Підсумки роботи нардепів Донеччини за 2021 рік: прогули, піар та «мовчанка»

Для народних депутатів від виборчих округів Донецької області розпочався новий робочий рік. А як вони працювали минулоріч?

Підсумки роботи нардепів Донеччини за 2021 рік: прогули та піар

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, хто з народних обранців сумлінно ходив на засідання, а хто прогулював або ж просто не голосував, навіть попри присутність у сесійній залі.

У більш ніж половині голосувань нардепи з Донеччини не брали участі

У Верховній Раді інтереси громадян Донеччини представляють 12 народних депутатів-мажоритарників:

  • Муса Магомедов (округ № 45);
  • Федір Христенко (округ № 46);
  • Юрій Солод (округ № 47);
  • Максим Єфімов (округ № 48);
  • Валерій Гнатенко (округ № 49);
  • Андрій Аксьонов (округ № 50);
  • Олександр Ковальов (округ № 51);
  • Євген Яковенко (округ № 52);
  • Вадим Новинський (округ № 57);
  • Сергій Магера (округ № 58);
  • Володимир Мороз (округ № 59);
  • Дмитро Лубінець (округ № 60).

Оглядаючи діяльність народних депутатів, слід враховувати статистичну інформацію.

Депутати-мажоритарники з Донецької області в третині випадків не приходять на засідання Верховної Ради — за кількістю прогулів їх обігнали тільки колеги з Волинської області (34,4% проти 31,3%).

А ще представники Донеччини частіше за інших не голосують, навіть коли присутні на засіданнях, — у 21,1% від загальної кількості голосувань.

Для порівняння: мажоритарники з Кіровоградської області не голосували у 3,1% випадків, а нардепи з Чернівецької, Житомирської, Харківської, Миколаївської, Івано-Франківської, Херсонської, Чернігівської областей допускали собі не голосувати тільки до 5% випадків.

Дисципліна депутатів Верховної Ради Дисципліна депутатів Верховної Ради

Хто з депутатів-мажоритарників Донеччини частіше голосує «за», а хто — «проти»?

Голосування за подані законопроєкти — один із головних інструментів, за допомогою яких депутати-мажоритарники можуть висловлювати свою позицію з певних питань. ОПОРА відслідкувала, як саме вони голосували.

У першій п’ятірці тих, хто найчастіше натискає кнопку «за», перебувають:

  • Олександр Ковальов — у 2021 році він схвально проголосував 4101 раз чи 72,1% від загальної кількості голосувань;
  • Сергій Магера — голосував схвально 3381 раз чи 59,5%;
  • Дмитро Лубінець — 2702 рази чи 47,5%;
  • Володимир Мороз — 2648 разів чи 46,6%;
  • Валерій Гнатенко — 2534 рази чи 44,5%.

Натомість представник ОПЗЖ Федір Христенко за весь 2021 рік схвально проголосував лише 41 раз (0,7% від загальної кількості). Його колега-однопартієць Юрій Солод натиснув «за» аж 49 разів за рік (це 0,9% від загальної кількості голосувань).

Щодо спірних питань депутати інколи не приймають рішень, а утримуються від них. Частіше за інших це робить Дмитро Лубінець — в 2021 році він утримався 1561 раз або 27,5% від загальної кількості голосувань. У трійці «лідерів» за цим показником також Сергій Магера (1391 голосування чи 24,5%) та Андрій Аксьонов (777 голосувань чи 22,4%).

Частина депутатів грішать тим, що не голосують, навіть коли присутні на засіданнях Верховної Ради. Найчастіше серед представників Донецької області у 2021 році це робив Максим Єфімов — 4271 голосування чи 75,1%. Майже такі самі показники у Федора Христенка — 4039 разів чи 71%. Найрідше таку позицію обирав позафракційний Євген Яковенко — 94 голосування за рік чи 1,6%.

Крім цього, частина нардепів просто прогулювала засідання. Безумовним лідером тут став представник ОПЗЖ Юрій Солод, відсутній під час 4669 голосувань (82,1%). Трохи менше не з’являвся до сесійної зали Вадим Новинський, який пропустив 4501 голосування чи 79,2%. Найбільш дисциплінованим виявився Дмитро Лубінець, відсутній під час 494 голосувань (8,7% від загальної кількості).

Хто з депутатів частіше голосує проти лінії фракції?

Голосування проти лінії фракції відстежується тоді, коли депутат голосує не так, як більшість групи чи фракції, до якої він входить, тобто має іншу позицію щодо законопроєктів, які розглядаються, і висловлює її шляхом відповідного голосування.

Серед народних депутатів з Донеччини найчастіше проти лінії фракції голосує Максим Єфімов — у 66% випадків. Також цю практику використовують Юрій Солод (57,1%), Федір Христенко (57%), Андрій Аксьонов (45,4%), Вадим Новинський (41,5%), Сергій Магера (40,3%), Муса Магомедов (37,2%), Євген Яковенко (32,8%), Дмитро Лубінець (30,8%), Олександр Ковальов (28,3%), Валерій Гнатенко (25,6%) та Володимир Мороз (24,4%).

Які теми в законодавчій площині цікавлять нардепів Донеччини?

Законодавчі ініціативи, які народні депутати виносять на розгляд, дозволяють виявити, чим опікуються мажоритарники та наскільки продуктивно вони працюють.

У 2021 році найбільшу кількість законопроєктів подали представники ОПЗЖ: Юрій Солод зареєстрував 97 законопроєктів, Володимир Мороз — 92, а Валерій Гнатенко — 81.

Ще 5 депутатів ініціювали розгляд менше ніж 10 законопроєктів за рік. Це Сергій Магера (3 законопроєкти), Вадим Новинський (3), Федір Христенко (6), Олександр Ковальов (8), Муса Магомедов (9).

Є й ті, хто за рік не подав жодної законодавчої ініціативи, — такими виявилися Андрій Аксьонов, який в березні 2021 року переміг на виборах в 50 окрузі, та позафракційний Євген Яковенко.

Найбільшу кількість законопроєктів — 135 — народні депутати з Донеччини орієнтували на соціальну тематику.

По 76 законодавчих ініціатив стосувалися економічної політики та галузевого розвитку. Важливі для Донеччини безпека і оборона залишилися практично поза увагою депутатів — усього 11 поданих проєктів за рік від Дмитра Лубінця, Юрія Солода, Володимира Мороза та Валерія Гнатенка.

Помітна тенденція: народні обранці частіше подають законодавчі ініціативи, на яких простіше «піаритися» перед потенційними виборцями, ніж займаються актуальними для регіону галузями.

Ініційовані нардепами від Донеччини законопроєкти у 2021 році Ініційовані нардепами від Донеччини законопроєкти у 2021 році

В кого з депутатів найбільша кількість підписаних законопроєктів

Кількість поданих на розгляд законодавчих ініціатив не означає, що всі вони будуть опрацьовані в комітетах і стануть затвердженими законами.

Для порівняння: в 2021 році було подано 364 проєкти, а всі стадії, включно з підписанням, пройшли тільки 11 законодавчих ініціатив. По 3 підписані закони «на рахунку» у Дмитра Лубінця та Максима Єфімова, ще по одному у Володимира Мороза, Валерія Гнатенка, Муси Магомедова, Олександра Ковальова та Вадима Новинського.

Слід зазначити, що законопроєкт може проходити всі стадії розгляду та опрацювання більше як рік. Тож коректніше говорити про результативність нардепів за весь час роботи скликання. Із серпня 2019 року мажоритарники з Донецької області ініціювали 908 законодавчих ініціатив, але тільки 28 із них стали законами.

Що по виступах?

Виступи у Верховній Раді — це можливість для нардепів донести свою думку до колег та аргументувати законодавчу ініціативу. Втім, депутати з Донеччини рідко користуються такою можливістю у порівнянні з представниками інших областей. Зокрема, сумарна кількість виступів за рік народних обранців з Донецької області становить менш як 4 години. Ще менше «наговорили» тільки нардепи з Одеської, Чернівецької та Луганської областей.

Хто ж із народних депутатів із Донецької області говорив у 2021 році найбільше? Тут безумовним лідером є Дмитро Лубінець з його майже двома годинами виступів. Він «брав мікрофон» 76 разів, а середня тривалість його виступу становить півтори-дві хвилини.

Представники ОПЗЖ Володимир Мороз та Валерій Гнатенко «наговорили» у Верховній Раді трохи більше 40 хвилин кожен. Сергій Магера та Олександр Ковальов мали по одному виступу. Втім, судячи з їх тривалості, вони радше брали мікрофон, щоб передати його комусь іншому. Решта мажоритарників із Донецької області взагалі не скористалися своїм правом публічних виступів.

Скільки разів за рік виступали депутати від Донеччини? Скільки разів за рік виступали депутати від Донеччини?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev