У якій схемі зникли 5,5 мільйонів? Сіверськодонецька справа про закупівлю дронів і РЕБ без фактичних поставок

Посадовці через комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» спрямували понад 5,5 мільйона гривень на FPV-дрони та станції РЕБ, поставки яких існували лише на папері — з підписами, актами і рахунками, що маскували відсутність реальної техніки.

Журналісти «Вчасно» з антикорупційної групи «Цахнів» з’ясували, як благородна ініціатива підтримати військових перетворилася на чергову схему, а оборонні кошти — на заробіток для посадовців.

Як починалася справа

У квітні 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості про можливу розтрату бюджетних коштів Сіверськодонецької громади Луганщини під час придбання техніки для оборони.

Йшлося про закупівлі, які проводилися в межах Програми шефської допомоги військовим частинам — ініціативи, що діяла на Луганщині з перших місяців повномасштабного вторгнення. Її мета була проста й правильна: дати громадам змогу швидко підтримати військових, минаючи довгі тендерні процедури. Місцеві адміністрації, найчастіше через свої комунальні підприємства, отримували кошти з бюджету для «термінових оборонних потреб» і мали оперативно закуповувати необхідне обладнання.

Однак у Сіверськодонецька благородна ідея перетворилася на зручну схему. Під прикриттям оборонних потреб посадовці місцевої військової адміністрації, за даними слідства, разом із керівництвом КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» організували ймовірно фіктивні закупівлі FPV-дронів і станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ).

За версією детективів, замість реальних постачань вони створювали повну імітацію процесу — з договорами, актами та накладними, — тоді як гроші перераховувалися через підконтрольні приватні фірми й надалі виводилися у готівку.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі здійснюють детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Підозрюваним посадовцям інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). За цією статтею передбачено покарання — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

Деталі схеми

Слідчі з’ясували, що упродовж 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» уклало дві великі угоди на закупівлю техніки «для потреб військових частин».

Наприкінці квітня підприємство придбало 20 багатоканальних станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ) для протидії FPV-дронам на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні того ж року було підписано ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн.

Обидві закупівлі проводилися без тендерних процедур — під прикриттям воєнного стану та «термінової оборонної необхідності» в межах Програми шефської допомоги військовим частинам. У системі Prozorro з’явилися лише вже підписані контракти — без оголошень, торгів чи порівняння ринкових цін.

За даними Бюро економічної безпеки, обидві угоди мали однаковий «почерк». Спершу військова частина надсилала лист із проханням про допомогу, далі підприємство отримувало комерційну пропозицію від заздалегідь визначеного постачальника, після чого миттєво укладало договір і складало акт приймання-передачі. На папері все виглядало бездоганно — усіх формальностей було дотримано.

Однак встановлено, що директори компаній-постачальників діяли у змові з посадовцями КП. Вони знали, що жодної реальної поставки не буде, але виготовили повний пакет документів, який створював ілюзію виконання контрактів: обґрунтування закупівлі без торгів, протоколи уповноважених осіб, зміни до річного плану, договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання».

На підставі цих паперів з рахунків підприємства були перераховані бюджетні кошти. Далі гроші «прокачувалися» через низку підконтрольних ФОПів і фірм, після чого переводилися в готівку та розподілялися між учасниками схеми.

Фіктивність операцій підтвердила судово-економічна експертиза, яка встановила: постачання техніки військового призначення за договорами були лише формальними, а їхня справжня мета — виведення понад 5,5 млн грн із бюджету Сіверськодонецької громади.

Підрядник зі схеми: «Промислова група А.С.Д.» — фігурант у кримінальній справі «привласнення чи розтрата майна»

Контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління загальною вартістю 2,57 млн грн отримало ТОВ «Промислова група А.С.Д.».

Ця компанія працює на ринку Дніпра вже понад 19 років. На папері — виробник робочого одягу, але в реєстрі — понад десяток абсолютно різних видів діяльності: від виготовлення меблів і текстилю до торгівлі металами, деревиною чи хімічними речовинами.

Крім того, аналітична система YouControl фіксує й інші ризикові ознаки співпраці з цією фірмою. По-перше, вона зареєстрована за адресою масової реєстрації, де діють ще понад три десятки компаній.

По-друге, упродовж 2023 року підприємство кілька разів змінювало керівництво. Нині власником і директором є запоріжець Дмитро Добровольський.

По-третє, фірма фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 Кримінального кодексу — «привласнення чи розтрата майна». Наостанок, немає підтверджень, що компанія має власні виробничі потужності, транспорт чи необхідні ліцензії, хоча продовжує регулярно брати участь у державних закупівлях.

Історію її контрактів можна відстежити ще з 2016 року. Спершу це були дрібні замовлення у Запорізькій області, але з 2022 року компанія розширила географію — вийшла на Луганщину. Першими клієнтами стали місцеві навчальні заклади, зокрема Луганський обласний ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою. Уже наступного року до замовників додалася Луганська обласна державна адміністрація, яка укладала з фірмою невеликі угоди на суми до 100 тис. грн — на жалюзі, меблі чи системи відеоконференцзв'язку.

А у 2024 році компанія несподівано з’являється у зовсім іншій ніші — серед постачальників оборонної техніки. КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» укладає з нею одразу три договори на постачання дронів: на 1,4 млн грн, 900 тис. грн і ще один — нині в центрі кримінального розслідування. До цього часу фірма ніколи не мала досвіду у сфері виробництва чи постачання техніки військового призначення.

Після цього «Промислова група А.С.Д.» не зникла з поля бюджетних контрактів. Серед її останніх угод — кілька договорів із КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» на надання «інформаційних послуг».

Другий підрядник зі схеми: «Металіт» — постачальник без виробництва, але фігурант корупційної справи

Другий контракт — на 20 багатоканальних станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ) для протидії FPV-дронам на суму 2,96 млн грн — було укладено з ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Металіт».

Підприємство зареєстроване у Запоріжжі ще у 2007 році. Формально його профіль — оптова торгівля товарами господарського призначення, але в Єдиному держреєстрі значиться понад п’ятнадцять додаткових напрямів діяльності: від виробництва меблів і будівельних матеріалів до електромонтажних робіт.

Крім того, серед ризикових ознак — чергова зміна керівництва протягом року. Наразі власником і директором «Металіту» є запоріжець Олександр Латій. До того ж, як і попереднє товариство, компанія фігурує у кримінальному провадженні за ст. 191 Кримінального кодексу — «привласнення чи розтрата майна».

До угоди з КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на постачання дронів і станцій РЕБ підприємство мало лише досвід дрібних державних контрактів, більшість із яких не перевищувала 100 тис. грн. І навіть після укладення оборонної угоди масштаби діяльності компанії не зросли — вона продовжила виконувати незначні замовлення від комунальних структур, переважно у Запорізькій області.

На Луганщині «Металіт», як і «Промислова група А.С.Д.», також опинився серед постачальників КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня». Тут фірма отримала кілька невеликих договорів на допоміжні роботи та закупівлю дрібних товарів — від встановлення огорож і поручнів до постачання мікрофонів, гучномовців і меблевої фурнітури.

Пов’язані компанії та спільна схема

На перший погляд, «Промислова група А.С.Д.» і «НВО «Металіт» — різні фірми, у різних містах і з різними профілями діяльності. Але детальніший аналіз показує протилежне: вони мають однакові ознаки, типові для пов’язаних компаній, що діють у межах однієї схеми.

Аналіз відкритих реєстрів підтверджує, що обидві фірми з'єднує спільна фігура — Максим Карпов, колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і керівник «Металіту». Наразі чоловік керує ТОВ «Укргідросервіс», зареєстроване у Дніпрі зі статутним капіталом лише тисяча гривень. КП «Сєвєродонецькводоканал» уклало з цим підприємством контрактів на понад 2 млн грн. Така повторюваність прізвищ і зв’язків створює чітку картину — мова йде не про окремі фірми, а про ланки однієї мережі.

До того ж обидві компанії — і «А.С.Д.», і «Металіт» — фігурують у тих самих кримінальних провадженнях, пов’язаних із розтратою коштів Сєвєродонецької громади. Зокрема, у жовтні 2024 року «Промислова група А.С.Д.» уклала з КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» два договори на майже 200 тис. грн, не маючи в штаті фахівців, здатних їх виконати. Правоохоронці розцінюють ці угоди як фіктивні — створені лише для виведення бюджетних коштів. У цьому ж провадженні фігурує й «Металіт», який, за версією слідства, діяв разом із низкою інших компаній — «Стройресурс», «Центр Діна», «Формула 2». Ці фірми використовувалися для формальних закупівель за завищеними цінами й мали спільних бенефіціарів або управлінські зв’язки.

Щодо кримінального провадження із закупівлі техніки для оборони КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» — під час розслідування детективи встановили, що директори обох підприємств діяли у складі організованої групи разом із комунальниками та військовою адміністрацією. За даними слідства, кошти, отримані за договорами, проходили через низку підконтрольних ФОПів і фірм, після чого переводилися у готівку та розподілялися між учасниками. Фактично ці підприємства виконували роль посередників, через яких легалізовувалася «паперова» оборонна допомога.

Тому сукупність цих ознак формує стійкий механізм: одні й ті самі люди, схожі контракти, спільні замовники й відсутність реальної діяльності. Формально різні підприємства виконували роль «змінних ланок» одного процесу — розпорошення бюджетних коштів під прикриттям термінових оборонних закупівель.

Наразі слідство триває, а правоохоронці не розкривають деталей. Усі наведені факти журналісти «Вчасно» встановили з відкритих джерел і державних реєстрів. Проте вже зараз зрозуміло, що історія з «паперовими дронами» — лише частина значно ширшої схеми.

Окрім КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління», у матеріалах справи фігурують і інші комунальні підприємства — зокрема «Сєвєродонецькводоканал». Є й окремі провадження, пов’язані з діяльністю КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня». Це інші контракти, але з тими самими фірмами — «Металіт», «Промислова група А.С.Д.» та кількома спорідненими компаніями. Така повторюваність назв і виконавців створює картину не випадкової оборудки, а відпрацьованого механізму.

Тому це історія не лише про конкретних чиновників чи випадкові фірми. Це — про систему, що навчилася пристосовуватися до війни: змінює назви, адреси й бенефіціарів, але зберігає суть — уміння перетворювати державні кошти на приватну вигоду навіть під час війни.

Зі свого боку журналісти «Вчасно» й надалі стежитимуть за перебігом цієї справи.