Журналістка
Через 10 років після «голосування» за фейкові республіки на Донбасі деякі українські правозахисники та медіа вже почали виправдовувати колаборантів — нібито вони є простими «жертвами обставин».
Попри лінію фронту неподалік, постійні обстріли росіян та повне руйнування Великої Новосілки, тут ще залишаються жити кілька місцевих мешканців
Розвідник зізнається, що якби міг втілити будь-яке бажання — він би просто хотів поїхати додому, побачити рідних… і просто поспати.
Донеччани навіть не сподіваються на те, що окупанти візьмуться прибирати каналізаційні відходи та гори сміття з вулиць — прохають хоча б прийняти їхні звернення, бо в кабінетах їх «шлють геть».
Колишній мер Умані зізнається: людей у бригаді бракує. Але після того, як він місяць тому прийняв командування кулеметним взводом — до нього почали проситися навіть ті, хто раніше пішов у СЗЧ (самовільне залишення частини).
Смачні кава та піца під звуки вибухів на фронті - саме так сьогодні працює невеличка піцерія у Селидовому Донецької області.
Село Долина на Донеччині стала пам’яткою, що росіяни роблять із населеними пунктами, які їм не вдається захопити.
Захоплення Слов’янська Донецької області у 2014 році стало тим доказом непокарання, після якого колаборанти зрозуміли: можна продовжувати насолоджуватися життям і не відповідати за скоєне.
У «Каспера» було три варіанти, як пережити останній день на заводі Ілліча у Маріуполі. Всі означали смерть — просто у різних варіаціях і з різними людьми. Тоді, обираючи між переміщенням на «Азовсталь», здачею в полон та проривом росіян, він обрав останній варіант. «Касперу» пощастило — він вижив. На відміну від половини найвідчайдушніших побратимів. І потрапив у полон на 631 день — майже 22 місяці.
Військові пригадують: вони знали, що воюють з терористами. Проте що воюють з тваринами — впевнились після маріупольського драмтеатру та обстріляного вокзалу в Краматорську.
Сотні тисяч людей, чиї права порушила росія, вбивши рідних, відібравши здоров’я чи знищивши майно, не змогли, не захотіли та не встигли подати заяви до Європейського суду з прав людини. На жаль, зробити це зараз уже неможливо.
Волонтери безкоштовно вивозять тяжкохворих та маломобільних донеччан у безпечні регіони, тоді як подібна медична евакуація коштує від 30 тисяч гривень
«Умнік» свій перший окоп — «нірку» — вважав жартом. До самого обстрілу не вірив, що туди взагалі можна якось вміститися дорослому чоловіку. Проте саме та нірка рятувала його життя, коли росіяни починали «крити» по позиціях.