На полях The Riga Conference 2023 журналісти «Вчасно» зустрілися з Вінетою Кляйне — директоркою Центру документації та інформації НАТО в Україні. Вона має понад двадцять років досвіду роботи у сфері публічної інформації та комунікацій у Латвії та на міжнародному рівні в структурах ЄС і НАТО.
Обіймаючи різні посади, від пресофіцера до керівниці відділу стратегічних комунікацій та громадської дипломатії, пані Кляйне відповідала за планування та впровадження доктрин, політики та концепцій у галузі комунікацій, а також за проведення різноманітних інформаційних заходів.
ІА «Вчасно»: Центр інформації та документації НАТО в Україні працює вже понад 26 років. Розкажіть, будь ласка, які основні результати роботи Центру за цей тривалий час?
— Справді, центр було відкрито ще у 1997 році. І його головною метою було і є підвищення розуміння українцями, по-перше, цілей НАТО, порядку денного НАТО, і задач Альянсу. І, по-друге, поглиблення розуміння громадянами співпраці між НАТО та Україною, оскільки цей процес розпочався ще на початку 90-х після розпаду Радянського Союзу. Протягом цих років співпраця України та НАТО стала однією з найсуттєвіших для Альянсу.
Враховуючи поточну ситуацію, а також безпрецедентну підтримку НАТО України з першого дня повномасштабного вторгнення Росії, Центр інформації та документації на місцях взаємодіє з громадянським суспільством, неурядовим сектором, науковими колами, медіа та університетами, а також урядом. У нас є два напрямки роботи. Перший — це публічна дипломатія, коли ми роз’яснюємо та розповідаємо щось через різні проєкти публічної дипломатії за допомогою радіо, телебачення, виставок і так далі.
І другий напрямок роботи — наша підтримка у розбудові стратегічних комунікаційних можливостей України. У 2015 році була підписана Дорожня карта партнерства у сфері страткому між НАТО та Україною. В її рамках ми підтримуємо установи безпеки та оборони в розбудові їхніх можливостей. Проте Україна продемонструвала відмінну роботу в цій сфері під час війни. Ми також багато чого вчимося в українців, для нас дуже важливо спостерігати за засвоєними вами уроками.
— Які плани роботи Центру на наступний рік, адже 2024-ий може бути справді складним, турбулентним, як це вже було озвучено навіть під час конференції у Ризі?
— Для нас дуже важливо надалі пояснювати, як НАТО підтримує Україну, ми хочемо донести і показати цей безпрецедентний рівень. Ми вважаємо за необхідне говорити про всі заходи негайної та довгострокової підтримки.
Ми використовуємо різні засоби комунікації, аби показати як практичну, так і політичну підтримку. Це, до прикладу, запрошення представників українських ЗМІ на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони країн НАТО, на саміти Альянсу, аби журналісти могли бути присутні там, ставити запитання та отримувати відповіді. Співпрацюємо з неурядовим сектором. Проводимо лекції для студентів, а також заходи онлайн.
Одним з аспектів також є те, як говорити та реагувати на дії й кампанії з ворожої інформації, які запускає супротивник. Для НАТО дуже важливо демонструвати через наші комунікації постійну підтримку України, вносити ясність щодо брехні Росії та відстоювати міжнародні цінності та порядок.
Одна з публікацій під хештегом #StandWithUkraine
— Яка стратегія протистояння російським фейкам і пропаганді щодо НАТО та співпраці Україна-НАТО, адже дезінформації з цієї теми дуже багато?
— Ми робимо оцінку та моніторинг інформаційного середовища, а потім відповідно адаптуємо наш комунікаційний підхід. На вебсайті НАТО є спеціальна сторінка, де ми розкриваємо, скажімо так, найпоширеніші міфи Росії про НАТО.
Сторінка про факти-спростування російських наративів
Крім того, ми підтримуємо різноманітні курси медіаграмотності, також в Україні. Тому що важливо підвищувати обізнаність суспільства, щоби люди розуміли й бачили, що може приховуватися за певною новиною.
Необхідно підвищити стійкість нашого суспільства проти зловмисних інформаційних кампаній і наративів. Це теж один із пріоритетів нашої роботи.
— Ви моніторите, як змінилося ставлення українців до НАТО після повномасштабного вторгнення? Бо, здається, сталася значна зміна.
— В Україні проводяться такі опитування громадської думки. І, звісно, ми їх відстежуємо та бачимо, що українці в переважній більшості підтримують інтеграцію країни до НАТО. Особливо після повномасштабного вторгнення та жорстокої загарбницької війни Росії проти України.
Довідково: якби в Україні зараз відбувся референдум щодо вступу до Північноатлантичного Альянсу, то такий крок підтримали б майже 80% українців, свідчать нещодавні результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Загалом у всіх регіонах України переважає прихильність щодо вступу України до НАТО, але на Сході вона найменша: 64% підтримують, ще 10% - не підтримують, а 22% не голосували б на такому референдумі.
Ми продовжуємо заявляти, що правомірне місце України — в євроатлантичній родині. Тому я хотіла б акцентувати увагу на трьох важливих рішеннях, які були ухвалені під час саміту НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року. По-перше, союзники погодилися, що інтеграцію України до НАТО скорочено до одного кроку. Оскільки вимога щодо Плану дій щодо членства (ПДЧ) була скасована, зараз основним інструментом залишається Річна національна програма, і я знаю, що Уряд України працює над її механізмами. Ця програма, серед іншого, відображає прогрес країни в імплементації реформ.
По-друге, союзники по НАТО погодили програму, спрямовану на повну сумісність Збройних сил України з силами союзників по НАТО. Ця програма є частиною великої програми підтримки вартістю кілька сотень мільйонів євро. У рамках цього пакету підтримки ми допомагаємо Україні рухатися до повної інтеграції в Альянс.
І третє рішення — було досягнуто домовленості про створення Ради Україна-НАТО.
— Власне, хотіла запитати, як відбувається взаємодія в форматі цієї Ради?
— Важливо, що в цьому форматі НАТО й Україна обговорюють різноманітні питання на рівних. Перше засідання Ради було скликано у Вільнюсі, на ньому також був присутній Президент України Володимир Зеленський.
Друге засідання було скликано в липні для обговорення ситуації та подальших проблем безпеки в Чорному морі. А останнє засідання Ради відбулося у жовтні, коли для участі в зустрічі міністрів оборони прибув очільник українського оборонного відомства Рустем Умеров.
Під час останнього засідання Ради союзники по НАТО та Україна обговорювали питання оперативної сумісності, процес євроатлантичної інтеграції України, а також постійну боротьбу України з корупцією, яка відбувається в розпал війни.
І важливо підкреслити, що Рада є місцем, де Україна та НАТО обговорюють як політичні, так і практичні питання, а також співпрацю між Альянсом і Україною й усі аспекти, пов’язані з процесом інтеграції.
— Нещодавно Генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав, що врешті-решт Україна отримає запрошення вступити до НАТО, коли всі умови будуть виконані. Я розумію, що головна умова — це завершення війни, але які реформи має впровадити Україна, щоб стати частиною Альянсу? І чого чекати від наступного року?
— Ми справді дуже цінуємо те, що в розпал війни Україна проводить і здійснює низку реформ. В Україні говорять про реформування, наприклад, системи оборонних закупівель, а також про всі аспекти, які необхідні для повної сумісності українських військ із силами союзників по НАТО. І, знов-таки, факт того, що триває безперервна боротьба з корупцією. Важливо, що всі ці реформи Україна проводить для себе; що Україна має дуже чітку дорожню карту; що Уряд країни налаштований йти вперед.
НАТО підтримує Україну і буде стояти на цьому, тому що, як нещодавно сказав Генеральний секретар, ваша боротьба є нашою боротьбою, ваша безпека є нашою безпекою, а ваші цінності є нашими цінностями. Співпраця між Альянсом та Україною досягла безпрецедентного рівня, враховуючи всі три історичні рішення Вільнюського саміту. Можу запевнити, що Україна буде пріоритетом і на Вашингтонському саміті наступного 2024 року.
Директорка Центру документації та інформації НАТО в Україні