Розслідування

Підрядники, що фігурують у корупційних справах, продовжують отримувати нові мільйонні змовлення для Донеччини. Днями Слов’янська МВА уклала договір з підрядником, який фігурує у кримінальній справі щодо оборонних закупівель — йдеться про схему, яка реалізовувалася під час закупівель для Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА.

Упродовж 2022−2025 років військові адміністрації Луганської області спрямували на потреби Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ, ДСНС та інших формувань понад 2,5 млрд грн. І хоча на початковому етапі повномасштабної війни така допомога справді виглядала як щира й необхідна ініціатива, з часом закупівлі перетворилися на масштабну систему витрат, у межах якої дедалі складніше відрізнити реальну підтримку фронту від можливих схем освоєння бюджетних коштів.

У 2025 році дорожні ремонти у Донецькій області знову стали одним із найбільш витратних напрямів для бюджету. Дороги залишаються критично важливими для евакуації населення, гуманітарної логістики, підвозу військових і техніки. Водночас саме ця галузь є однією з найменш прозорих — із розмитими формулюваннями робіт, складністю контролю якості та стабільно вузьким колом виконавців.

НАБУ та САП заявили про викриття організованої групи, яка могла привласнити понад 140 млн грн, виділених на відновлення тепла й води у трьох прифронтових громадах Донеччини — послуг, яких люди так і не отримали.

У листопаді Служба відновлення у Донецькій області уклала одразу 8 прямих договорів на реконструкцію невідомих об'єктів. Усі — з однаковими назвами та сумами й без жодних технічних деталей. Кожен контракт коштує майже 49 млн грн. Загалом майже 400 млн грн бюджетних коштів розподілили між двома компаніями, які вже фігурували у кримінальних провадженнях.

САП та ДБР взяли під пильний контроль начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександра Євтухова. Посадовець став фігурантом одразу двох корупційних проваджень: перше стосується необґрунтованих активів на понад 8 млн грн, друге — розтрати 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції.

У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька (Сєвєродонецьк) Луганської області звітувала про придбання FPV-дронів та станціїй РЕБ для військових на понад 5,5 мільйонів гривень. Але, як з’ясувалося згодом, не всі оборонні товари дійшли до фронту.

Евакуйована Покровська лікарня інтенсивного лікування оголосила у Prozorro нову закупівлю на ремонт орендованого приміщення у Кривому Розі. За рік у ремонт уже вклали понад 7 млн грн, а зараз планують ще 2,4 млн. Разом — майже 10 млн бюджетних гривень у будівлю, яка не належить громаді. Бюджетні гроші осваюють підрядники, які пов’язані з керівником лікарні та мають кримінальні провадження щодо розтати грошей.

У прифронтовому Краматорську на Донеччині, де люди щодня потерпають від обстрілів, влада вирішила витратити майже пів мільйона гривень на черговий ремонт палацу культури «Будівельник».

Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА, яким керує Сергій Натрус, знову опинився у центрі гучної корупційної історії. Цього разу — через закупівлю техніки для ліквідації наслідків війни, яка, за оцінками НАЗК, могла коштувати бюджету понад 53 млн грн зайвих витрат. Формально йдеться про допомогу громадам, що постраждали від бойових дій, однак деталі тендерів викликали запитання як в антикорупційних органів, так і в громадськості.

Скандал із закупівлею дронів та засобів РЕБ на Луганщині став не лише одним із найгучніших антикорупційних розслідувань воєнного часу, а й маркером ширшого політичного контексту. Стрімкість дій правоохоронців, публічні заяви антикорупційних органів та реакція влади відбувалися на тлі суспільної дискусії про незалежність НАБУ і САП, створюючи відчуття показової відповіді на критику антикорупційної системи.

Поки Луганщина залишається переважно окупованою, її керівництво з 2022 року працює з тилу на підконтрольній Україні території — без доступу до міст області, населення чи реального управління. Попри це, доходи посадовців стабільно зростають, як і перелік задекларованого майна.

Маріуполь сьогодні — це символ втрати не лише міста, а й відповідальності. Це приклад, коли держава не встигла, не захотіла або не наважилася навести лад у найбільш болючому кейсі сучасного місцевого самоврядування. Усе це створює небезпечний прецедент: громада без жителів, бюджет без підзвітності, влада без контролю.