Незважаючи на перемогу того чи іншого кандидата, новообраний Президент зіштовхнеться із рядом викликів та нагальних проблем прифронтових Донецької та Луганської областей, повідомляє ІА «Вчасно».
Вирішення проблем Східного регіону, який з 2014 року став прифронтовим, живе в умовах військового конфлікту и під впливом російської інформаційної агрессії, буде найбільшим викликом для чергового Президента.
Аналітик ініціативної групи «Разом» Петро Андрющенко важливою діяльністю Президента називає економічну політику, бо регіон впевнено перетворюється на депресивний та моноекономічний. За його словами, ті негативні настрої, які існують у Донецькій області, часто антиукраїнські, пов’язані в першу чергу з економікою:
«Потрібна більша кількість програм і більше залучення в економіку, тому що регіон перетворився в моноекономічний. Якщо так і далі буде продовжуватися, то все закінчиться великими міграційними проблемами».
Ще важливими в президентській політиці аналітик з Маріуполя вважає кроки щодо логістики, бо область по факту «розрізана» і немає нормального, зокрема, залізнодорожнього сполучення.
Має новий Президент, за його словами, і встановити більший контроль за місцевою владою.
«Треба направляти кошти туди, куди потрібно, а не куди хочуть мери. Не засипати парки лавочками і забезпечити проходження нового „Опоблоку“ — ось цього треба уникнути. Програми ОВЦА, які зараз є, складні зі складними умовами та отриманням коштів», — зазначає Петро Андрющенко, зазначаючи що його рідний Маріуполь наразі відрізаний від обласного фінансування в тому вигляді, яке б він міг мати.
ЧИТАЙТЕ: Як телебачення і газети Донбасу висвітлювали перший тур виборів президента
Важливим постає питання і соціально-демографічне, пов’язане з військовослужбовцями, які проходять службу на Донбасі. Вирішенням цього може стати будівництво військових містечок.
«Ми розуміємо, що як мінімум це (ред. — військовий конфлікт) надовго, як максимум — назавжди. Якщо ми навіть повернемо контроль над кордоном, агресивний сусід наш нікуди не подінеться, і чим ближче військові будуть жити до місця проходження служби, тим вони будуть легше адаптуватися і населення буде адаптуватися і економіка оживе», — підкреслює аналітик.
Крім того, Петро Андрющенко стверджує, що загалом Донбас потребує чіткої політики та позиції Президента щодо регіону.
«Є потреба чіткої політики Президента відносно Донбасу та людей, які перебувають на окупованій території. Це стосується, в першу чергу, інформаційної політики, соціальної політики забезпечення пропуску та чіткого посилу сигналу людям, щоб вони розуміли, що їх тут чекають, — каже він. — Необхідно зробити всі необхідні кроки з боку інформаційної політики, тому що це непорядок, коли сепаратистське та російське радіо віщає на півобласті більше, ніж українське».
Редактор інформаційного агентства «Остров» Сергій Гармаш також зазначає, що зараз людям по обидві лінії розмежування не вистачає впевненості та визначеності.
«Головне, чого не вистачає зараз регіону — це визначеності, розуміння завтрашньої перспективи. Це дуже заважає жити по обидва боки лінії розмежування. В першу чергу нова влада повинна озвучити своє бачення подальшої перспективи Донбасу, на які компроміси вона готова йти, а на які не готова. Друге — потрібно зняти всі обмеження на пересування і переміщення товарів для приватних осіб. Припинити реально, а не на словах, економічне співробітництво з окупованою територією і окупантом.
Третє — держава повинна взяти на себе відповідальність, в тому числі і матеріальну, за переселенців — допомога в зніманні житла, наданні роботи. Зараз цього практично немає, тому люди змушені повертатися на окуповану територію. Ну і просто розмовляти з Донбасом", — каже Сергій Гармаш.
За словами журналіста, влада повинна проаналізувати, що відбувається в Донецькій і Луганській областях, зробити аудит, намітити конкретний план і думати про роботу над змінами місцевих еліт.
«І важливо, щоб цей напрямок не взяли під свій контроль представники колишньої еліти — елементи, які переходять з одного політичного табору в інший, щоб отримати для себе якийсь фінансовий ресурс, — підкреслює Сергій Гармаш.
За словами Павла Островського, представника руху «Сильні громади», серед перших кроків Президента має бути розвиток малого бізнесу в регіоні.
«Це має бути програма підтримки малого бізнесу, щоб більше людей могли відкрити для себе можливість займатися підприємництвом і зрозуміти, що власна справа — це можливо. Бо є багато бар’єрів, і потрібно спрощувати всі процедури, оскільки ми бачимо багато успішних прикладів, коли переселенці приїхали і почали з нуля власну справу на новому місці, і вони цим підсилюють громаду, дають робочі місця і мають, на що жити самі. У виграші всі. Тобто, це має бути в пріоритеті у Президента», — впевнений Павло Островський.
Він зазначає, що у патріотичного суспільства Донеччини наразі існує попит на справедливість: має бути політична воля на те, щоб люди, які активно сприяли тому, щоб у регіоні була війна, несли відповідальність.
«Ми маємо п’ять років російської окупації на Донеччині, ми бачимо, що колаборанти не понесли покарання ніякого, і є великий запит на притягнення їх до відповідальності, щоб вони не могли обіймати державних посад, щоб вони не могли бути причетними до розподілу ресурсів, щоб, наприклад, такі учителі та викладачі не могли викладати дітям», — розповідає Павло Островський.
Активіст підкреслює, що якщо вирішення цього питання не буде, то ефективність будь-якого Президента, хто б це не був, буде швидко зменшуватися.
Так само, за словами Павла, Президенту варто мати принципову позицію до відповідальності тих, хто причетний до корупційних злочинів.
Координаторка проекту «Україна можливостей» Світлана Агаджанян каже, що донеччанам потрібно усвідомлювати зону відповідальності Президента і не чекати від нього того, що він за специфікою своєї посади робити не повинен.
Світлана стверджує, що людям слід самостійно гуртуватися та творити зміни на місцях.
«Багато потребує змін поведінка самих людей у їхній відповідальності до свого життя, своїх території та своїх громад. Чимало залежить на локальному рівні, щоб на рівні держави відбувалися зміни позитивні. У моєму розумінні, рушійною силою в такому процесі є сама громада. Ми розуміємо, що Президент виконує свої функції: певні дипломатичні, безпекового характеру, як головнокомандувач. Людям потрібно усвідомлювати ступінь відповідальності Президента і не очікувати від нього того, чого на даний момент і взагалі від нього не дочекаються», — зазначає Світлана Агаджанян.
Вона підкреслює, що в незалежності від результатів виборів, в локальних громадах людям треба об’єднуватися, відшукувати розуміння потреб і інтересів, і представляти їх на рівні ОТГ, міських рад, області, щоб зміни відбувалося.