Марина до початку війни працювала журналісткою у Маріуполі. Проте після початку повномасштабного вторгнення вона вступила до лав територіальної оборони. Із серпня виконує бойові завдання на Харківському напрямку. Дівчина розповіла нам про службу в армії, пошуки вегетаріанського харчування, гендерне питання на службі та контрнаступ ЗСУ.

Марина з 1 березня офіційно почала служити в 244 батальйоні ТрО міста Київ. Саме у столицю Марина швидко переїхала разом із хлопцем, коли їх попередили про можливе оточення Маріуполя. Тривалий час служба проходила саме у Києві, багато було тренувань та чергувань на блокпостах:

“Відчувала, що треба робити щось більше. Ручки в руках мені недостатньо”, - пояснила свій вибір Марина.

За її словами, служба в армії і досі залишається з “радянським” присмаком, бо доводиться часто стикатись з сексизмом, дискримінацією та гендерною нерівністю. Дівчина вже має певні нотатки на ці теми, які планує опублікувати після перемоги у війні.

Дуже часто питають, як батьки відпустили на війну у такому молодому віці

На посаді старшого солдата Марина виконує різні бойові завдання та з міркувань безпеки про деталі розповідати не може. Проте ділиться, що за 2-3 тижні до звільнення перших населених пунктів Харківської області була переведена туди з іншого регіону. Вже на деокупованих територіях їй вдалося побачити шалену підтримку місцевих мешканців:

“Ми коли заїхали нещодавно в деокуповані села, то люди почали зносити нам цілі ящики з консервацією та овочами. Питаємо їх: «Так а у вас самих є що їсти?», а вони відповідають, що собі знайдуть, а нас нагодувати хочуть першочергово, бо дуже нас чекали”, - з радістю згадала Марина.

Дівчина пояснює, що саме за це воюють вона та її підрозділ. Жителі звільнених населених пунктів Харківської області дуже часто питають, як саме батьки відпустили її на війну у такому молодому віці.

Марина відповідає, що дозволу у батьків вона і не питала, а перші 2 місяці служби вона максимально приховувала цей факт. Лише потім розповіла за свій вибір мамі, яка передала це іншим родичам. 

Дізналась про організацію, яка доставляє вегетаріанські набори на передову.

На передовій Марина зустрілась з вегетаріанцем, який служить у її підрозділі. В окопах йому дуже складно харчуватись, оскільки він не їсть паштети чи тушківку, яку зазвичай додають до всього чого тільки можна. Читаючи книжку іншої військової, Марина дізналась про організацію, яка доставляє вегетаріанські набори на передову.

“Я туди звернулася - і вони вислали моєму побратиму цю посилку. Коли я йому її вручила, то він страшенно тішився. Тобто в Україні вже є організації, які думають про харчування військових-вегетаріанців, і це дуже круто”, - розповіла дівчина.

Але пізніше їх підрозділ декілька днів проживав на м’ясокомбінаті і це стало цілим випробуванням для військового-вегетаріанця.

У минулому я пластунка, це і згодилось на фронті

Також Марині під час служби вдалося скомунікувати із організацією “Землячки”, яка опікується комфортом жінок на війні. Тому нещодавно вона отримала набір для жіночої гігієни, комфортну білизну, жіночу термобілизну та жіночі берці.

На Харківському напрямку дівчина та її підрозділ найбільше потребує автомобілів та дронів. За її словами, машини дуже швидко ламаються, а ремонт може затягнутись надовго. Проте зі зброєю, їжею та іншим забезпеченням наразі ніяких проблем немає.

Також Марині пощастило мати певний досвід підготовки до участі у бойових діях:

“У минулому я пластунка, вчилась виживати в дикій природі. Це і згодилось на фронті. Багато хто переймається спати на вулиці, а от я можу швидко зробити собі аналог халабуди з палок та листя та заночувати”, - поділилась Марина

Дівчина розуміє, що рано чи пізно вона повернеться у Маріуполь, оскільки українська армія поступово йде у контрнаступ. Вона постійно звертається до своїх знайомих, які ще не у лавах ЗСУ, із закликом тренуватись та готуватись до цього.

Вже у лютому частина людей має демобілізуватись, а отже їх треба буде кимось замінити. Втрати на фронті також треба компенсувати, тому найпростішим рішенням буде моральна та фізична підготовка кожного українця, щоб успішно пройти через визвольну війну у цьому і, скоріш за все, наступному році. 


Додати коментар