Будівельний картель Донеччини: як мережа колишніх регіоналів досі освоює мільярди з держбюджету
РозслідуванняВикористовуючи старі корупційні схеми, бізнес-групи з оточення Януковича та Партії регіонів досі монополізують на Донеччині державні підряди, продовжуючи освоювати багатомільйонні бюджети навіть в умовах війни.
Попри повномасштабне вторгнення, будівельні роботи на Донеччині тривають. Кошти спрямовуються на фортифікації, реконструкцію об'єктів та утримання доріг. На перший погляд, здається, що до процесу залучено різні підприємства. Однак детальний аналіз показує, що багатомільйонні контракти систематично отримують пов’язані між собою компанії, чиї власники мають зв’язки з режимом експрезидента Януковича. Про це детально у розслідуванні «Вчасно».
Як працюють схеми?
Ці компанії роками застосовують усталені методи для монополізації тендерів та освоєння бюджетних коштів. Серед найпоширеніших схем:
Штучна конкуренція: У тендерах бере участь кілька формально незалежних компаній, які насправді мають спільних власників, менеджмент чи ресурси. Виграш заздалегідь узгоджений, а інші учасники подають заявки лише для створення видимості конкуренції.
Обмін ресурсами: Техніка, матеріали та працівники часто передаються між компаніями в межах однієї групи. Це дозволяє зменшувати витрати й залишати більшу частину бюджетних коштів «у своїй кишені».
Ротація компаній: Якщо проти однієї компанії починається розслідування або її заносять до «чорного списку», з’являється нова юридична особа. Вона використовує ті ж ресурси й продовжує брати участь у тендерах, тим самим зберігаючи доступ до бюджетних коштів.
Взаємодія підрядників і субпідрядників: Головний підрядник залучає «конкурентів» як субпідрядників, що дозволяє централізувати управління фінансовими потоками та знижувати ризики втрат.
Таким чином, бюджетні кошти продовжують концентруватися в руках цих структур, тоді як контроль за їх діяльністю залишається мінімальним.
Бізнес-групи
Після початку повномасштабного вторгнення можна чітко виокремити кілька основних бізнес-груп, які домінують у системі держзакупівель Донеччини:
Група «Коркішко і Ко»— зосереджена на будівництві, а також поставках фортифікаційних товарів, забезпечуючи замкнений цикл у своїй мережі компаній.
«Слав груп»— стала основним виконавцем державних контрактів на будівництво та утримання доріг, отримуючи мільярдні підряди.
«Дружківський клан», що включає компанію «Інтех-Буд Союз» і пов’язані з нею фірми, які попри скандали продовжують вигравати вигідні контракти у Донецькій області.
Група «Коркішко і Ко»
Одним із головних гравців будівельного ринку Донеччини є група компаній, пов’язаних із Віктором Коркішком. У 2013 році бізнесмен обіймав посаду заступника директора ДП «Донецький облавтодор» і був депутатом від Партії регіонів у Будьонівському районі Донецька. Його вплив поширюється на низку компаній, які реалізують масштабні будівельні контракти, включно з програмою «Велике будівництво»:
● ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія»;
● ТОВ «Будівельна компанія Будмонтажпроект»;
«Перша українська дорожньо-будівельна компанія» та «Київдортехнологія» є основними виконавцями багатомільйонних контрактів у Донецькій області, зокрема з ремонту та експлуатаційного утримання доріг. Головний замовник їхніх послуг — Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА.
За даними opendatabot, «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» заробила на контрактах Департаменту практично 400 млн грн, а «Київдортехнологія» — понад 500 млн грн.
Втім, ці компанії рідко працюють самостійно. У тендерній документації часто згадується, що техніку вони орендують у «Компанія Містдорбуд» або «Будмонтажпроект», які належать до тієї ж групи. Наприклад, під час реконструкції мосту до Лаври у Святогірську «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» орендувала техніку у «Містдорбуд», а матеріали постачали:
ТОВ «Vір бетон», засновником якого є Валерій Бевзенко, колишній народний депутат-регіонал. Крім того, серед засновників та власників ТОВки також можна зустріти Людмилу Хош, яка веде спільний бізнес разом з Коркішком;
ТОВ «Асфальт Бетон Комплект», власником якого є Юлія Коломієць, тісно пов’язана з Коркішком.
Субпідрядником виступала «Київдортехнологія», яка, своєю чергою, орендувала техніку в «Будмонтажпроект». Такий замкнутий цикл дозволяє групі залишати фінансові потоки в межах своїх компаній.
Не менш цікавою є участь інших керівників та власників групи, серед яких можна виділити:
Раїсу Кіріндясову — мати Максима Кіріндясова, який до 2014 року очолював міліцію Донецька. У ЗМІ широко висвітлювали його ймовірну підтримку сепаратистів, яку він заперечував.
Вадима Чайку, який нині керує ТОВ «Компанія Містдорбуд», раніше очолював краматорське комунальне підприємство з ремонту доріг.
Олександра Гарбуза, що також володіє ТОВ «Лідербуд компані», яке активно працює на ринку постачання фортифікаційних споруд. За даними opendatabot, тільки Департамент з питань цивільного захисту ДонОДА уклав із «Лідербуд компані» контрактів на понад 85 млн грн.
Зв’язки групи «Коркішко» також виявили під час розслідування Антимонопольного комітету. Наприкінці червня 2024 року комітет визнав факт антиконкурентних узгоджених дій між «Першою українською дорожньо-будівельною компанією» та «Першою дорожньо-будівельною компанією». Обидві фірми брали участь у тендері на ліквідацію руйнувань асфальтобетонного покриття в Покровську у 2019 році.
Розслідування виявило, що компанії використовували спільну електронну пошту, мали господарські відносини та спільного працівника. Ба більше, «Перша дорожньо-будівельна компанія» орендувала приміщення у «Містдорбуд».
Найцікавіше, що раніше «Перша дорожньо-будівельна компанія» також належала Коркішку. Наразі ж товариством керує Олексій Кривенко, яким володіє ТОВ «БУДІНВЕСТ ТОРГ КОМПАНІ» з Краматорська.
У 2024 році «Перша дорожньо-будівельна компанія», скоріше за все, через рішення Антимонопольного комітету перестала брати участь у торгах. Натомість «БУДІНВЕСТ ТОРГ КОМПАНІ» розпочала активну діяльність, уклавши з Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи ДонОДА контрактів на поставку фортифікаційних споруд на понад 68 млн грн.
Наостанок у реєстрах згадується кримінальна справа щодо фізичної особи, яка веде господарську діяльність на території росії. Чоловік займається будівництвом стратегічних об'єктів, зокрема Керченського мосту та важливих доріг. Під час обшуків у його партнера було вилучено документи, що вказують на зв’язки з ключовими компаніями з цього розслідування:
статут ТОВ «Промкомплект», пов’язаний із засновниками ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія»
акти перевірки ДПС щодо ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія»
печатки кількох компаній: «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» (стара назва — «ЛІНТЕХ-ДОН»), «Будівельна компанія Будмонтажпроект», «Асфальт Бетон Комплект» та інших.
Ці знахідки свідчать про можливу координацію між компаніями та особами, залученими до будівництва в Україні та на території держави-агресора.
На цьому зв’язки не закінчуються. Як з’ясувалось, фірми Олександра Гарбуза, бізнес-партнера Коркішка мають спільні контактні номери з наступною бізнес-групою «Слав груп».
«Слав груп» на чолі зі «Славдорстрой»
«Слав груп» — корпорація підприємств, що надають повний комплекс послуг по будівництву та ремонту доріг. Складається ця група з: ТОВок «Славспецтех», «Слав АБЗ», «Славконмтранс», «Славснаб», «Славдорстрой».
У цій бізнес-групі саме ТОВ «Славдорстрой» стало основним виконавцем дорожніх робіт у Донецькій області за останні роки, освоївши понад 12 млрд грн. Перші кроки в бізнесі товариству вдалися завдяки замовленням ПАТ «Донбасенерго», яке пов’язують із родиною експрезидента Януковича та регіоналами.
У 2024 році «Славдорстрой» вже встигло укласти близько 40 контрактів з різними органами влади Донецької області на понад 457 млн грн, серед яких:
експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення у Донецькій області (північ) — більше як 177 млн грн;
поточний ремонт автодоріг Дружківської територіальної громади — 11 млн 708 тис. 477 грн;
експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Донецькій області (Краматорський та Бахмутський райони) — 31 млн 449 тис. 102 грн та багато інших.
Журналісти неодноразово розповідали про ймовірні антиконкурентні узгоджені дії між «Славдорстрой» та іншими юридичними особами, в тому числі фірмами групи «Коркішко і Ко».
Якщо розбиратися у структурі, то «Славдорстрой» володіють ТОВ «СЛАВ АБЗ», ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» та Олександр Ломакін, місцем реєстрації якого значиться Донецьк. Своєю чергою, «Славспецтех» володіє ТОВ «СИНЕНЕРДЖІ ФІНАНС» та ТОВ «СЛАВ ГРУПП». «Слав групп» належить ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» та ТОВ «Інвест капітал схід». Бенефіціаром «ЗНВКІФ «Гратіс» зазначається Едуард Бондаренко, який очолює ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО». Крім того, управління «Славдорстрой» незмінно здійснює Олег Воронов. Раніше він керував філією «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор».
За даними аналітичного порталу YouControl, ключовий співвласник «Слав груп» Бондаренко Едуард Миколайович — Голова правління енергогенеруючої компанії ПАТ «Донбасенерго», який почав обіймати посаду ще з 2012 року. Його шлях до керівництва розпочався за часів уряду Азарова, коли його було призначено заступником голови Державтодору.
Загалом «Донбасенерго», яку пов’язують зі старшим сином Януковича Олександром — один з найбільших виробників електроенергії в Україні, що управляє Словʼянською ТЕС. Чверть компанії належить державі, інша — ПАТ «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», яким володіють інші товариства. Проте, зрештою контроль над цими товариствами здійснюють Бондаренко Едуард Миколайович та Єфімов Максим Вікторович.
Одним із найскандальніших випадків, пов’язаних із Бондаренком, є закупівля вугілля у компаній, афілійованих із терористичною організацією «ДНР». «Донбасенерго» через посередницьку фірму ТОВ «Енергоінвест Трейдінг» закупило вугілля з шахти «Жданівська», якою на той час керував Руслан Дубовський, виконувач обов’язків міністра енергетики псевдореспубліки.
За товар, ринкова ціна якого становила близько 1400−1500 грн за тонну, компанія сплачувала до 3000 грн. Частина коштів, як зазначено в судових документах, спрямовувалася на підтримку діяльності «ДНР». У липні 2015 року за втручання СБУ вантаж було арештовано, але згодом арешт зняли рішенням суду.
У 2016 році «Наші гроші» повідомили, що через «Енергоінвест Трейдінг» «Донбасенерго» закупило вугілля на понад 2 млрд грн, працюючи з компаніями, пов’язаними із «ДНР» та сім'єю Януковича: шахта «Жданівська», ТОВ «Донвуглересурси», ПАТ «ГЗФ Червона зірка», ТОВ «ГЗФ Східно-Донбасська», ТОВ «Шахтоуправління Донбас», ТОВ «Техресурс-Трейд».
Ще один бенефіціарний власник «Донбасенерго» Максим Єфімов — одіозний політик і підприємець, народний депутат України 8-го та 9-го скликань, двічі депутат Краматорської міськради, який до 2014 року був членом «Партії Регіонів».
«Дружківський клан»
Ще одна із помітних будівельних груп регіону наразі базується навколо компанії ТОВ «Інтех-Буд Союз». Підприємство було зареєстровано у Дружківці близько восьми років тому. За 2023 рік отримало понад 7 млн грн на виконання будівництва різних об'єктів. Головні замовники компанії - Управління ЖКГ Слов’янська та Департамент капітального будівництва ДонОВА.
Втім, діяльність «Інтех-Буд Союз» виходить за межі звичайних будівельних проєктів. За даними порталу YouControl, компанія несе значні ризики співпраці, оскільки пов’язана з групою фірм, які протягом тривалого часу використовували державні замовлення для власного збагачення. Аналіз діяльності показує, що ключові фігури, залучені до управління цими компаніями, мають глибокі зв’язки з колишніми регіоналами та владними структурами.
Підписантом і представником «Інтех-Буд Союз» є Ігор Мартисюк, який раніше керував іншими підприємствами, що регулярно вигравали державні тендери. Серед них — ТОВ «ВАДІ», засноване у 2002 році в Макіївці, та його наступник — ТОВ «ВАДІ 2012», зареєстроване у Дружківці. Обидві компанії отримували значні підряди на капітальне будівництво та фігурували у кримінальних справах.
Ще одним ключовим елементом мережі є ТОВ «Перша спеціалізована будівельна компанія», яка до 2021 року виконувала численні державні замовлення в Луганській області. Примітно, що «Перша спеціалізована будівельна компанія» та «ВАДІ 2012» зареєстровані за однією адресою у Дружківці. Інші фірми цієї групи, такі як «АБЗ Промбуд» та «Донбас-Альфа», також мають спільні контакти, власників та структуру.
Своєю чергою, власники «Ваді-2012» та «АБЗ Промбуд», макіївчани Дмитро Михайлов і Сергій Колос, раніше володіли дружківською компанією «Інтер Ремдорбуд». Примітно, що «Перша спеціалізована будівельна компанія» орендувала техніку в «АБЗ Промбуд» і навіть використовувала пошту [email protected] у своїх контактах.
«Донбас-Альфа», зареєстрована за тією ж адресою, що й «АБЗ Промбуд». Очолює фірму — Тетяна Колодяжна, яка раніше працювала в структурах, пов’язаних із «сім'єю» Януковича. Вона й досі керує макіївським підприємством «ТЕМ», засновницею якого є Ірина Сафіулліна — дружина ексміністра та екснардепа від «Партії регіонів» Равіля Сафіулліна.
Як «Ваді-2012», так і «АБЗ Промбуд» раніше отримували від Департаменту капітального будівництва ДонОВА великі підряди серед яких:
реконструкція гуртожитку для вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки вартістю близько 76 млн грн;
реконструкція внутрішніх приміщень і басейну у садочку № 31 Костянтинівки на понад 21 млн грн;
будівництво басейну «Н2О-Сlassic» у Краматорську за 72 млн грн та інше.
Діяльність цих компаній супроводжується численними скандалами. Наприклад, «АБЗ Промбуд» фігурував у кримінальній справі про зловживання службовим становищем під час ремонту школи № 17 у Дружківці. Також Антимонопольний комітет звинувачував фірму в антиконкурентних узгоджених діях разом із «Першою спеціалізованою будівельною компанією».
Цікаво, що зараз більшість цих компаній припинили участь у державних закупівлях. Однак, їх місце, схоже, зайняв «Інтех-Буд Союз», який продовжує отримувати вигідні контракти. Така ротація дозволяє групі уникати уваги контролюючих органів, зберігаючи доступ до бюджетних коштів.
Попри повномасштабну війну та постійну потребу у раціональному використанні бюджетних коштів, будівельний сектор Донеччини продовжує працювати за старими схемами. На папері — це багатомільйонні тендери, десятки підрядників і зразкова конкуренція. У реальності — мережа взаємопов'язаних компаній, що десятиліттями освоюють бюджет регіону, зберігаючи контроль над ключовими підрядами.
Аналіз показує, що багатомільйонні контракти стабільно концентруються у руках кількох бізнес-груп, пов’язаних із колишніми представниками режиму Януковича. Ці компанії використовують штучну конкуренцію, ротацію фірм та інші механізми для збереження контролю над державними підрядами. Таким чином, будівельний сектор Донеччини залишається прикладом того, як старі корупційні схеми продовжують існувати навіть в умовах війни.