У лютому у музеях представлять відвідувачам новий погляд на знайомі експонати, повідомляє ІА «Вчасно»
На участь у конкурсі міні-грантів організатори проекту отримали понад 20 заявок, відібрали 7.
Кожен заклад мав подати якусь «фішку» — те, що вирізняє його з-поміж багатьох інших краєзнавчих музеїв. За гроші проекту музеї придбали нову техніку, меблі, обладнання для експозицій.
Презентації вже відбулися у Новойдарському та Біловодському музеях Луганської області, а також у Дружківському історико-художньому музеї на Донеччині.
У Новоайдарському музеї представили понад 20 автентичних українських костюмів початку ХХ століття. Місцеві жителі, почувши про підготовку до презентації, почали приносити у дарунок музею свій український одяг, який зберігали вдома.
«Ми не зробили нічого нового, адже цю колекцію музей мав, просто подали її по-сучасному — у правильному світлі, на манекенах, і вона заграла новими фарбами, — розповіла піар-координаторка проекту «Музей відкрито на ремонт» Ольга Гончар.
У Біловодському музеї говорили про історію кінних заводів краю, якими здавна славився цей край. Зараз у музеї планують облаштувати окрему залу, присвячені саме коням.
На виставці у Дружківці показали порцеляну з фондів музею. Загалом її тут нараховують понад 500 екземплярів — сервізів, чашок, ваз, сувенірів. У шафах під склом розмістили понад 300, усі вони свого часу були виготовлені саме у Дружківці на місцевому порцеляновому заводі. Під час проекту організатори презентували каталог порцеляни з фондів музею.
Проект «Музей відкрито на ремонт» на Донбасі почали впроваджувати у 2016 році. Тоді його керівники вирішили, що потрібно іти до музеїв, адже вони мають великий вплив на формування громадської думки про край.
«Музеї формують образ краю, вони ретранслюють цей образ, тому важливо працювати зараз з ними, — сказав керівник проекту „Музей відкрито на ремонт“ Леонід Марущак. — Зараз ми формуємо новий культурний код краю. Треба подати цю історію Донбасу так, щоб на неї захотіли подивитися. При цьому ми не вказуємо, як це робити тут місцевим, але можемо підказати, на що звернути увагу».
Організатори проекту сподіваються, що й інші музеї Донбасу почнуть змінювати свої простори і підходи у роботі, аби стати цікавими для своєї аудиторії.
«Не можна все змінити в один день, але маленькими кроками це можливо, — говорить Ольга Гончар. — Коли ми починали працювати на Донбасі, у деяких сільських музеях світла не було, але потім почали з’являтися можливості. Оскільки музеї з’явилися в інформаційному просторі, влада почала виділяти гроші на опалення, інтернет, нові вікна та двері».
Незабаром ще 4 музеї Донеччини презентуватимуть свої проекти. 18 лютого проект «Культурний код Покровська» представлять у Покровському краєзнавчому музеї — тут покажуть оновлені зали та говоритимуть про автора відомого «Щедрика» Миколу Леонтовича, який свого часу жив і працював у селищі Гришине.
19 лютого про відомого педагога Миколу Корфа розкажуть у музеї Немировича-Данченка. Тут відвідувачам пропонують взяти участь у проекті «Phantom».
19 лютого Великоанадольський музей лісу у селі Благодатне на Донеччині запросить школярів на проект «Екологічна обсерваторія» поговорити про екологію за допомогою сучасних ігрових форм.
20 лютого у Маріуполі відбудеться засідання круглого столу «Виклики часу, або яким має бути Маріупольський краєзнавчий музей?» Це найстаріший музей Донеччини, який у 2020 році відзначить своє 100-річчя.
Проект «Музей відкрито на ремонт» реалізує мистецький напрямок Українського кризового медіацентру за фінансової підтримки USAID.