Від роздачі листівок до вчинення терактів: як росіяни вербують українських дітей та як цьому запобігти

Росіяни активно вербують підлітків для вчинення терактів. Для цього ворог використовує соціальні мережі й месенджери, пропонуючи дітям «легкий заробіток».

Росіяни вербують дітей для злочинів в Україні/ Ілюстративне фото

Російські спецслужби намагаються активно вербувати українських дітей. Для цього ворог використовує соціальні мережі й месенджери, пропонуючи їм «легкий заробіток».

Завдання для дітей можуть починатися з розклеювання листівок, а потім перерости в серйозні злочини.

Приклад вчиненого злочину проти ЗСУ

У Слов’янську нещодавно засудили двох юнаків до умовного строку за підпал авто військовослужбовця. Про це повідомила пресслужба Слов’янського міськрайонного суду.

Відомо, що у серпні 2024 року через месенджер «Telegram» невстановлена особа запропонувала одному з хлопців знаходити військові автомобілі, фотографувати їх та після узгодження об'єкта підпалювати, знімаючи злочин на відео. За це юнаки нібито мали отримати 40 тисяч гривень. Однак, вчинивши злочин, підлітки замість «обіцяного росіянами гонорару» отримали покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі кожному з іспитовим строком на два роки.

З них також стягнуто матеріальну шкоду в сумі 1 792 62,19 грн.

Приклад вербування дітей через соцмережі

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький нещодавно оприлюднив скриншоти листування одеського школяра із вербувальником. Росіянин звернувся до дитини через один із полярних месенджерів й запропонував підробіток — намалювати графіті за кілька доларів на стіні у людному місці.

«Постійна роз’яснювальна робота з учнями щодо небезпек, які можуть чатувати в інтернеті, дає свої результати. Нещодавно до одеського інспектора Служби освітньої безпеки звернувся учень 9-го класу. Він розповів, що в Telegram-каналі йому написали невідомі та запропонували „підзаробити“. Завданням було підпалювати транспортні засоби РТЦК, адміністративні будівлі та залишати на них графіті. За це обіцяли грошову винагороду», — пише Білошицький.

За його словами, дітей заманюють нескладними завданнями, як-от сфотографувати певний об'єкт або намалювати графіті. Якщо це виконано, дитину намагаються втягнути у більш серйозну підривну діяльність — через шантаж або обіцянки заробітку.

«У цьому випадку все обійшлося: школяр зберіг листування на телефоні та передав інспектору Служби освітньої безпеки. Відповідні служби вже поінформовані та працюють над цією подією, — додав Білошицький. - Будьте уважними та пояснюйте дітям, які ризики приховують такі „пропозиції“. Не мовчіть».

Зазначимо, що у разі отримання підозрілих повідомлень в соціальних мережах та месенджерах (особливо в Telegram-каналах) необхідно негайно телефонувати 102, 112 або сповіщати кіберполіцію.

Крім поліції можна звертатися у спеціальний чат-бот СБУ «Спали ФСБшника»

Як вберегти дитину?

МОН та МВС зібрали рекомендації - як батькам і освітянам розпізнати вербування дитини й запобігти порушенню закону.

Зокрема, необхідно звертати увагу на те що:

— У дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити.

— Дитина проводить багато часу в Telegram, має нових підозрілих знайомих.

— Змінилася поведінка: дитина стала замкнутою, уникає розмов, раптово зацікавилася військовою тематикою і говорить про «швидкий заробіток».

Як діяти дорослим?

— Формуйте довірливі стосунки з дитиною з раннього віку.
— Говоріть із нею про правила безпеки в інтернеті.
— Навчайте не спілкуватися з незнайомцями.
— Поясніть, що «легкі гроші» можуть мати серйозні наслідки.
— Підвищуйте рівень медіаграмотності та правової свідомості дітей.
— Розкажіть дитині, що з будь-якою кризовою ситуацією вона може звернутися до інспектора СОБ (Служби освітньої безпеки). Присутність таких офіцерів у закладах освіти — це гарантія безпеки дітей.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev