У 2021 році понад 80 команд-організацій громадянського суспільства Донецької та Луганської областей втілювали свої ідеї та проєкти задля поліпшення життя у громадах на сході України. Це стало можливим завдяки грантовій підтримці Програми ООН із відновлення та розбудови миру та за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Користь від діяльності отримали понад 1,2 млн мешканців та мешканок громад. Відмінною рисою цьогоріч стала зосередженість проєктів на громад, розташованих вздовж «лінії зіткнення», повідомляє «Вчасно».

Позитивні результати діяльності проєктні команди презентували 22 лютого під час онлайн-форуму.

«Проєкти впроваджували за чотирма основними напрямами. Минулий рік став одним із найпотужніших з огляду на те, яких результатів було досягнуто», — розповідає Лариса Самосьонок, керівниця ГО «Взаємодія-Плюс», яка здійснювала технічне адміністрування грантових проєктів.

Напрям 1. Розвиток співпраці між територіальними громадами на основі спільних інтересів та цілей

У Мирноградській міській громаді на Донеччині було облаштовано проєктний офіс територіального розвитку, який об’єднує зусилля громад у спільній розробці заявок для участі в конкурсах та грантових програмах. Партнерами проєкту стали вже п’ять громад між якими укладено Меморандум про співпрацю.

«Меморандум відкритий для включеннянових партнерів, і ми вже отримали запити й від інших громад», — каже Олена Брюховець, менеджерка проєкту «Проєктно орієнтований розвиток громад».

Через проєктний офіс громадами вже було подано вісім пропозицій, підготовлено портфель спільних ідей. Для забезпечення сталої роботи офісу його персонал пройшов навчання та отримав відповідні навички. Відкриваються можливості пошуку нових ресурсів для розвитку громад.

Водночас, у Білолуцькій селищній громаді Луганської області громадські активісти спільно з місцевою владою обладнали стаціонарне відділення постійного проживання людей похилого віку, призначене як для місцевих жителів, так і для сусідньої Новопсковської громади. Комунальний заклад тривалий час не мав достатнього фінансування і відповідно — комфортних умов проживання людей.

Старі та зношені меблі замінили на нові, придбали сучасні засоби реабілітації, провели капітальний ремонт кухні та їдальні, облаштували зону відпочинку для соціалізації підопічних. Громада згуртувалася навколо проблематики одиноких людей похилого віку.

«Найголовніший результат — це те, що у наших підопічних з’явилося відчуття потрібності суспільству», — зазначає Галина Бондар, менеджерка проєкту «Милосердя й доброта — людства два надійні крила».

Напрям 2. Добре врядування. Заохочення участі мешканців громад і сприяння відкритості та підзвітності органів місцевої влади

Активісти Святогірщини на Донеччині втілили проєкт зі створення території цифрової доступності у населених пунктах громади.

У бібліотеках Святогірська та Богородичного обладнали два комп’ютеризованих місця. Вони дозволяють місцевим отримати державні послуги якісно, швидко, безбар’єрно. Водночас для сайту Святогірської міської ради розробили та впровадили платформу «Електронна демократія». Вона включає наступні інструменти е-демократії: «Петиції», «Звернення», «Обговорення (Консультації)», «Опитування» та «Вакансії».

Жителі можуть зі смартфонів написати звернення, і, таким чином, впливати на прийняття владою рішень, вказувати на проблеми міста чи створювати петиції для розв’язання певних завдань.

«Цільова група проєкту — це люди похилого віку. Вони підвищили загальний рівень цифрової грамотності, обізнаності та інформованості», — наголосила менеджерка проєкту Інна Роншина.

Комплексний цифровий проєкт реалізували активісти Марківської громади на Луганщині. Крок за кроком вони переводять в онлайн взаємодію громади з органами місцевого самоврядування, а також державними органами та установами. Дані з погосподарських книг обліку, зразка ще 1935 року, було перенесено до системи автоматизованого управлінням місцевими громадами «Розумне село». Поступово туди вносить ще більше даних мешканців, що зберігались у паперовому вигляді.

Також, у громаді діє система електронного документообігу для цифровізації всіх документів, які можуть знадобитися мешканцям та мешканкам для отримання адмінпослуг. Аби людям не треба було нікуди зайвий раз йти чи їхати.

Ще один напрям — створення системи комунікаційного зв’язку між надавачами та отримувачами державних послуг. Вона поєднує у собі гарячу лінію, контакт-центр та мережу комунікацій між відділами та апаратами селищної ради. Тобто громадяни, набравши телефонний номер системи, можуть зв’язатися з потрібним фахівцем.

«Ми пишаємося нашими проєктами. Робимо все, аби мешканцям громади було якомога простіше та зручніше отримати послуги», — каже Микола Сопільник, менеджер проєкту «Діджиталізація процесів управління — важливий крок в становленні молодої громади».

Напрям 3. Надання консультаційних послуг мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам

У селі Миколаївка Ольгинської селищної ради на Донеччині у приміщенні сільської ради було облаштовано бек-офіс на чотири робочих місця з комп’ютерами та офісною технікою.

Команда прагнула збільшити рівень довіри жителів громади, розташованої на «лінії зіткнення», до влади шляхом підвищення якості надання адміністративних послуг. Літніх людей вчили, як користуватися електронними кабінетами, передавати показники лічильників, сплачувати комунальні послуги, передивлятися свою пенсійну справу, подавати онлайн-заявку на перерахунок тощо. А також як зайти до фейсбуку та передивитися сайт сільської ради. Для фахівців органів місцевого самоврядування активісти показали, як користуватися, приміром, Ехсеl, або застосунками для проведення онлайн-зустрічей.

«Майже у кожної людини пенсійного віку в селі є електронний ключ. Коли їм щось потрібно, ми можемо швидко розв'язувати будь-яке питання одразу у сільській раді», — підкреслює Ольга Нуд, менеджерка проєкту «Консультаційний пункт с. Миколаївка Ольгинської ВЦА «Діджіталізація у дії».

Підвищити якість надання послуг мешканцям громади із земельних питань взялися у Сватівській громаді на Луганщині. Серед послуг, які тепер можуть отримати громадяни: сільськогосподарські дорадчі, наведення меж земельних ділянок, надання довідок та витягів про ділянки тощо.

«Раніше мешканці громади, аби отримати відповіді стосовно земельних питань, повинні були їхати до районного центру та долати відстань у понад 30 км, витрачати свій час та кошти. Важливо, що такі послуги надають у віддалених населених пунктах», — вважає Ганна Наугольна, менеджерка проєкту «Поліпшення доступу до інформації про земельні ресурси».

Напрям 4. Реалізація ініціатив на захист навколишнього середовища.

У Сєвєродонецькій міській громаді на Луганщині було створено електронну програму для накопичування даних про дерева, що ростуть на території громади. Волонтери в межах проєкту придбали унікальний лазерний далекомір, який дозволяє максимально точно вимірювати висоту дерев.

Ідея створити реєстр зелених насаджень виникла через те, що догляд за деревами у Сєвєродонецьку здійснювався без всякого плану.

Програма допоможе зупинити безсистемну вирубку дерев, адже вся інформація буде у відкритому доступі, та кожен мешканець міста зможе побачити де та яке дерево є.

«Під час проєкту нам вдалося досягти консолідації зусиль громадського сектору та влади в питанні управління екологічною системою міста. Важливо, що зусилля всіх сторін не розпорошені, а об’єднані», — розповідає Олена Ніжельська, менеджерка проєкту «Реєстр зелених насаджень міста Сєвєродонецьк «Дерева в смартфоні».

У Сіверській громаді Донеччини, в селі Дронівка, облаштували екологічну стежку та пляжну зону біля гирла річки Бахмутка в місті її злиття з Сіверським Дінцем. На очищеній від сміття території з’явилися бесідки, лавочки, два оглядових майданчики, відновлені рибальські містки, змонтовано оглядовий майданчик для туристів з інформаційними матеріалами про флору та фауну цього місця.

Цей проєкт — перший крок до відновлення статусу Дронівки як річного курорту. Яким вона вважалась у минулому.

«Наша діяльність змінює свідомість громади та привертає увагу до проблем навколишнього середовища. Не зупиняємося, працюємо за обраним напрямом далі», — ділиться Вадим Радул, менеджер проєкту «Дронівська екологічна ініціатива „Злиття двох річок“ Сіверського Донця та Бахмутки».

Плани на майбутнє

Дмитро Курочка, спеціаліст з територіального об'єднання Програми ООН із відновлення та розбудови миру, поділився з учасниками форуму інформацією про подальші плани Програми.

«Протягом трьох років у межах компонента „Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади“ було здійснено грантову підтримку громад за найрізноматнішими напрямами. Надалі заплановано проведення аналізу, аби з’ясувати наскільки ця грантова підтримка була корисною для громад: органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, населення. Цей аналіз має показати не лише ефективність здійсненої роботи, але також й окреслити перспективні напрями майбутньої грантової підтримки», — підсумував пан Дмитро.

Більше про анонси грантів та можливостей від Програми ООН із відновлення та розбудови миру можна дізнатись за посиланням.

Для довідки

Грантову підтримку вказаним проєктам надано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування Європейського Союзу та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.


Додати коментар