ФОТО 18+ Публічні катування та страти: які звірства чинять рашисти на Донбасі

4 грудня у мережі з'явилися фото з публічно страченими мирними жителями Луганської області, які нібито передавали відомості ЗСУ. Голова ОВА регіону Сергій Гайдай повідомив, що інформація перевіряється. Проте тортури жителів Донбасу почалися не зараз, а набагато раніше — ще з 2014 року, і тому є багато свідчень.

18+ Публічні катування та страти: які звірства чинять рашисти на Донбасі/ілюстративне фото з відкритих джерел

Інформацію про те, що російські окупанти на Луганщині стратили мирних жителів, оприлюднив 4 грудня український громадський активіст Сергій Стерненко Відповідні фото з повішеними людьми Стерненко оприлюднив у своєму Twitter.

"Росіяни стратили мирних жителів у Луганській області, Україна. Публічно та демонстративно, на загальний огляд", - написав активіст.

Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай поки не підтвердив і не спростував інформацію.

"Щодо опублікованих фото Сергієм Стерненком - інформацію перевіряємо", - написав Гайдай у Telegram.

Проте поки встановлюється достовірність інформації, головний редактор інтернет-видання "Трибун" Олексій Артюх у Twitter нагадав, що тортури жителів Донбасу почалися не зараз, а ще 2014 року. Артюх наголосив, що була не лише "Ізоляція".

Він спілкувався з багатьма людьми, які пройшли через пекло тортур.

"Ось, наприклад, наш друг В'ячеслав Бондаренко (Слава Бо) після катувань у підвалі захопленої будівлі СБУ у Луганську. Це фото було зроблено за тиждень після звільнення", - написав Артюх і показав фото.

"А ось уродженець Донецька, священик Сергій Косяк, якого по-звірячому били за те, що він проводив у місті молитовні марафони. Інші учасники акції мали подібні сліди тортур", - розповідає Артюх.

Також журналіст розповів про знайомого мешканця Рубіжного, який зник ще у березні 2022 року — чоловік лише фіксував руйнування в місті.

"Під час зачистки Рубіжного викрадали людей, вели з мішками на голові. Деяких розстрілювали в лісосмузі. Є маса свідчень очевидців, але на камеру це не фіксувалося. Пощастило тим, кого кадировці просто били прикладами по голові на штабі, а потім відпускали", - пише Артюх.

На думку головного редактора «Трибуну», після звільнення Рубіжного відкриється та сама картина, що й у Бучі, Ізюмі чи Лимані.

"Перехожих розстрілювали за картинки в телефоні, бюджетників під загрозою розправи примушували йти на співробітництво, а підприємців - перереєстровуватися. Викрадення, муки, страти, зґвалтування - цей список можна продовжувати без кінця", - додав Артюх.