Сьогодні Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про деолігархізацію: що він передбачає та як за нього голосували парламентарі Донеччини?

Верховна Рада на засіданні 23 вересня ухвалила у другому читанні та в цілому ініційований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».

«За» так званий закон про деолігархізацію проголосували 279 депутатів. Фракція Слуга народу дала 229 голосів, Голос — 11, група За майбутнє — 18, Довіра — 15, позафракційні нардепи — 6.

Що стосується нардепів від Донецької області, то закон підтримали Максим Єфімов (округ № 48), Олександр Ковальов (округ № 51), Євген Яковенко (округ № 52) та Дмитро Лубінець (округ № 60).

«Проти» голосували Муса Магомедов (округ № 45), Валерій Гнатенко (округ № 49), Андрій Аксьонов (округ № 50), Вадим Новинський (округ № 57), Сергій Магера (округ № 58), Володимир Мороз (округ № 59).

Були відсутні Федір Христенко (округ № 46), Юрій Солод (округ № 47).

Що треба знати про закон

НВ Бізнес вибрав головне з резонансного документу.

Відзначається, що «метою цього закону є подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, унеможливлення використання політичної влади для збільшення власних капіталів, забезпечення національної безпеки України в економічній, політичній та інформаційній сферах», а також уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян шляхом «умисного спотворення інформації задля отримання доступу до ресурсів, що належать на праві власності українському народові».

Чотири ознаки олігарха

Згідно з законопроєктом, олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище
4) підтверджена вартість активів особи (та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021 році — 2,27 млрд грн).

Вартість активів розраховується «сукупно за розмірами активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких є така особа». При розрахунку не враховуються «активи, що належать особі в ЗМІ».

Під участю у політичному житті мається на увазі, що людина:

1) є президентом, головою Верховної Ради, першим заступником та заступником голови парламенту, народним депутатом, прем'єр-міністром, першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністром, міністром, його першим заступником чи заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну, головою СБУ, генеральним прокурором, головою Національного банку, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом України, його першим заступником або заступником;

2) є близькою особою особи з наведеного вище переліку або пов’язаною з нею особою;
3) обіймає посаду у керівних органах політичної партії;
4) фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

В законопроєкті вказано, що людина має значний вплив на ЗМІ, якщо вона є власником чи засновником ЗМІ або бенефіціаром чи контролером власника/засновника ЗМІ або була власником, бенефіціаром чи контролером на день набрання чинності цим законом, але втратила такий статус до дня його введення в дію, «внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) засобу масової інформації стала пов’язана особа або особа, яка не має бездоганної ділової репутації».

Процедура визнання людини олігархом

Рішення про визнання людини олігархом приймає Рада національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведених відповідного засідання направляє особі, яку планують визнати олігархом, повідомлення про таке засідання з переліком ознак олігарха, під які вона підпадає. Повідомлення також друкуватимуться на сайті РНБО. У людини буде п’ять днів на те, щоб подати до Апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи з цього приводу. Особисті пояснення можуть бути заслухані на засіданні Ради нацбезпеки. Якщо людина не отримала повідомлення, не подала свої пояснення чи відмовилася брати участь у засіданні, РНБО все одно розглядатиме питання про визнання людини олігархом.

В Україні також створять відкритий Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), який вестиме апарат РНБО. В ньому буде інформація про олігархів, в тому числі перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа, а також про інформація осіб, які подали декларації про контакти з олігархом або їхнім представником.

Згідно з законопроєктом, олігархам забороняється:

1) здійснювати внески у будь-якій формі на підтримку політичних партій, до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу;
2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації;
3) фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Олігархи також будуть зобов’язані подавати декларації про доходи, які подають чиновники відповідно до антикорупційного законодавства.

Декларації про контакти

В законопроєкті також наведено перелік держслужбовців, яких зобов’яжуть подавати декларації про контакти у випадку контакту з олігархом чи його представником. Таке зобов’язання буде у:

— президента, голови парламенту, першого віце-спікера та віце-спікера, нардепів, прем'єр-міністра, всіх членів уряду та їх заступників, голови СБУ та його заступників, генпрокурора та його заступників, голови Нацбанку та його заступників;
— суддів Конституційного Суду, суддів;
— керівників постійно діючих допоміжних органів, утворених президентом, а також їх заступників;
— голови та членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, голови та держуповноважених АМКУ, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів та членів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, інших державних колегіальних органів, Вищої ради правосуддя;
— секретаря РНБО та його заступників;
— голів та заступників Держкомітету телебачення і радіомовлення України, Фонду держмайна, НАПК, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки України, АРМА;
— уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
— державних службовців, які займають посади категорії «А» і «Б»;
— голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників;
— військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, яким присвоєно військові звання вищого офіцерського складу;
— осіб начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєно вищі спеціальні звання;
— осіб, які займають посади патронатної служби президента України, в ОПУ, в апараті РНБО, голови парламенту, його першого заступника та заступника, секретаріатів депутатських фракцій та груп у Раді, керівника апарату Ради, прем'єр-міністра України та інших членів Кабміну, а також помічників-консультантів нардепів, суддів КСУ, помічників суддів, осіб, які займають посади патронатної служби в інших державних органах;
— керівників держпідприємств, керівників підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належить державі.

Під контактом мається на увазі зустріч та розмова (у тому числі онлайн), спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку будь-якого змісту. Олігарх та його представники перед початком зустрічі з публічним службовцем повинні будуть попереджати про включення до реєстру олігархів.

Декларацію про контакти потрібно буде подавати через сайт РНБО не пізніше наступного дня після зустрічі, вказавши дату і місце зустрічі та короткий зміст розмови. За неподання декларації передбачена політична та дисциплінарна відповідальність (неподання або невчасне подання декларації може привести до звільнення).

Декларація про контакти не подається, якщо розмова відбулася під час офіційного заходу, який транслюється; судового засідання; офіційного заходу (наради), ініційованого органами державної влади, інформація про який розміщена на офіційному сайті відповідного держоргану.

А олігархи хто?

Секретар РНБО Данілов не називав імен людей, яких орган може визнати олігархами після прийняття закону, однак на форумі YES 11 вересня він заявив, що в Україні з’явилася жінка-олігарх. В топ-10 найбагатших українців входить лише одна жінка — співвласниця Епіцентру Галина Герега.

Він також вважає, що олігархи мають дуже великий вплив на Верховну Раду, про це свідчать закони, які приймає парламент. «Потрібно розуміти, що вплив олігархів на законотворчу діяльність — а це один з елементів їх існування — це ті закони, які вони самі собі, скажімо так, ухвалюють. Вони їх оплачують, і потім ми з вами живемо в дуже тяжкій ситуації — і саме за цими законами. Потрібно визнавати, що вплив олігархів на законодавчу владу існує. Це загроза», — сказав Данілов.

Конфлікт через Венеційську комісію

10 вересня голова Верховної Ради Дмитро Разумков направив законопроєкт про деолігархізацію до Венеційської комісії. До цього омбудсмен Людмила Денісова заявила, що деякі норми документа не відповідають Конституції, а його ухвалення може порушити права людини. Опозиційні фракції також закликали звернутися до Венеційської комісії.

Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія розкритикував рішення Разумкова, оскільки це був «фактично драфт документа», який після розгляду в другому читанні «може значно змінитися», в результаті «Венеційська комісія буде просто працювати над документом, над яким немає сенсу працювати». За словами Арахамії, він писав про це Разумкову в листі, але той «не послухав думку своєї фракції, яка висувала його на місце спікера». «Це не колегіальна поведінка… ми будемо з ним розмовляти», — сказав голова фракції Слуга народу. Разумков пояснював, що не мав іншого варіанту, окрім як відправити законопроєкт Венеційській комісії, оскільки цього вимагали всі чотири опозиційні фракції та Денісова.

Рішення направити законопроєкт на розгляд Венеційської комісії критикував також секретар РНБО Олексій Данілов. «Якщо у нас вже Денісова починає захищати олігархів, значить ми рухаємося дуже правильним шляхом. Це взагалі перфектна справа, коли уповноважена з прав людини робить такі речі», — сказав він.

Висновок Венеційської комісії очікується 15−16 грудня цього року.


Додати коментар