Згідно з планами Уряду, в об’єднаних територіальних громадах кожен мешканець села чи міста має право на гідний та сучасний рівень медицини, освіти, надання доступних соціальних і адміністративних послуг. Саме для цього органам місцевого самоврядування в особах сільських, селищних, міських рад та виконкомів були передані широкі повноваження і достатня кількість коштів задля вирішення важливих для людей питань.
Журналісти ІА «Вчасно» поцікавилися, чи задоволені жителі ряду громад Донеччини діями органів влади, чи вбачають вони користь в об’єднанні й з якими проблемами наразі зіштовхуються в ОТГ.
Іллінівська ОТГ була створена два роки тому і нині налічує 9 селищних рад. Перед об’єднанням селяни виступили категорично проти об’єднання з містом та прагнули кооперації виключно у межах району, але на ділі процес децентралізації у громаді пішов за іншим сценарієм.
Депутат Іллінівської ОТГ Андрій Тараман«Спочатку були побоювання у селян, що ось від району відділимся, будуть з медициною, Пенсійним фондом, соціальним послугами проблеми. Мало хто розумів, як воно буде працювати. Район Костянтинівський наш розпався; людям хотілося, щоб він більш-менш лишався єдиним, все одно були соціальні, економічні, культурні зв’язки, тому багато хто сприйняв це болісно», — розповідає депутат Іллінівської ОТГ Андрій Тараман.
Як зазначає чоловік, насправді багато з побоювань не справдилися. За словами депутата, наразі в громаді ремонтуються водогони, дороги, системи освітлення, будуються дві амбулаторії: в Катеринівці та Іллінівці. Також функціонує опорна школа, багато дітей туди їздять, навіть не дивлячись на те, що в їх селах є школи, та їхати доводиться далеко. Побудували в ОТГ і молодіжний центр, запланована модернізація школи та створення твердопаливних котелень.
«Наш голова сільради (ред.- Володимир Маринич) перед обранням наобіцяв такого, що на голову не налазило. Але вже 70% його обіцянок, а може навіть трохи більше, виконано. Наприклад, будинок культури наш: капітальний ремонт не робився з 1974 року, але зараз, попри таку ситуацію у країні та економічне становище, будова ремонтується, і скоро має бути відкриття», — зазначає Андрій Тараман.
Не забувають в Іллінівській ОТГ і про розвиток туризму та культури: відомий у всій області музей, створений в Олександро-Калиновому громадською організацією «Енеїда», довгий час обіцяла курирувати обласна влада. Але активісти втомилися чекати дій від області і вже не мали достатньо ресурсів на утримання установи, тому нині музеєм успішно опікується громада. Також в ОТГ впроваджується підтримка агросадиб та співпраця з регіональним ландшафтним парком «Клебан-Бик».
«До утворення ОТГ на засіданнях Олександро-Калинівської сільської ради всі питання приймалися майже без обговорень, суперечок. А тепер депутати, кожен як справжній патріот свого села, відстоює інтереси жителів, тому виникають скандали, конкуренція. З іншого боку у нас з’явився один „хазяїн“ — голова ОТГ, який на свій розсуд здійснює керівництво, у цьому є позитивні та негативні моменти, але все-таки зараз у громаді ми бачимо ефективне розподілення коштів», — зазначив Андрій Тараман.
Черкаська ОТГ одна з перших долучилася до процесу об’єднання та була утворена у 2015 році, нині налічує 4 селищні ради. З того часу громаді задля того, щоб молодь залишалася у селах та мала місце для проведення дозвілля, вдалося відкрити молодіжний центр. Для швидкої реакції на надзвичайні ситуації в ОТГ з’явився Центр безпеки громадян, до якого на волонтерських засадах долучаються місцеві мешканці.
Поступово в селах громади всі проблеми помірними темпами вирішуються владою, до творення змін на місцях долучаються і самі люди.
Так у селі Привілля, що входить до Черкаської ОТГ, була створена громадська організація «Спілка активних громадян Привілля». За два роки її учасникам вдалося за допомогою міжнародних грантів реалізувати у громаді низку проектів. Підтримують ініціативи British Council, ПРООН за фінансової підтримки Королівства Нідерландів, Український жіночий фонд.
Голова ГО «Спілка активних громадян Привілля» Юлія Шнурко«Ми створили організацію у 2017 році, з того часу вже реалізували проект „Сучасна шкільна їдальня“, закупили для школи сім комплектів меблів, — розповіла голова ГО „Спілка активних громадян Привілля“ Юлія Шнурко. — Також був реалізований проект „Вільний простір для жінок села Привілля“, обладнали кімнату для проведення тренінгів та курсів комп’ютерної грамотності жінок. Під час тренінгу були залучені переселенки, це було дуже корисно для них».
За словами Юлії, цього літа їм вдалося реалізувати проект «Інтерактивні камери — запорука безпеки жителів Черкаської ОТГ», три камери у селі були встановлені за допомогою Королівства Нідерландів, ще одна — за підтримки громади.
Завдяки проекту «Школа+поліція», спрямованому на молодь, були проведені тренінги з поліцією та організована поїздка у місто Слов’янськ та Харківський університет внутрішніх справ. Також за допомогою гранту був втілений проект модернізації огорожі навколо школи.
Юлія зазначає, що до покращення умов життя в громаді долучаються і діти: в Привіллі підлітки створили ініціативну групу «Темп» і систематично працюють над написанням проектів та беруть участь в грантових програмах.
«З огляду на своє селище скажу, що наше життя змінилося, у нас з’явилися спортивний, дитячий майданчик, ми раніше не мали такої можливості. Комп’ютерний клас був обладнаний новими комп’ютерами — для мене як для вчителя це великий плюс. Поступово все змінюється такими темпами, якими вдається», — підкреслила Юлія Шнурко.
Олександрівська ОТГ знаходиться на межі Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей, була створена менше року тому та об’єднала 11 селищних рад.
Як і в інших громадах, в Олександрівській гроші, отримані завдяки прямим міжбюджетним відносинам, влада намагається витрачати згідно з потребами людей та якомога ефективніше.
Активіст Сергій Кайдаш«Добре, що з’явилися кошти, які направляються на благоустрій, освіту, освітлення, утеплення будівель. Громада почала більше розуміти, що гроші треба заробляти самостійно, а не чекати їх від Києва та області», — розповідає підприємець з Олександрівського району, позаштатний кореспондент районної газети «Вісті Олександрівщини» Сергій Кайдаш.
З іншого боку, за словами Сергія, поки що важко зрозуміти, звідки ОТГ братиме кошти для власного фінансування шкіл, лікарень:
«Громаді треба керувати таким великим механізмом, як бюджетні установи, які вимагають досить багато коштів на своє утримання. Коли повністю закінчаться субвенції з області, виникнуть проблеми з опаленням, виплатами зарплат. Незрозуміло, де брати кошти для медичної та освітньої сфери, якщо громада не знайде власних джерел надходження».
Проте Олександрівська громада цього року планує отримати можливість самостійно розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення. За планами керівництва громади, саме це дозволить збільшувати дохідну частину бюджету ОТГ для витрат на проекти. Також в громаді працюють над залученням інвесторів та бізнесу, розвитком зеленого туризму, садівництва та ягідництва, організацією виробництва, в тому числі переробного, відновлювальної енергії. Усе це планують реалізувати завдяки прозорій та дієвій співпраці з місцевими жителями.
«Якщо раніше районна влада була якось більш закрита, „дерев'яна“, то у громаді з будь-яким питанням чи пропозицією можна прийти, легко поспілкуватися із представником влади, і вони намагаються вирішувати питання», — зазначив Сергій Кайдаш.
Хоча Донецька область не лідирує в рейтингах із втілення реформ, проте кожна з громад йде своїм шляхом крізь низку викликів та маленьких досягнень. Крім того, громади прифронтового регіону демонструють кейси, гідні запозичення іншим ОТГ України.
У матеріалі використані фото з архіву ІА «Вчасно», фото зі сторінок ГО «Спілка активних громадян Привілля», Андрія Тарамана, Сергія Кайдаша у Фейсбуці, фото з офіційних сайтів Іллінівської, Черкаської та Олександрівської ОТГ.