Схема обману з «посвідченням» СБУ: переселенців зі Сходу в Черкасах обкрадає шахрай

Дмитро Мороз, його дружина Леся та дві доньки — зі Слов’янська, Анна — з Сєвєродонецька. Їм довелося рятуватися від війни та шукати прихистку там, де не «гримить» щогодини. Проте спільна біда спіткала їх і у відносно тихих Черкасах — у вигляді одного шахрая на п’ятьох.

Скрини листування з шахраєм та його оголошення

Про випадки шахрайства щодо оренди житла редакції «Вчасно» розповіли мешканці Донеччини та Луганщини, які потрапили в одну схему обману в Черкасах. Як з'ясувалося, цей шахрай діє і в інших регіонах країни — тому будьте максимально пильними.

Замість квартири ночували у машині

З Донеччини Дмитро віз дружину та двійнят-доньок у безпеку на початку квітня. Збирати речі й документи довелося в хаосі: дівчатка в ті дні хворіли й з температурою 38,2° долали кілька днів у дорозі. Родина зупинялася у кількох містах, аби знайти ліки дітям, проте лишитися вирішили у центрі України — Черкасах.

«За 200 кілометрів до Черкас ми знайшли в інтернеті оголошення про те, що в місті є квартира як для переселенців, так і для місцевих, — розповів Дмитро редакції „Вчасно“. —  Ціна була смішна — 5 тисяч. Це в умовах війни, коли нас попереджали, що ціни на нерухомість „підскочили“ у кілька разів. І перед Черкаською областю нам телефонує власник квартири й каже, що ми можемо заселитися хоч і ввечері, якщо треба, але ключі нам віддадуть його сусіди. Сказав, що він працює в іншій області й вже зараз туди їде, а за квартирою дивляться його знайомі. Все, що від нас треба — заплатити гроші за місяць проживання, а днями підпишемо з ним договір — він нібито заради цього приїде в Черкаси».

Довіра до господаря квартири була, як каже Дмитро, «шалена»: той працював нібито в СБУ, а Дмитру телефоном розповів, що просто зараз захищає українців у «гарячій» точці.

Обіцяна Дмитру квартира, яка виявилася обманом Обіцяна Дмитру квартира, яка виявилася обманом

«Їхали ми в нікуди: повернутись додому не зможемо, спати в машині з дітьми — теж ні, тим паче вони виснажені й хворі, — згадує переселенець. — Він про це, до речі, знав. І ми вирішили з дружиною перерахувати ті 5 тисяч, які він просив за місяць, і точно мати дах над головою. Той „господар“ перед цим написав адресу, сказав телефонувати, раптом що, а сусідів він попередить про нових мешканців. Ми адресу перевірили по картах — все правильно, є такий будинок. І коли ми приїхали в Черкаси, а це було вже о дев’ятій вечора, сусіди нам сказали, що нічого не знають про нас. Ми телефонуємо господарю — номер вимкнений. Знову дзвонимо тим сусідам, до нас таки вийшов чоловік. З’ясувалося, що квартири 215 (нібито нашої) не існує взагалі. Просто вигаданий номер. А потім нам той чоловік сказав, що ми не перші такі, ошукані. Дзвонимо ще раз на номер того псевдогосподаря — вимкнений. Ту ніч ми провели з дітьми в машині».

Обурений Дмитро та заплакана Олена з хворими дітьми вже наступного дня звернулись у гуманітарний штаб, де тимчасово жили, й вже звідти з’їхали на іншу орендовану квартиру. Однак у поліцію родина вирішила не звертатися — сподіваються, що шахраю все повернеться сторицею за те, що лишив на вулиці двох маленьких дітей.

Діють не лише псевдогосподарі квартир, а й псевдонотаріуси

Анна Ніколаєнко з Луганщини мала справу не лише з псевдогосподарем, але й із псевдонотаріусом. Розпочалося все з сайту, на якому вона знайшла квартиру у Черкасах, яку власник нібито хотів віддати в оренду. В тексті оголошення орендодавцям гарантували квартиру з хорошими умовами та без додаткових фінансових навантажень у вигляді рієлторських відсотків. У розмові з Анною автор оголошення розповів, що він військовослужбовець і служить в іншому регіоні, тому цього ж дня не може приїхати й показати квартиру. Домовились зустрітися наступного дня.

«Ми подивились фото квартири, вони нам сподобались. Плюс ціна зачепила, бо шукали недороге житло. І на той момент я зрозуміла, що варто дати завдаток, аби квартира не пішла „в інші руки“. Але у цьому він мене упередив і перший запропонував перерахувати йому завдаток. Скинув фото паспорта і навіть фото посвідчення працівника СБУ. Я ще тоді поцікавилася, чи він не боїться так показувати ксиву незнайомим людям. В результаті я йому перерахувала тисячу гривень і ми домовилися вже вранці зустрітися на квартирі», — розповідає Анна Ніколаєнко.

Вранці ж почалася нова «вистава» — о дев’ятій псевдогосподар зателефонував і повідомив, що не зміг знайти у Черкасах вільного нотаріуса, тому привезе свого з Чернігівської області. Анна погодилася. І вже за дві години розпочалася основна дія — саме «розведення» на всю суму оренди.

«Об одинадцятій цей нібито власник зателефонував вже „від нотаріуса“, — пригадує Анна. —  Ми розмовляли по гучномовцю, нотаріус поставив ряд звичайних питань (хто у квартирі житиме, чи є тварини, наші персональні дані тощо). А потім каже: „Я не можу задекларувати передплату, я маю зарахувати повну передплату за місяць“. Тобто ми маємо перерахувати до тієї тисячі решту грошей, аби оплатити за місяць. Цей буцімто орендодавець, як і я, сказав, що хотів взяти решту кешем. У підсумку цієї розмови цей Саша, псевдоорендодавець, послав мене услід за руським кораблем і повісив слухавку».

Уже згодом дівчина дізналася, що у цього Олександра «висить» кілька оголошень на різних сайтах Черкас з однаковим текстом, але з різними фото квартир. Заяву в поліцію та банк Анна написала відразу, наголосивши, що її ошукав працівник з посвідченням СБУ. Нині розслідування триває, а з власних джерел дівчина, яка працює журналісткою, дізналася, що шахрай — справді колишній працівник СБУ, але ображений на структуру, тож тепер «прикривається» ксивою та ошукує людей на 500−1500 гривень.

Ба більше — коли Дмитро Мороз дізнався історію Анни, з’ясувалося, що з ними спілкувався той самий Олександр. І нажився на Анні та Дмитрі він на 6 тисяч гривень.

Оголошення шахрая Олександра Оголошення шахрая Олександра

Як не потрапити на «гачок» шахраїв

Черкаська рієлторка Олена Заболотня, яка з початку війни допомагає переселенцям, підтверджує: за два місяці зустріла уже шістьох вимушених переселенців, яких ошукали недобросовісні орендодавці. Прикриваються вони не лишень власниками квартир, а інколи й рієлторами — коли винаймають квартиру без документів на кілька днів, але за ці дні встигають її перездати іншим «на місяць». І про це стає відомо лише тоді, коли справжні власники квартир повертаються у свою нерухомість, а там їх чекає «сюрприз». До речі, завжди у таких випадках шахраї змінюють або вимикають свої номери телефонів або блокують дзвінки. І коли таке трапляється — знайти винних майже нереально.

Тож Олена Заболотня радить дотримуватися таких правил:

  • Не перераховувати кошти (передплату), не оглянувши квартиру на власні очі. Взагалі віддавати гроші потрібно лишень тоді, коли у ваших руках вже є ключі від квартири чи будинку;
  • Намагатися уникати договорів без присутності рієлтора чи нотаріуса. До речі, останній має бути незалежним, аби уникнути потенційних проблем. Найкраще підписувати договір взагалі в офісі рієлтора чи нотаріуса.

Юрист Олег Джурбій додає: якщо ви все ж встигли перерахувати кошти на рахунок шахраю — зберіть усе, що може стосуватися справи: скриншоти переписок, номери телефонів, дані карток, імена, адреси усіх «дійових» осіб тощо. Наступне — зафіксуйте сам факт перерахування коштів на картку. Зокрема, яку суму перерахували, на яку картку, о котрій.

«Усі ці документи завантажте в заяву кіберполіції (її варто оформлювати через сайт). Після цього на електронну пошту прийде повідомлення про отримання звернення, якщо справа буде відкрита, а постраждалому зателефонують з Центрального, а потім і з місцевого відділу поліції.

Під час розмови з правоохоронцями потрібно взяти номер кримінального провадження (кримінальної справи) та чекати розслідування", — додає юрист.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev