Окупанти заявляють, що лише завдяки волонтерам у місцевих є їжа, вода та медикаменти. Тож чим там займаються бойовики й так звана адміністрація — питання.
Фото з пропагандистських телеграм-каналів
В окупованому росіянами Вугледарі бойовики у парах з пропагандистами намагаються створити картинку «успішного успіху», якого в розтрощеному місті навряд насправді дочекаються містяни. Принаймні їм доведеться жити з прийнятою позицією, що буцімто прийняті з вулиць міста трупи — це вже неабияка турбота про них.
Вугледарці на сьогодні нагадують окупантам «нещасних» та «звільнених від зневіри» людей. Щоправда, жоден з так званих представників влади так і не сказав привселюдно, хто приніс цю саму зневіру, вбивав цивільних ракетами та автоматними чергами просто неба й через кого від землі та асфальту «несе» смородом смерті. Натомість вони в рамках активної пропаганди відразу взялися відновлювати «рупор» свого «руського миру» — церкву та вівтарі. На їх думку, це значно важливіше за відновлення понівечених та стертих з лиця землі будинків людей.
«24 березня 2025 року в Новотроїцькому благочинні міста Вугледар було започатковано відродження богослужбової діяльності на місці зруйнованого війною храму на честь Святителя Тихона, патріарха Московського та всієї Русі. Священники разом із жителями Вугледара прибрали від завалів та сміття зруйновану церкву. На місці, де знаходилася вівтарна частина, встановлений престол», — повідомили окупанти у пропагандистських ЗМІ.
Фото з пропагандистських телеграм-каналів
Крім того, додали — нібито невдовзі у «змученому війною Вугледарі» має запанувати «справжнє мирне життя», основою якого є Божественна літургія та богослужіння, на яких будуть підносити подяки Господу. Щоправда, терористи не уточнили, хто саме змучив Вугледар війною та кому містяни будуть «підносити подяки» — адже усе «пожертвуване» собі забиратимуть ті самі вбивці, які тепер розгулюють з автоматами.
Волонтерів бойовики також завозять у місто — аби ті бодай не дали людям, «щасливим через звільнення», померти з голоду. Зокрема, наприкінці березня «Тилові щури» (якими себе охрестила одна з так званих благодійних організацій) привезла у Вугледар ліки, сухпаї та воду. Однак вони якогось відновлення у місті не помітили — і тому заявили, що побачили «мертве місто».
«Люди на нас чекають не тільки заради допомоги, а й щоб поговорити. Заради відчуття, що про них знають, пам’ятають…
Давно, дивлячись якісь фільми-катастрофи про «мертві міста», ми й уявити не могли, що будемо живими свідками таких міст", — написали у своєму каналі волонтери.
Фото з пропагандистських телеграм-каналів
Натомість «звільнені та щасливі» вугледарці обурюються: окупанти тепер змушують їх реєструватися у понівеченому місті, а для цього — повертатися туди особисто, на руїни й в кілометрові черги. При цьому навіщо не робити — незрозуміло.
«А навіщо, з якою метою реєструватися? Я, наприклад, зараз у Краснодарі, маю всі документи на квартиру. Для того, щоб приїхати для реєстрації незрозуміло чого, мені треба десь 10 тисяч рублів… Сенс… Взагалі місто треба спочатку розмінувати, прибрати трупи, зайти для оцінки збитків, а потім уже проводити реєстрацію мешканців за російськими документами. А зараз — навіщо?
Війна розкидала нас багатьма містами. У когось немає фізичної можливості приїхати, у когось матеріальної… Зате скрізь так усі гарно говорять", — скаржиться Тетяна, місцева мешканка.
Фото з пропагандистських телеграм-каналів
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!