«Штурмові дії ворога значно „просіли“, як за темпами, так і за ефективністю»: як розвиваються бойової дії на Донеччині

Російські війська вже не можуть атакувати з належним масштабом та інтенсивністю, а головне — ефективністю, практично на всіх напрямках, зауважують військові оглядачі.

Російська армія не припиняє тиснути на напрямках Донеччини/ Ілюстративне фото Reuters

Російська армія активно тисне на фронті Донеччини. Кожен напрямок гуде від постійних звуків вибухів де точаться запеклі бої.

Як нині розвивають події на фронті Донеччини розповідає військовий оглядач Костянтин Машовець.

Зокрема, на Лиманському напрямку основні зусилля лівого (південного) флангу УВ «Запад» наразі зосереджені в зоні наступу 20-ї ЗВА, яка зуміла захопити тактичні плацдарми на річці Чорний Жеребець, відповідно в районі сіл Макіївка та Іванівка. Також ворог намагається «згорнути» оборону ЗСУ на східному березі річки інтенсивними атаками у напрямку Терни — Ямполівка, тобто з півночі на південь.

«Протягом останніх 5-и діб ворогу вдалося лише трохи розширити свій плацдарм (до 200−250 м по фронту) у напрямку Макіївка — Греківка. Решта його зусиль у напрямку Колодязі та Ямполівки поки що не увінчалися успіхом», — пише Машовець.

Крім цього сили ворога нині сковують підрозділи ЗСУ, які обороняються на східному березі Жеребця, з фронту та в районі Серебрянського лісництва.

«Імовірно, ворог має завдання не допустити маневру сил і засобів, а також тактичних резервів ЗСУ вздовж річки. Однак, як на мене, у разі розширення плацдармів 20-ї ЗВА й 25-та ЗВА, безсумнівно, активізується, — додає Машовець. — У контексті загальної ситуації варто сказати, що 20-та ЗВА противника, швидше за все, має своїм завданням прорив в район селища Дробишево, а також вихід на рубіж Піски Радківський — Лозове (по Оскілу)».

Сіверський напрямок

Тут, за словами Машовця, у смузі дії 3-ї ЗВА противника, він зробив кілька спроб просунутися на північно-західному напрямку, вздовж залізниці, лише в районі хутора «Виїмка», які, як і попередні, виявилися невдалими.

«Така ситуація на Сіверському напрямку цілком зрозуміла. Очевидно, що командування противника зосереджує свої зусилля не тут, а на флангах Сіверського виступу (плацдарму) ЗСУ. Тобто на Краматорському напрямку та на Лиманському напрямку (УВ „Запад“). Разом з тим, 3-тя ЗВА фактично стримує сили та засоби ЗСУ, які ведуть оборону на Сіверському виступі з фронту (зі сходу та південного сходу), з періодичними „спалахами“ її активності в районах населених пунктів Білогорівка (верхн.), Верхньокам’янське, Виїмка та Переїзне», — пише Машовець.

Краматорський напрямок

На зазначеному відтинку основні зусилля противника зосереджуються в районі міста Часів Яр, а також на північ і південь від нього. Ворог намагається повністю захопити місто Часів Яр і просунутися до ближніх підступів Костянтинівки з півночі та північного сходу.

«Попри те, що бої в місті ведуться дуже вперто, а противник застосував значні сили й засоби, з 18 лютого він не просунувся вперед, — пише військовий оглядач. — Раніше йому вдалося зайняти частину Північного та Новопівничного районів, а також більшу половину центральної частини міста, але він не може «охопити» Часів Яр досить глибоко з півдня й рухатися дорогою на Покровськ, у напрямку села Ступочки. Тому йому доводиться штурмувати руїни у Часів Ярі виключно «в лоб».

Тим часом на півдні передові підрозділи ЗСУ, очевидно, відійшли за канал «Сіверський Донець-Донбас» і продовжують утримувати позиції по ньому майже до Торецька.

На північ від міста противник веде запеклі бої з передовими підрозділами ЗСУ, які обороняються на північ від населеного пункту Григорівка. Характерно, що ворог витратив близько двох місяців на захоплення цього села, але все одно не може просунутися за нього — ні на Майське, ні на Маркове.

«За великим рахунком, задум противника на Краматорському напрямку є очевидним. Першочергове завдання — вийти на мінімальні підступи до Костянтинівки з півночі та північного сходу, щоб зайняти зручну позицію, як для штурму Костянтинівки та Дружківки, так і для наступної операцій з півдня, у бік Краматорська, — пише Костянтин Машовець. — Однак нинішні темпи наступу ворога на Краматорському напрямку, за ідеєю, мали б змусити його задуматися над питанням — в якому саме стані це угрупування може туди вийти? „Вигризання“ кожних сто метрів у руїнах Часів Яру коштує російським десантникам, а також піхоті з 3-ї ЗВА та прикріпленим „батальйонам“, так званого „добровольчому штурмовому корпусу“ (ДШК) значних втрат».

Паралельно на Торецькому напрямку 8-а ЗВА противника все ще не може перейти в наступ, а 51-ша ЗВА самостійно за 3−5 днів поки що не змогла досягти нічого значного, додає Машовець.

На Покровському напрямку на південь і південний захід від міста ведуться запеклі зустрічні бої з взаємними атаками й контратаками.

«Очевидно, що командування 41-ї та 2-ї ЗВА противника досі не може „призвичаїтися“ до того, що їхній наступ забуксував. І чим довше вони не „погоджуються“ з цим, тим більших втрат зазнають підлеглі їм війська. Дійшло до того, що деякі їхні бригади та полки вже суттєво „знекровлені“ втративши від 30% до 45−50% штатного особового складу», — пише Машовець.

На Новопавлівському напрямку ворог витіснив наші передові частини із «залишків» Курахівського виступу. Передові підрозділи ЗСУ, ведучи вперті ар'єргардні бої, відійшли на рубіж Костянтинопіль — Розлив і наразі намагаються не допустити просування противника на захід від Андріївки.

Великомихайлівський напрямок. Тут за словами Машовця, противник, очевидно, вийшов на рубіж Новосілка-Новоочеретувате. Це є досить значним тактичним успіхом російського командування.

«Очевидно, що командування УВ „Восток“ діє на двох основних напрямках вздовж західного та східного берегів річки Мокрі Яли, у загальному північно-західному напрямку. Зокрема ворог намагається прорватися в район Шевченко — Бурлацьке — Привільне — Вільне Поле. Крім цього росіяни просуваються правим (східним) берегом у напрямку Новоочеретувате — Дніпроенергія, у бік села Комар», — пише Машовець.

У підсумку оглядач зазначив, що на цей час на низці операційних напрямків атакувальні та штурмові дії ворога тривають, але значно «просіли», як за темпами, так і за ефективністю.

«По суті, все знову звелося до окремих боїв за „половину посадки“, пару розбитих хатин на хуторі або 2−3 остови колишніх багатоповерхівок. Очевидно, що російські війська вже не можуть атакувати/штурмувати з належним масштабом та інтенсивністю, а головне — ефективністю, практично на всіх напрямках. Спочатку довелося сконцентруватися на 3-х, потім на 1−2-х, зараз все поступово рухається до „якогось“ одного», — пише військовий оглядач.


Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev