Актуальне

Ситуація на Слов’янському напрямку Донецької області стрімко загострюється. Російські війська нарощують інтенсивність штурмів і можуть зосередити тут основні сили, створивши серйозну загрозу для оборони Слов’янсько-Краматорської агломерації — одного з ключових вузлів оборони Донеччини.

У Краматорську ситуація погіршується з кожним днем: російські дрони останніми тижнями щодня атакують цивільні машини. Лише упродовж тижня оптоволоконні БпЛА спалили машину родини, яка евакуйовувалася, вантажівку, яка перевозила речі мешканців міста, машину патрульних та волонтерів під час евакуації. Однак ситуація буде погіршуватися: військові попереджають, що росіяни випалюють життя з міста. Це проміжний етап знищення Краматорська перед тим, як його почнуть «стирати» авіабомбами.

Історія кожного медика-переселенця — не лише про втрату й біль, а й про мужніх людей, які зіштовхнулися з важкими викликами й наслідками війни, не зламалися й продовжують рятувати життя інших.

Яка різниця, яку відповідальність понесуть батьки за смерть дитини, коли її вже вбила росія? Питання риторичне. Водночас у цей самий час окупанти запускають нову ракету та дрон у Краматорськ і Слов’янськ, де живуть сотні неповнолітніх. Вони можуть в будь-який момент стати жертвою терористів рф через зволікання з евакуацією або запізнілий порятунок.

Щоб евакуювати майно, у найшвидшому варіанті треба від години до кількох діб. Щоб його нажити — десятиліття. Щоб воно згоріло у вогні від прильоту — менш як хвилина. Майнове питання багатьох донеччан стримує від евакуації, зокрема і через значні фінансові витрати. Однак сьогодні евакуюватися з Донеччини з усім майном можна безкоштовно.

17 липня набувають чинності чергові зміни, які мають зробити програму пільгової іпотеки «єОселя» доступнішою для окремих категорій позичальників.

Колектив Донецької обласної травматології вже двічі підтвердив свою вірність Україні та її народу: у 2014 році - через напади проросійських «ополченців» у Донецьку, у 2022 році через окупацію Лимана під бомбами рф.

Для багатьох Донеччина сьогодні асоціюється лише з війною, окупацією та руйнуваннями. Але до 2014 року це був вільний регіон із власною культурою, традиціями, родинними історіями та людьми, які будували там своє життя. Саме таким його пам’ятає Катерина Завада — журналістка, уродженка Луганщини, яка виросла на межі з росією, навчалася й працювала на Донеччині, а після початку війни вимушено залишила свій дім.

Кілька разів на рік Катерина, яка евакуювалася з Донеччини, у Чернівцях збирає «прифронтовий рюкзак» — одяг, документи й речі, з якими їде 1158 кілометрів до Краматорська. Повномасштабне вторгнення відрізало їх з донькою та Артема, чоловіка й батька, по різних частинах України.