Коли машина з волонтером гуманітарної місії «Проліска» та журналісткою нашого видання в'їжджала в Миколаївку за 2 км від росіян — по ній уже почали прицілюватися з артилерії. Попри червоні, «гуманітарні» хрести, та наліпку «евакуація».
Покровськ — жадана ціль російських окупантів, які прагнуть вийти на кордони Донецької області. Фронт наближається до міста з надзвичайною швидкістю.
Від околиць Мирнограду на Покровському напрямку до фронту — менш як кілометр. До повномасштабного вторгнення рф в Україну тут мешкало до 50 тис людей. Сьогодні у напівзруйнованому місті під прицілом fpv-дронів та артилерії залишаються жити 2,5 тисячи містян.
На сьогодні люди в Лимані вимушені жити інколи без світла, газу та навіть води, коли окупанти обстрілюють громаду. І попри те, що місто вже два роки як вільне, оговтатися воно навряд чи зможе навіть через десятиліття.
В умовах наближення фронту та спеки більше +30 черговий евакуаційний потяг повіз мешканців Покровської громади на Рівненщину.
Після чергового візиту психолога та ювенального поліцейського з пропозицією евакуюватися, дитина на фоні вибухів у Лимані питатиме маму, що хотіли «дяді». Що відповість мама — невідомо. Як і те, яке рішення вона ухвалить заради добробуту своєї дитини.
Робота саперів на Донеччині триває увесь день під палючим сонцем, яке нагріває землю + 60 °C. І попри 20 кілограмів броні на кожному, головна умова збереження життя піротехніків — «холодна голова» та зібраність посеред тонн вибухівки на кожному квадратному кілометрі.
Російські окупанти, які вже понад рік марять захопленням Костянтинівки на Донеччині, з усіх сил тиснуть на сусідне місто Часів Яр. Нині по костянтинівцях долітають не лише КАБи, а й касетні снаряди. Минулого літа вони забрали життя понад сотні людей, і цього року окупанти продовжують вбивати цивільне населення.
Попри лінію фронту неподалік, постійні обстріли росіян та повне руйнування Великої Новосілки, тут ще залишаються жити кілька місцевих мешканців
Село Долина на Донеччині стала пам’яткою, що росіяни роблять із населеними пунктами, які їм не вдається захопити.
Волонтери безкоштовно вивозять тяжкохворих та маломобільних донеччан у безпечні регіони, тоді як подібна медична евакуація коштує від 30 тисяч гривень
Від центра Курахового до лінії фронту трохи більш як 13 кілометрів. І на сьогодні цю відстань уже долають ворожі артилерійські снаряди, руйнуючи будинки, в яких живуть цивільні разом із малюками.
Річка Сіверський Донець розділила мешканців Ізюма на два табори: тих, кого росіяни вбивали, бо боялися йти далі - і тих, для кого створювали ілюзію «кошмару», видаючи себе за українську армію.