«Трималися до останнього, вірили навіть у Трампа та ворожок»: як підприємиця з Костянтинівки релокувала кав’ярню у Краматорськ

У центрі Краматорська пів року тому з’явилася чергова кав’ярня, до неї одразу потягнулися переселенці з Костянтинівки, які побачили добре знайому їм назву «Кофеїн». Ще більше всі зраділи, коли побачили у кав’ярні звичну обстановку у білих кольорах та привітну господарку Олену. Так у Краматорську оселилася смачна частинка Костянтинівки, навколо якої почали гуртуватися переселенці та поціновувачі кави й солодких смаколиків.

Впізнали «Кофеїн» і журналісти «Вчасно», адже рік тому були приємно здивовані казковим білим дизайном кав’ярні посеред сірої та напівзруйнованої Костянтинівки. Про круті повороти долі та переселення прифронтового бізнесу Олена Воронкова розповіла нам напередодні новорічних свят.

Жінка родом з Костянтинівки — там ходила у школу, одружилася та відкрила свою власну справу — салон краси, де працювала майстринею манікюру. Коли почалася повномасштабна війна Олена з чоловіком та сином нікуди не поїхали з рідного міста. Як і багатьом іншим їм здавалося, що до них війна не дійде. Але все змінилося раптово і трагічно.

Російська ракета зруйнувала все

У 2023 році ракета рф влучила у будинок родини — Олена з чоловіком були на роботі, коли 14-річний син залишався вдома і опинився в епіцентрі удару. Хлопцю врятувало життя те, що він встиг спуститися у підвал, після вибуху його дістали з-під завалів сусід з військовими.

«У мене був шок, — згадує Олена. — Ми нічого не могли зробити — просто стояли перед руїнами нашого будинку і дивилися, як все догорає. Я довго не могла заспокоїтися, плакала і мені здавалося, що від горя я потраплю у божевільню. Довго не могла змиритися з тим, що у нас тепер немає дому».

Стан жінки був дійсно важкий — емоційний шок не проходив тижнями, місяцями і вже ризикував затягнутися.

Купувати новий будинок — ідея не дуже гарна під час війни. Тоді чоловік Олени запропонував їй сконцентруватися над втіленням своєї ідеї - відкриттям кав’ярні. І це спрацювало. Жінка повністю поринула у нову справу і змогла нарешті відійти від горювання та знайти новий сенс у житті.

Так на центральній вулиці прифронтової Костянтинівки з’явилася кав’ярня «Кофеїн», яка дуже швидко стала популярним місцем відпочинку. Від інших закладів кав’ярня відрізнялася білим, вишуканим дизайном, який був справжнім викликом суровим воєнним будням прифронтового міста.

Трималися у Костянтинівці до останнього

«Настрій у нас був триматися до останнього у Костянтинівці, — розповідає Олена. — Коли це твоє рідне місто, то чіпляєшся за будь-яку надію. Вірили навіть у Трампа та ворожок». Допомогали триматися і відгуки клієнтів, серед яких були мешканці Костянтинівки, військові, журналісти, що приїздили та відомі особи. Наприклад, у 2024 році до «Кофеїну» завітав всесвітньо відомий шеф-кухар Ектор Хіменес-Браво та спробував еклери — і вони підкорили його своїм смаком.

Так між обстрілами у прифронтовому місті кав’ярня працювала два роки до весни 2025. Тоді ситуація погіршилася і Костянтинівка стала занадто небезпечною.

«У місті ввели комендантську годину, почалася примусова евакуація дітей, посилилися обстріли і люди почали активно виїжджати, — згадує Олена. — Тоді ми вивезли батьків та сина у Краматорськ, а самі ще працювали у Костянтинівці. Але коли місто стало зовсім порожнім, тоді ми вирішили релокувати кав’ярню у Краматорськ, адже розуміння куди їхати далі не було».

Кілька місяців підприємці шукали нове приміщення для «Кофеїну» і як тільки побачили у центрі приміщення схоже на те, що було у Костянтинівці, то одразу його орендували. На новому місці Олена повністю відродила кав’ярню у тому ж вигляді, який був на момент заснування. І це було правильне рішення — саме знайомі назва, дизайн та кухня допомогли залучити клієнтів та дозволили витримати велику конкуренцію серед краматорських кав’ярень.

Костянтинівський «Кофеїн» у Краматорську

Нашу розмову кожні 5−7 хвилин переривають відвідувачі, які заходять у «Кофеїн». Олена з посмішкою зустрічає кожного, швидко заварює каву, чай, пропонує шматок торта або тістечко. Встигає перекинутися парою дружніх слів з клієнтами. Вона працює у кав’ярні сама — без вихідних та відпочинку, адже «Кофеїн» і у Краматорську допомагає їй рятуватися від недобрих новин з рідної Костянтинівки та триматися під час війни.

Доставку тортів та тістечок прийшлося налагодити з Дніпра — саме туди переїхала кондитерка з Костянтинівки, з якою раніше співпрацювала жінка.

«Вона передає смаколики перевізником, і у нас вже є постійні водії, які нам допомагають, — розповідає Олена. — Так виходить, що ситуація зі світлом у Краматорську навіть краще, ніж у Дніпрі. Тому ми поки будемо тут працювати. У разі аварійного відключення світла рятує генератор».

Через наближення фронту Олена з родиною розуміють, що треба буде їхати далі. Куди? Вони поки не знають, головне, що сім'я разом. Поки живуть та працюють у Краматорську. Жінка припускає, що далі може бути Дніпро, і можливо разом з кондитеркою вони теж там відкриють кав ‘ярню.

Мрія про будинок, яку стримує державна тяганина

Ця історія прифронтового бізнесу почалася з втрати будинку. І Олена не полишає ідею про повернення власного дому — нехай це будуть інші стіни, в іншому місті, але це буде їх будинок.

Після того як у 2023 році, російська ракета повністю зруйнувала дім жінки, родина зібрала всі необхідні документи та підтвердження для отримання державної компенсації.

«Ми досі не отримали цю компенсацію, — каже жінка. — Хоча у нас є всі акти та підписані документи від поліції, ДСНС, місцевої влади. Я все це відправила, додала фото та відео зруйнованого будинку, але мені сказали, що потрібна ще експертиза. Навіщо, коли всі підтвердження є? Почала дізнаватися як це зробити — виявляється експертиза від приватного фахівця коштує від 6000 грн до 25 000 грн. Прийшлося зробити і це, відправила результат і знову тиша. Але я думаю, як всі ці нескінченні переписки з держорганами, експертизи та сплату різних послуг можуть подолати наші пенсіонери та ті, у кого обмежені фінансові можливості? Як нашим людям далі жити?».

Наразі Олена продовжує свою боротьбу за виживання в умовах війни. Сили та натхнення дають рідні, які поруч і підтримують, та улюблені клієнти незламного «Кофеїну».