армія.

Ця фраза викриває всю десятирічну брехню про те, чому Україна — не член НАТО. Офіційне пояснення НАТОвської бюрократії, що Україна подала заяву, але вона ще не задовольняє всім критеріям. Причина одна — вони просто бояться шаленого карлика і не готові взяти на себе відповідальність.

Сьогодні — день політичної смерті НАТО. Його вбив, по-перше, вирок Зеленського, а по-друге, абсолютно обурююча конференція генсека НАТО Столтенберга. Він десять хвилин повторював ту саму заучену фразу: «Найголовніше для нас — це уникнути ескалації конфлікту». І це говорить голова наймогутнішої військової сили. Він каже, що найголовніше для нас не прийти на допомогу Україні та не увійти в пряме зіткнення.

Коли я це слухав у прямому ефірі, я був впевнений, що це і путін дивиться, і я впевнений, що він при цьому повторив знаменитий коментар гітлера, коли в Мюнхен в 1938 після того, як підписав ганебну угоду Чемберлен. Гітлер тоді, звертаючись до своїх соратників, тодішніх шойгу і патрушеву, сказав на адресу західних лідерів: «Які нікчемності!».

Справа в тому, що такі пресконференції Столтенберга надихають путіна. Вони рятують його, коли над ним вже нависає загроза поразки в Україні. Ми бачимо, що твориться в москві, біжать найжирніші щури, зникають з публічного поля начальники оборони та генерального штабу. І такі уявлення «великих» західних лідерів просто підтримують путина.

Зеленський також правильно сказав на конференції, що ми не сподіваємось на НАТО, але сподіваємось на країни НАТО. Америка — саме одна з таких країн. І давайте, подолавши всі наші емоційні обурення, скажемо, що Америка надає хоч і недостатню, але велику, вирішальну допомогу озброєннями.

Вже ніхто не сподівається на «No Fly Zone» і тепер Україна каже, що дайте нам самим її встановити, надавши МІГи, ППО С-300. Наразі Україна починає переходити в контратаки. Якщо зараз отримати «повітря» повністю, це перейде у масштабний фронтальний контрнаступ. Ось це треба досягти від Заходу, від Байдена. Я думаю, що Анджей Дуда має допомогти нам. Я також думаю, що буде контакт Зеленського з Байденом, можливо, в Польщі.

Загалом, Захід справляє жахливе враження відсутності лідерів таких, як Черчілль, Рузвельт, Рейган, Тетчер. Немає нічого подібного, а лише дрібні боягузливі бюрократи. Лідером вільного світу зараз є не США, а Україна. Вона єдина веде себе як лідер вільного світу, захищає весь цей вільний світ ціною величезних людських жертв.

Депутат Європарламенту від Литви, дипломат Пятрас Ауштрявічюс (з інтерв'ю на Youtube «24 канал») про те, чи дало коректною була відповідь НАТО Зеленському

Президент Зеленський зробив дуже правильну заяву на саміті. Він не просив якихось 15−20 чи 30% оборонної спроможності чи всіх ресурсів із країн НАТО. Він дуже точно визначив хоча б 1 відсоток. І це означало б для України дуже багато.

Відповідь що була з НАТО, мене не задовольняє. Вона така сама, як і раніше. НАТО наголошує на нарощуванні політики стримування. 4 нові групи розгортаються у Болгарії, Румунії, Словаччині та Угорщині. Збільшуються оборонні ресурси у повітрі, інших частинах, особливо ППО.

А по Україні відомо, що нарощуватиметься допомога в тому числі й озброєння. Більше жодних обіцянок на політичному рівні я не почув. Напевно, у цифрах і тій практичній підтримці це означає, що і справді допомога буде нарощуватися, але водночас там не було жодної відповіді на запитання президента Зеленського щодо літаків, танків тощо.

Я передбачаю, що поставлятиметься, протитанкової та протиповітряної оборони, тобто те, що вже Україна мала й до того. Щоправда, з нового, що я почув, Україні буде також поставлена ​​оборонна протихімічна та протибіологічна зброя, у т.ч. проти ядерна зброя.

Отже, не можна заперечувати, що буде велика допомога, принаймні в кількості. Якщо в кількості та якості, особливо протитанкове озброєння та ППО будуть достатні, це звичайно, може вплинути на ситуацію, але треба було зробити щось й інше, бо грати з цим агресором та сподіватись, що він змінить лінію своєї поведінки, я поки що не бачу.

І маю сказати, я розчарований у цій відповіді, тому що не було необхідної твердості та ясності. А це означає, що не всі ми зробили, щоб стримати агресора. Тому якнайшвидше ми можемо знову побачити подібну зустріч. Розумієте, зустрічалися політики, не військові. А політики мають провести дуже чітку політичну лінію, щоб кожному жителю країн-членів НАТО і оточуючих країн було все зрозуміло.

Отже, не можна заперечувати, що буде велика допомога, принаймні в кількості. Якщо в кількості та якості, особливо протитанкове озброєння та ППО будуть достатні, це звичайно, може вплинути на ситуацію, але треба було зробити щось й інше, бо грати з цим агресором та сподіватись, що він змінить лінію своєї поведінки, я поки що не бачу.

Я все-таки сподіваюся на коаліцію тих країн, які допомагатимуть Україні трохи більше, ніж заявами або лише тією зброєю, про яку ми говоримо. За цей місяць українцями було створено диво, а тепер треба йти і до переможного кінця.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін про те, що «на слабо» Захід уже не візьмеш в питанні торгівлі російським газом та про деяких європейських країн-«слабаків» та можливих «зрадників» (з ТГ-каналу)

Росія вирішила «дістати» Захід і сказала, що «недружні країни» платитимуть за газ в рублях. Хотіли вплинути на рішення поступово позбутися російського газу. Пару слабаків знайшлося: Молдова погодилася, Болгарія, кажуть, думає. Всі інші росію послали: швидко і рішуче. Включаючи Німеччину, яка отримує 40% свого газу з росії. Досі — на жаль. А також Австрію, Польщу і само собою Японію. Прориву у санкціях Кремлю пробити не вдалося і «на слабо» Захід вже не візьмеш. А між тим було б непогано, щоб Євросоюз захищав транзит газу через Україну.

Україна продовжує качати російський газ, і тим самим Кремль заробляє під час відкритої агресії. Вважаю, що це політична та моральна відповідальність ЄС захистити тих, хто захищає потрібний Євросоюзу транзит. Ніяк інакше.

Ми не очікуємо від Угорщини боротися поряд з нами, але дати нам зброю для боротьби — це питання моралі і цінностей, а не політики. Покоління українців пам’ятатимуть, хто був разом з нами і хто ні.

Коли я чую від угорців, що вони не готові навіть пропускати зброю для нас через свою територію, то одразу хочу нагадати їм про 1956 рік. Про повстання, що було придушене радянськими військами і призвело до тисяч вбитих та поранених.

Хочу також нагадати, що на стороні Добра тоді були українці, що доєдналися до повстання. Зраджуючи нашу боротьбу за свободу, угорці зрадять і свою. А також українських угорців, що зараз у наших Збройних силах.

Адріан Каратницький, науковий співробітник Атлантичної Ради про Саміт НАТО у Брюселі (з інтерв'ю на Youtube «Телеканал Київ») про розбіжності між настроями населення Заходу і його керівниками, а також про те, що заважає Польщі надати Україні літаки

Ці «недотягнення», котрі ми слухаємо від напівлідерів НАТО скоро виправляться через тиск суспільної думки, членів парламентів, нашого сенату, Конгресу, котрі всі тиснуть на наших лідерів виконавчої галузі, щоби ті були більш азартними і надавали Україні якомога більше зброї.

Те, що Україна веде так ефективно боротьбу, надає більше часу, щоби виконати всі бажання України щодо надання зброї, включаючи не лише оборонну, а й наступальну. Україна має відбороти території, котрі росія окупує і має таким способом примусити путіна і росію до столу переговорів.

Америка вважає, що Україні непотрібні авіаційні бомбардувальники и тому подібне. Але Америка програла і в Іраку, і в Афганістані, а Україна вже виграє на полі боротьбу з росією. Тому, думаю, що Україна має повне право вирішувати, які комплектування їй потрібні, щоби виграти і завершити цю війну.

Я так думаю, що коли Європа говорить, що боїться розширення війни, то боїться, що вона розшириться саме на російські території. І мені здається, що це є великий страх. Україна дотепер ще не вела ніяких наступальних дій щодо ворога. Вона бореться на своїх теренах. Думаю, що це задовольняє НАТО.

Вони хочуть, щоб Україна розхитала режим путіна. Але Україна повинна мати ширшу мету — примусити до перемир'я, а не до нового розподілу українських територій.

Я розумію, що треба бути практичними і розуміти, що Крим буде питанням іншим, але принаймні щодо територій, що належали Україні до 24 лютого, то це повинна бути чітка мета України, і це означає, що без наступальної зброї не можна буде примусити росію відступити.

Україна сама може закрити небо, якщо їй дадуть достатню кількість відповідного озброєння, включаючи бомбардувальники та відновлення їхніх авіаційних сил. Крім того треба дати гарантії Польщі щодо «закриття неба» над нею.

Польща готова відддати МіГи і Су, котрі є на їхніх складах Україні і Україна готова їх прийняти, але Польща потребує більше захисту. І Польща бажає, щоби Америка патрулювала їхній повітряний простір. Америка цього не робить. Через гальмування цього процесу, США розповідає, що потрібно Україні, а що — ні.

Це ганьба цим недолугим, котрі програли в Афганістані та Іраку, котрі думають, що вони можуть читати лекції українським військовим, котрі себе виявили геніальними тактиками та стратегами, котрі тримають на рівному набагато потужніші російські сили. Тому терпіти такі позиції «недотягнення» завершились. До цього готові Польща, центрально-європейські країни, американські конгреси та американські виборці.

Якщо подивитись на опитування, давати летальну зброю, навіть прикрити небо, підтримують 65% американців. Тому Україна має дуже сильну позицію, дуже високий моральний авторитет, щоб просувати ці речі.

Президент Зеленський робить правильно, що він наголошує на максимальні позиції. Хоча це насправді — прагматичні позиції і таки західний світ ще не доріс до цього. Все що говорив президент Зеленський кілька тижнів тому, тепер відбувається. І я думаю, що такою політикою чітких вимог тягнемо західний світ проти його волі до правильних рішень, котрі є в інтересах західних країн та захисту НАТО.

Конгрес дуже незаводоволений повільними реакція президента Байдена, рейтинг якого не піднявся, коли він мав можливість виявити себе лідером західного світу. Це все впливає. Вибори грядуть в листопаді. Але ефект того, що виборці хочуть більш сильної реакції проти путінської агресії і є на боці України, буде дуже сильно впливати на політику. І в Конгресу, думаю, є достатньо волі, щоби примусити Байдена ті речі, які він не здатний або не хоче зробити.

Думаю, рішення про надання військових літаків Україні можна буде протиснути наступними тижнями. І тут не потрібно волі Альянсу. Потрібна воля Америки посилити оборонні позиції в Польщі, котрі вона уже робить.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev