«Єдиний коридор із пекла»: захоплені українці ризикують життям, аби втекти з окупованої Луганщини

Неофіційно між Україною та окупованою територією Луганщини існує автосполучення, яке контролюється російськими військами. Однак ті, хто виїхав на українські території, називає той шлях водночас і дорогою життя, й дорогою смерті.

«Єдиний коридор із пекла»: захоплені українці ризикують життям, аби втекти з окупованої Луганщини

Інформація про ймовірний перетин кордону з’явилася в одному з місцевих телеграм-каналів

«Бусіки або приватні авто виїжджають зі Сватового, потім через Куп'янськ їдуть на Печеніги. Десь в районі плотини людей пересаджують на легкові авто, котрі довозять їх через Чугуїв до Харкова. Кажуть, що дуже дорого, тому що ризиковано, але все ж дешевше, ніж транзитом через рашку, Латвію, Литву, Польщу», — зауважує автор повідомлення.

У коментарях луганчани повідомили, що насправді дорога існує. І хоч маршрут змінюється, дорожнє автосполучення між територіями — реальне. Проте головне, що потрібно знати — що цей маршрут насамперед контролюється рашистами, які отримують за це «відкати».

Журналісти «Вчасно» поспілкувалися з однією з жінок, яка їхала цією дорогою. Луганчанка Тетяна пояснює: маршрут дорогий, вартість — кількадесят тисяч гривень за поїздку в легковому автомобілі. У «бусіку» — від двох тисяч гривень. Однак «подорож» на кордоні з життям і смертю дешевша, аніж поїздка з окупованої території в Україну через кілька вільних країн.

Окупанти розстрілювали машини з людьми всередині / ілюстративне фото: Громадське Окупанти розстрілювали машини з людьми всередині / ілюстративне фото: Громадське«Це неофіційний зелений кордон, люди їдуть на свій страх і ризик. Ніколи немає гарантії, що по цих машинах не відкриють вогонь. Не один раз траплялось, що машини розстрілювали з людьми всередині. Звісно, що на непідконтрольних Україні територіях, тому розповідали, що навіть тіла не забирали. Це було за кілька днів до того, як я виїхала», — каже Тетяна.

Оксана Трофименко, яка теж їхала цим маршрутом, розповідає: «фільтрація» рашистів дуже жорстка. Тому виїхати дозволено малій кількості людей, а черги на поїздку тривають по кілька тижнів.

«Людей перевіряють, дивляться телефони. Ви взагалі уявляєте як важко виїхати з окупованих територій? Це дійсно ризиковано. Чоловіків не випускають (це факт, бо знайомі виїжджали). На ті буси, що виїжджають, черга неймовірна. Ми два тижні чекали. Не турбуйтеся, любителі руського мира звідти не вилізуть. Їм вже торба», — пояснює Оксана.

Окрім цього, виїзд з окупованих територій заборонений хлопцям, старшим 14 років. Повернутися на окуповану територію вони теж не можуть (принаймні тим самим маршрутом). Виїхати з окупації можуть лишень хлопчики молодші 14 років і чоловіки віком 60+. Усіх інших повертають зі словами, що вони йтимуть служити у росармію. Днями така ж ситуація сталася і з чоловіком Вікторії, яка раніше виїхала на підконтрольну Україні територію. Коли її чоловік намагався перетнути кордон цим маршрутом, його не пропустили. «Народна міліція» наказала отримувати російський паспорт і йти служити в російську армію.

«Фільтрація» рашистів дуже жорстка / ілюстративне фото з відкритих джерел «Фільтрація» рашистів дуже жорстка / ілюстративне фото з відкритих джерел Такий випадок не поодинокий, тому підлітки не часто ризикують виїжджати з непідконтрольних територій, адже за ними може здійснюватися контроль (уже після того, як їх «завернуть»).

«Виїжджали мої рідні. З ними в автобусі їхав хлопчина років 17, то водій його запхав подалі від зайвих очей. Він виїхав. Дівчат і жінок випускають всіх, але теж на яку зміну потрапиш, і як вони на тебе подивляться. Типу фільтрацію можеш не пройти. Ми виїжджали в 4 години, як тільки закінчилась комендантська година. В Куп'янську були о п’ятій ранку. На дорогу, яка веде до місця переходу умовного кордону, приїхали о 7:30. Пропускати стали після 8 години. 

По “зеленому коридору” треба йти пішки десь 1,5 км. Там чекають волонтери, садять у машини та швиденько везуть до автобусів. Як тільки автобус заповнюється, організовано везуть в Харків. Проводять невеличку бесіду: звідки хто їде й куди. Потім автобус підвозить до метро, і далі люди йдуть хто куди. Дуже привітне ставлення. 

Тим, хто приїхав, пропонують воду, сік, печиво. Якщо ніде зупинитись, волонтери знайдуть, де переночувати, підкажуть, як куди доїхати», — пояснює переселенка Ірина.

Детальніше жінка пояснює: завжди ці поїздки спершу контролюються військовими рф, потім українців забирають волонтери, які ризикують власним життям.

Днями по тій дорозі окупанти таки відкрили обстріл. Пройти так званий коридор змогли не всі — на жаль, є поранені та навіть загиблі.

«Люди намагаються виїхати з-під окупації навіть враховуючи той ризик, що по них можуть влаштувати обстрілів. Раніше потрібно було пройти умовний "зелений коридор” тривалістю 700 метрів, тепер та відстань збільшилася до 1,5—4 кілометрів (в залежності хто вас везе). В цей момент, коли вони йдуть, людей легко можуть застрелить. І все одно люди їдуть, бо хочуть жити», — каже місцевий.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!  

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev