Донеччина: перші поствиборні кроки до змін

На чергових місцевих виборах у 2020 році чималій кількості громадських активістів вдалося залучитися підтримкою виборців та увійти до складу міських рад Донеччини. Вони вже розпочали роботу на шляху впровадження позитивних змін у громадах регіону. Також активно розвивається та частина громадського сектору, яка впливає на демократичні процеси у регіоні поза політикою. Детальніше про позитивні кейси — у матеріалі спецпроєкту «Змінити Донеччину» інформаційного агентства «Вчасно».

Дружківка на шляху до відкритості та прозорості влади

Наприкінці грудня минулого року депутатська більшість міської ради Дружківки з численними порушеннями проголосувала за новий регламент роботи та положення про постійні комісії. Регламент встановлює основні правила та процедури роботи міської ради, її органів і посадових осіб, тому це — ключовий документ, який впливає на життя громади.

Як встановив громадський активіст, депутат Дружківської міської ради Павло Островський, чиновники фактично сфальшували ухвалену версію регламенту, підмінивши файли на сайті міської ради. Натомість голова комісії з законності та правопорядку Дмитро Ковилін сфальшував протоколи про ухвалення регламенту. «Насправді комісія не погоджувала регламент, не було більшості голосів за це рішення», — каже Павло Островський. Прийнятий у результаті фальсифікацій регламент цементував закритість роботи міськради і її органів та обмежував права дружківчан на участь у місцевому самоврядуванні.

Своєю чергою засідання постійних комісій — це вагомий проміжний етап, під час якого проходять дискусії щодо правильності або неправильності ухвалення міськрадою того чи іншого рішення.

У положенні про комісії юристи виконкому вписали норму «2+2=5», яка суперечить законам математики і здоровому глузду. У разі рівного розподілу голосів під час засідання комісій міської ради, вирішальним хотіли зробити голос голови комісії. Проте очільниками усіх комісій були призначені представники одіозної політичної сили, яка має більшість у раді. Така норма фактично позбавляла депутатів від інших партій можливості відстоювати інтереси мешканців на комісіях.

Боротися з протиправними рішеннями міськради вирішила фракція однієї з політичних партій, до якої, окрім Павла Островського, входять журналіст Денис Миронов та ветеран АТО Віталій Пилипенко. Під час сесії міської ради вони разом з 11 депутатами з інших партій заблокували трибуну, вимагаючи від міського голови Володимира Григоренка накласти вето на рішення щодо регламенту та комісій.

«Ми вимагали зупинити порушення законодавства. Міський голова спочатку відмовився, але коли юристи пояснили йому, що там порушення на порушенні, він був змушений заветувати це рішення», — розповідає Павло Островський.

Надалі міська рада вето не подолала, тому незаконні рішення були скасовані. Наприкінці січня міська рада має розглянути нову версію регламенту, напрацьовану представниками усіх партій.

Боротьба маріупольців з глобальною проблемою всіх міст України

У переважній більшості українських міст існує проблема неконтрольованої та часто незаконної обрізки дерев. Вона призводить до загибелі насаджень, які мають бути своєрідними легенями міського середовища, особливо у загазованих індустріальних населених пунктах.

Досі не існує документу, який би регулював процедуру обрізки та видалення дерев. Знайти розв’язання цієї проблеми вирішили у Маріуполі. Як розповідає екоактивіст, депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін, наразі йде робота над відповідним проєктом рішення міськради.

«Проблема у так званому „кронуванні“ омолоджуючому, яке проводять або комунальні служби, або робітники, яких найняли представники ОСББ чи якоїсь організації. Люди, не розуміючи, що вони роблять, наймають підрядну організацію і видаляють в дерева більшу частину крони, залишаючи потворні пеньки. І вважають, що дерево просто візьме і відросте. З таким же успіхом можна людині відрізати дві руки і подивитися — відростуть вони чи ні. Реально більшість дерев після такої обрізки повільно вмирає», — розповідає депутат.

За його словами, є певні сорти дерев, які нормально переносять «кронування» (за умов, якщо видаляють не більше 25% крони за один раз), але проводити обрізку треба за певних погодних умов.

«Не можна цього робити у період, коли в Маріуполі настає сезон вогкості та підвищеної вологості», — підкреслює Максим Бородін. За таких умов дерева заражаються грибковими хворобами і поступово гниють.

Окрім розробки проєкту щодо обрізки зелених насаджень, у приморському місті триває робота над екологічною програмою на 2021−2029 роки, яка незабаром має бути ухвалена міською радою. Екоактивіст Максим Бородін називає програму вдалою, адже у ній прописані всі екологічні проблеми міста, пов’язані з викидами металургійних комбінатів, що належать олігарху Рінату Ахметову. Єдина проблема — заводи-забруднювачі подають до програми зміни, що стосуються тотальних перенесень термінів обіцяної модернізації виробництва.

«Ми наполягатимемо на проведенні громадських слухань і публічних обговорень. Не можуть самі депутати без слухань людей, яких це стосується, ухвалювати рішення про перенесення термінів. Так, треба шукати компроміси адекватні, але перенести заводам строки модернізації на чергові 2−4-5 років ми не дамо. Якщо це станеться, протест дійде до такого рівня, що місцевій владі навіть і не снилося», — зазначає Максим Бородін.

Турбота про безпеку краматорчан та підтримка медиків

Безпека належить до базових людських потреб і безпечне життя жителів того чи іншого міста завжди має бути у пріоритеті органів місцевого самоврядування. У Краматорську на посаді депутатки міської ради цим питанням вирішила опікуватися відома в Україні волонтерка Ангеліна Шостак.

Безпекове питання стосується, по-перше, небезпечних недобудов міста, з яких вистрибують та падають підлітки. По-друге, стрітрейсерів, які не дбають про безпеку пішоходів. Одного разу під час несанкціонованих перегонів збили дитину. По-третє, феєрверків, які продаються без жодних сертифікатів. Салюти недоречні в країні, де сьомий рік точаться бойові дії.

«Я написала звернення на ім’я міського голови Олександра Гончаренка стосовно цих пунктів. Воно було прийняте до розгляду. Знаю, що міський голова вже зустрівся зі стрітрейсерами, та разом вони напрацювали якісь рішення», — каже депутатка. Незабаром вона сподівається, що буде реакція керівництва міста на інші перелічені проблемні точки.

У часи пандемії коронавірусу депутатка разом із колегами по фракції політичної партії, членкинею якої є Ангеліна, приділяє особливу увагу підтримці та захисту медиків. Зокрема, вони запропонували забезпечення гарячими обідами лікарів швидкої допомоги, які зараз на передовій боротьби з коронавірусом. «Була також затверджена наша пропозиція щодо придбання квартир молодим лікарям. Десять лікарів, які проходять навчання у Краматорську, зможуть отримати житло, аби продовжити працювати в місті. Це великий плюс», — зазначає депутатка.

Також серед ініціатив Ангеліни Шостак — добитися фінансування для ремонту книгосховища дитячої бібліотеки ім. Пушкіна. Ще три роки тому був складений кошторис відповідного проєкту, але гроші так і не були виділені.

Під час внесення правок до бюджету Краматорська на 2021 рік, фракції політичної партії, до якої входить Ангеліна Шостак, все-таки вдалося затвердити виділення 2 мільйонів гривень на ремонтні роботи.

«Для нас важлива Україна, а не партії»

Паралельно з демократичними силами, які змінюють життя в містах Донеччини на посадах в органах місцевого самоврядування, у регіоні сформований потужний громадський рух, який фактично взяв на себе функцію контролю за діями нової влади.

Цей рух об’єднує ветеранів АТО/ООС, волонтерів та активістів з 18 міст області. Ініціатором створення виступила обласна громадська організація «Захисники Донеччини».

«Ми побачили, що реально у регіоні складається така ситуація, що виграють проросійські сили. Тому прийшли до висновку, що після виборів необхідно об’єднувати патріотичну спільноту», — розповідає ветеран АТО Сергій Кошуков.

Першочергово ветерани АТО/ООС зібрали команду, якою приїжджали на сесії міських рад у населених пунктах Донеччини, і виступали перед новообраними депутатами та міськими головами, закликаючи до ефективної роботи в інтересах громад та держави. Також атовці попередили, що контролюватимуть питання пільгового перевезення ветеранів у громадському транспорті.

«Ми відкрито їм казали: «Ваша ключова задача — займатися питаннями громади та поліпшенням життя людей. Жодних наративів у сторону Росії бути не може», — зазначає ветеран.

У деяких містах атовцям уже вдалося вибудувати діалог із керівництвом. Так, громадська ветеранська організація у Костянтинівці орендувала приміщення в одному з мікрорайонів міста. У ньому вони встановили тренажери, запросили тренера з карате і організували спортивне дозвілля молоді. За оренду платили символічно 1 гривню, але перед виборами міська рада вирішила підняти для них ціну до майже 3 тисяч гривень.

Однак після розмови ветеранів із новообраним міським головою Олегом Азаровим проблему вдалося розв’язати. Атовці донесли до влади, що роблять корисну для громади справу, адже тренують дітей безкоштовно. У результаті очільник міста навіть пообіцяв організації виділити кошти на проєкт капітального ремонту приміщення.

Ветерани вже провели два обласні збори у Лимані та Слов’янську, наступний планують у Маріуполі.

«Для нас важлива Україна. Не якась партія чи якийсь радикалізм. Україна понад усе», — підкреслює Сергій Кошуков.

Своїми діями вони хочуть підняти авторитет ветеранської спільноти на Донбасі, забезпечити патріотичне виховання молоді, а також сприяти впровадженню демократичних змін у регіоні.

Новини Донбасу, активісти, зміни, Донеччина, вибори