За пʼять місяців вдалося організувати демонтаж і транспортування 50% основного обладнання. Це була складна і ризикована операція.
Фото Сергія Коровайного
Курахівська ТЕС тривалий час залишалася чи не останнім підприємством на Донбасі, яке генерувало електроенергію. Фронт поступово наближався і станція разом з містом потрапляли під постійні обстріли. Інтенсивність атак зростала: лише з 5 грудня 2023 року по 17 січня 2024 року станція пережила 39 обстрілів, пригадує в блозі «Економічної правди» Анатолій Боричевський, колишній директор Курахівської ТЕС. Іноді станцію обстрілювали тричі на день. Лінія фронту була всього за п’ять кілометрів.
Колишній очільник станції наголошує: Курахівка — найстарша ТЕС в Україні, вона пережила Другу світову війну. У неї велика історія, є чим пишатися і що зберігати, проте багато надбань, як і саму ТЕС, зруйнували російські нелюди.
Станом на січень 2024 року на станції Курахівської ТЕС працювали близько 900 людей, які намагалися тримати її у робочому стані. Щоразу після атаки відновлювали роботу, але коли ворог бачив дим із труб — знову стріляв. Це повторювалося, аж поки руйнування не стали критичними: росіяни пошкодили резервуари для конденсату, а єдиний залізничний міст, який забезпечував доставку палива на станцію, знищили. Без вугілля працювати було неможливо, станція залишилася ізольованою, небезпека посилювалася.
В результаті було ухвалене складне рішення: евакуйовувати працівників ТЕС і обладнання, яке буде можливо вивезти. Фактично — складна й ризикована операція під носом у ворога.
«Генератори, трансформатори, системи керування, електродвигуни — усе вивозилося під обстрілами, коли кожна операція могла стати останньою. Трохи рятувало те, що диму вже не було. Ворожі війська переключилися на місто, бо думали, що станція просто стоїть і нічого важливого на ній не відбувається», — розповідає Анатолій Боричевський.Основними викликами були відсутність залізничного транспорту і величезна вага обладнання: усі розуміли, що якщо ворог помітить активність на ТЕС — буде обстріл. Тому часто доводилося працювати вночі. Для цього була задіяна велика команда: логісти, шахтарі, робітники донецьких електромереж, місцева поліція. Усі операції були ретельно сплановані.
«Спочатку ми укріплювали мости, щоб вони витримали вагу обладнання. Логістика розроблялася з урахуванням усіх можливих загроз, а поліція супроводжувала вантажі. Енергетики „ДТЕК мереж“ відключали високовольтні лінії, щоб техніка могла безпечно проходити. Одна помилка могла коштувати нам дуже дорого», — каже ексдиректор Курахівської теплостанції.
Найважчим з вивезеного був величезний трансформатор вагою 210 тонн, — для порівняння, ніби три вагони з вугіллям. А найскладніше було відвантажити перший генератор.
«Дівчата-кранівниці спочатку тренувалися на трубах, щоб синхронно пересувати крани. Проте важко було не лише в технічному плані. Пам’ятаю момент, коли вивозили ротор генератора — весь колектив зібрався вздовж алеї. Жінки плакали. Я бачив, як людям важко. Це було як початок прощання з рідною станцією — з місцем, де багато хто працював разом з рідними, цілими династіями. Це було не просто обладнання, а все наше життя», — зауважує Боричевський.
Сам колишній директор більшість часу проводив не в кабінеті, а на блочному щиті керування. Там ішли найважливіші роботи. Людям було важко й страшно.
«Обстріли посилювалися, з перевізниками було дедалі важче домовлятися, бо люди боялися до нас їхати. Часто не витримувала техніка: скати лопали, троси рвалися, але кожен наступний рейс додавав досвіду. Загалом ми вивезли 352 фури великогабаритних механізмів. Компанія евакуювала і працівників, запропонувавши кожному допомогу з переїздом і роботу в безпечніших регіонах», — пригадує чоловік.
На сьогодні кожен трансформатор і генератор, який врятувала команда під обстрілами, тепер працює на інших станціях. Багато «тепловиків» із Курахівської ТЕС нині працюють на інших теплоелектростанціях і продовжують вести щоденну битву за світло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни повністю окупували Курахове на Донеччині - DeepState
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!