Розслідування

У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька (Сєвєродонецьк) Луганської області звітувала про придбання FPV-дронів та станціїй РЕБ для військових на понад 5,5 мільйонів гривень. Але, як з’ясувалося згодом, не всі оборонні товари дійшли до фронту.

Евакуйована Покровська лікарня інтенсивного лікування оголосила у Prozorro нову закупівлю на ремонт орендованого приміщення у Кривому Розі. За рік у ремонт уже вклали понад 7 млн грн, а зараз планують ще 2,4 млн. Разом — майже 10 млн бюджетних гривень у будівлю, яка не належить громаді. Бюджетні гроші осваюють підрядники, які пов’язані з керівником лікарні та мають кримінальні провадження щодо розтати грошей.

У прифронтовому Краматорську на Донеччині, де люди щодня потерпають від обстрілів, влада вирішила витратити майже пів мільйона гривень на черговий ремонт палацу культури «Будівельник».

Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА, яким керує Сергій Натрус, знову опинився у центрі гучної корупційної історії. Цього разу — через закупівлю техніки для ліквідації наслідків війни, яка, за оцінками НАЗК, могла коштувати бюджету понад 53 млн грн зайвих витрат. Формально йдеться про допомогу громадам, що постраждали від бойових дій, однак деталі тендерів викликали запитання як в антикорупційних органів, так і в громадськості.

Скандал із закупівлею дронів та засобів РЕБ на Луганщині став не лише одним із найгучніших антикорупційних розслідувань воєнного часу, а й маркером ширшого політичного контексту. Стрімкість дій правоохоронців, публічні заяви антикорупційних органів та реакція влади відбувалися на тлі суспільної дискусії про незалежність НАБУ і САП, створюючи відчуття показової відповіді на критику антикорупційної системи.

Поки Луганщина залишається переважно окупованою, її керівництво з 2022 року працює з тилу на підконтрольній Україні території — без доступу до міст області, населення чи реального управління. Попри це, доходи посадовців стабільно зростають, як і перелік задекларованого майна.

Маріуполь сьогодні — це символ втрати не лише міста, а й відповідальності. Це приклад, коли держава не встигла, не захотіла або не наважилася навести лад у найбільш болючому кейсі сучасного місцевого самоврядування. Усе це створює небезпечний прецедент: громада без жителів, бюджет без підзвітності, влада без контролю.

Система державної допомоги, створена для підтримки мільйонів внутрішньо переміщених осіб, які втратили дім, роботу й відчуття безпеки, виявилася нездатною відрізнити потребу від формальності. Поки дійсно вразливі люди оббивають пороги управлінь соцзахисту, посадовці з мільйонними доходами спокійно отримують по кілька тисяч гривень щомісяця — на проживання.

Історія з «Бульбою» для Краматорська — приклад того, як навіть справді важливі для оборони рішення потребують більшої відкритості. Комплекс «Бульба» здатний підсилити захист у прифронтових умовах. Але навіть такі критично важливі закупівлі не повинні залишати запитань.

Поки схід України — в руїнах, в евакуації, під обстрілами, частина його чиновників живе у власному вимірі. Декларує мільйони, накопичує готівку, купує нові авто. І часто — не надто переймається тим, щоб робити це прозоро.

За перші п’ять місяців 2025 року Донецька обласна військова адміністрація оголосила тендерів на ремонти доріг на понад пів мільярда гривень — із них 277 млн грн лише у травні. Усі завершені закупівлі виграли компанії з давніми зв’язками з місцевою владою, колишніми «регіоналами» та впливовим бізнесом.

Луганщина давно втратила округи — але не своїх депутатів. У Верховній Раді вони досі голосують, отримують зарплати, компенсації, а дехто — просто числиться. Хтось — у сесійній залі, хтось — у Дубаї, хтось — у деклараціях дружини. Це не парламентська група — це майже «11 друзів Оушена». У кожного — своє амплуа: мовчазний, хитрий, невловимий, заможний. Але об'єднує їх одне — мандат, що давно втратив зв’язок із реальністю виборця.

До проєкту ремонту Білянського вдозабору на Донеччині виникають питання через те, що у проєкті створюються ризики використання моделі «кишенькового» підрядника — структури, яка створена або контролюється самим замовником для освоєння коштів без реальної конкуренції.