Як нардепи від Донеччини проголосували за зняття недоторканності

«За» прийняття закону щодо внесення відповідних змін до Конституції проголосували нардепи від Донеччини Муса Магомедов (округ № 45), Руслан Требушкін (округ № 50), Олександр Ковальов (округ № 51), Євген Яковенко (округ № 52), Вадим Новинський (округ № 57), Сергій Магера (округ № 58), Дмитро Лубінець (округ № 60), Максим Єфімов (округ № 48), повідомляє ІА «Вчасно».

ЧИТАЙТЕ: Депутати Верховної Ради проголосували за зняття з себе недоторканності

Не голосував Федір Христенко (округ № 46).

Відсутніми на голосуванні були Валерій Гнатенко (округ № 49), Володимир Мороз (округ № 59) та Юрій Солод (округ № 47).

Нагадаємо, сьогодні, 3 вересня, Верховна Рада України прийняла закон про внесення змін до статті 80 Конституції щодо зняття недоторканності з народних депутатів.

«За» відповідне рішення проголосували 373 народних обранці із 393 присутніх.

Згідно з законом, вже з 1 січня 2020 року всі депутати стануть офіційно «доторканними». Прийнятий документ передбачає, що притягнути депутата до кримінальної відповідальності, затримати та заарештувати можна буде без згоди Верховної Ради України.

При цьому передбачається, що нардепи не будуть нести юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп — тобто у них залишається так званий індемнітет.

Зазначимо, законопроєкт № 7203 був внесений в Раду ще 8-го скликання п'ятим Президентом України Петром Порошенком. Конституційний суд України в червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.

Нагадаємо, депутатська недоторканність була гарантією того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. У теорії передбачалось, що недоторканність має сприяти ефективній роботі депутатів та гарантувати, що ніщо і ніхто не заважатиме їм реалізовувати свої права та обов’язки.

Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади — вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань. Але при цьому багато кому з народних обранців недоторканність «розв'язувала» руки для вчинення корупційних злочинів.