З початку окупації Маріуполя окупанти обіцяли місцевим фактично відродити місто, яке вони перетворили на руїни. Замість сотень спалених будинків (у яких заживо згорали сім'ї місцевих мешканців) вони збудували лише кілька багатоповерхівок. Однак якість цього будівництва шокувала маріупольців: тижнями відсутні на об'єктах робітники, ремонти й будівництво під час максимально вологої негоди (у зливи та снігопади), нехтування вимогами до будівництва висотних об'єктів тощо. Траплялося, що завезені окупантами робочі хвалилися тим, що за кілька тижнів зводили кілька поверхів — однак при цьому часу для застигання бетону чи вирівнювання плит вони не лишали.
Що думають про якість такого будівництва професіонали? З цим питанням редакція «Вчасно» звернулася до Володимира Голубничого — приватного інспектора з технічного нагляду за будівництвом, який має понад 15-річний досвід інспектування багатоповерхівок і приватних забудівель в Україні.
У розмові з нами інженер-технолог Володимир Голубничий зауважує: попри численні недоліки на будівництвах у Маріуполі, про які неодноразово повідомляли колишні міські чиновники (зокрема, Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя), візуально всі побудовані об'єкти можна буде прийняти в експлуатацію після деокупації міста. Навіть те, що багатоповерхівки часто будувалися в умовах снігу, дощу та злив, жити в них буде можливо. І хоч на експлуатацію впливають бомбардування та поштовхи землі, це не означає, що маріупольські новобудови за часів окупації доведеться зносити.
«У Маріуполі багатоповерхівки зараз будуються блоками або суцільними монолітними конструкціями. Звісно, їхня сталість залежить від поверховості та якості бетону, чи забезпечений його прогрів тощо. Але візуально — цю роботу можна прийняти (судячи з фото та відео, які з’являються в соцмережах).
Але наше законодавство відрізняється від російського — воно правильніше, ми маємо більше вимог до будівництва. Українське законодавство більш схоже на японське, в якому врахована сейсмічна ситуація території. Тож чи витримає багатоповерхівка, збудована окупантами, землетрус чи приліт снаряда поблизу? Скоріш за все, що так. Але наскільки якісна ця будівля, наскільки робочі дотримуються всіх вимог будівництва (хоча б за російськими нормами) — це потрібно оглядати інструментально", — розповідає Володимир Голубничий.
«На сьогодні існує чотири категорії, які визначаються нормами ДСТУ щодо пошкоджень та діють ще від 2016 року: нормальний (він можливий лише за умови, якщо ракета, наприклад, впала дуже далеко від будинку й до нього «дійшли» лише хвилі, а в будинку лише деінде посипалася штукатурка), придатний до експлуатації, непридатний та аварійний стани.
Більшість будинків у зонах, де велися бойові дії, можуть відповідати лише останнім трьом станам. Зокрема, це стосується і Маріуполя".
Будівництво рф у зруйнованому та окупованому Маріуполі/ фото з соцемереж від місцевих жителів
Зруйнований та окупований росіянами Маріуполь/ фото з соцемереж від місцевих жителів
Інженер з технічного нагляду за будівництвом зауважує: після близьких прильотів у багатьох будинках з’явилися ушкодження. І коли мова навіть не про потрощені стіни й вибиті снарядами квартири, доведеться враховувати й тріщини й навіть вибиті віконні рами — це все впливає на термін експлуатації будинку.
Скоріш за все, нова хвиля обстрілів торкнеться й новозбудованих багатоповерхівок у Маріуполі знову — вже під час деокупації. Однак якщо будинки матимуть незначні ушкодження (наприклад, ті самі тріщини чи то поруйновані стіни на верхніх поверхах), їх все одно можна буде експлуатувати.
«Існує поняття „закриття тріщин шляхом зменшення навантаження“. Тобто коли одну з найвищих плит (під якою є тріщина) знімають — і таким чином навантаження на ту тріснуту плиту зменшується, вона сама закривається. Не зникає, проте закривається. Чи безпечніший від цього будинок? Так. Це не „панацея“, але якщо це єдине пошкодження будинку — то він, скоріш за все, буде придатний до експлуатації після цього. За цим принципом можна зменшити поверховість будинку, — наприклад, зробити з 5-поверхівки будівлю з 3 чи 4 поверхами. І в будь-якому випадку демонтаж не вплине негативно — бо зменшення висотності та навантаження (тобто ваги елементів) позитивно вплине на частину будівлі. Якщо після цього будівля не лишиться житловою з якихось причин, то цілком може стати школою чи іншим закладом, який буде в експлуатації згідно з його технічними можливостями», — пояснює Володимир Голубничий.
Зруйнований та окупований росіянами Маріуполь/ фото з соцемереж від місцевих жителів
Зруйнований та окупований росіянами Маріуполь/ фото з соцемереж від місцевих жителів
Крім питань до будівництва багатоповерхівок, ще більше страхає ремонт вцілілих. Хоч окупанти під час захоплення Маріуполя розтрощили місто, все ж кількадесят багатоповерхівок вціліли. Однак це їх не врятувало від «смерті» — знову ж, через тих самих недолугих росіян.
На окупованій частині Донеччини та Луганщини будинки, які росіяни нібито ремонтують, лишаються нічим не закриті - дуже часто в них розібраний дах ще з весни 2022. Вони пережили снігопади, зливи та морози, які дуже швидко та вдало руйнують побудовані об'єкти. Тож в результаті може статися так, що якісні багатоповерхівки, які вціліли під час боїв за Маріуполь, будуть… непридатні до життя. Або ж їхній ремонт коштуватиме чи не стільки ж, скільки й побудова нових об'єктів.
«Навесні, восени й взимку будинки в Маріуполі заливало водою — й сходи у під'їзді, й самі квартири. Наскільки це впливає на експлуатацію — дуже негативно. Зокрема, при замочуванні будинку обов’язково станеться відшарування штукатурки, обов’язково з’являється грибок. І його дуже складно вивести — можливо хіба що вогневим методом. А деякі рішення про демонтаж будівлі я ухвалював саме через наявність у ній грибку. І це не поодинокий випадок за умов постійного „змочення“ будівлі. Тож поява грибка — це фактор, через який будинок можуть визнати непридатним для експлуатації й, відповідно, він має бути знесений», — пояснює інженер-технолог Володимир Голубничий.
Кожне міжсезоння (осінь-зима чи зима-весна) зменшує вірогідність можливого будівництва чи реконструкції частини будинку. Тим паче цикли заморожень в Україні дуже впливають на цеглу, труби, каналізацію, що своєю чергою означає їх можливі розриви. Це своєю чергою зобов’язує робітників повністю їх замінювати.
Після того, як маріупольські будинки неодноразово затоплювало, безпечно простоять вони недовго. Окупація «відібрала» у них мінімум 10 років експлуатації. Звісно, багатоповерхівки можна реконструювати, однак після цих ремонтних робіт вони повинні слугувати ще 50−100 років. А після отриманих пошкоджень (зокрема, й заливів) це навряд можливо.
Будинок на вулиці Шевченка в окупованому Маріуполі/ фото з соцмереж від місцевих мешканців
Інженер з технічного нагляду Володимир Голубничий зауважує: навіть якщо завезені рф робочі відмовляються облаштовувати накриття чи дах у будинку, це доведеться зробити самим маріупольцям. Це в їхніх інтересах, оскільки кожне міжсезоння зменшує на кілька років термін, скільки ще встоїть і буде безпечним їхній будинок.
«Існує такий термін як «житловий цикл будівлі». Якщо об'єкт був у невідповідних умовах — він може швидше прийти до стану непридатності до експлуатації. Й інколи такі будинки дешевше знести й побудувати на їх місці новий, аніж реконструювати наявний. Чому? Тому що реконструкція завжди дорожча — орієнтовно на 20%.
Після горе-робітників обов’язково треба закривати вікна плівкою (якщо вони нічим не забиті й тим паче незасклені). Так само треба накрити й дірки у стелях, зробити хоч якийсь водовідвід. Чим швидше це буде зроблено й чим менше води потрапить у приміщення — тим більше шансів, що цю будівлю після повернення України не доведеться демонтувати. А потім вже буде враховуватись, якого року ця будівля, скільки років була в експлуатації, який її стан тощо", — наголошує Володимир Голубничий.
Інженер-технолог зауважує: насправді, окрім мільйонів забраних та зруйнованих життів, росія відібрала в України десятки років. Їх доведеться витратити на те, щоб повернути знищену інфраструктуру. І навіть за оптимістичними підрахунками, для мінімального відновлення Маріуполя знадобляться десятки років.
Скільки знадобиться часу, аби відбудувати зруйновані рф будинки?
За нормативами (без урахування часу на вивезення будівельного сміття та облаштування території):
3−4 поверховий будинок — від 7 до 10 місяців;
будинок 16-поверховий на 6 тис. квадратних метрів — від 6 до 11 місяців;
20-поверховий — від 13 до 18 місяців.
Будівлі освітніх закладів на 1000−1500 осіб — від 9 до 14 місяців;
Кінотеатр з трьома залами на 1000 місць — від 17,5 до 19,5 місяців;
Будівлі театрів і концертних залів на 1000/1500 місць — від 25 до 30 місяців/від 32 до 36 місяців;
Поліклініка на 600/1000 відвідувань за зміну — від 8 до 10 місяців/від 13,5 до 16 місяців;
Стоматполіклініка на 163 відвідування за зміну — від 6 до 7 місяців;
Лікарня на 400 ліжок із консультативною поліклінікою на 360 відвідувань за зміну — від 23 до 27 місяців;
Станція швидкої медичної допомоги, спроможна здійснювати 75 тис. виїздів на рік — від 8 до 10 місяців.
Ресторани, туристичні заклади, пивні бари тощо — на їх будівництво буде витрачено понад 12 місяців. Якщо мова про санаторій чи пансіонати з можливістю лікувати пацієнтів чи відпочивальників — то побудова такого об'єкту займатиме від 14 до 21 місяця.
Володимир Голубничий зауважує: ці терміни будівництва, наближені до реальності - але в наведених термінах мова про один будинок, якщо вже готова земельна ділянка до будівництва, підвезені усі будматеріали, проведені усі інженерні мережі (комунікації, труби) тощо. Якщо це все не готове, доведеться робити демонтаж будівель, треба утилізувати залишки — тож зазначені терміни можна множити на два.
А для того, аби відновити (фактично — провести наново) трубопроводи водовідведення, каналізації - може зайняти понад рік. Водночас Володимир Голубничий додає: після деокупації Маріуполя не буде сенсу відновлювати всю ту інфраструктуру, яка була побудована 50−60 років тому.
«На сьогодні й умови, й потреби інші, ніж були пів століття тому. І якщо врахувати, що містотворчою основою на той період був якийсь об'єкт чи підприємство, на якому людям надавали робочі місця, то зараз треба змінювати концепцію нового міста. Необхідно враховувати, чи повернуться туди люди, які виїхали, яка буде демографія на тій території, який буде функціонал території та концепція його розвитку. Тому до розбудови зруйнованих міст потрібно підходити зовсім з іншою стратегією», — радить інженер-технолог.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!
Приватний інспектор з технічного нагляду за будівництвом. Має понад 15-річний досвід інспектування багатоповерхівок і приватних забудівель в Україні.