У Дружківці Донецької області активні батьки об’єднуються в ініціативні групи і формують у місті батьківське самоврядування.

З введенням в Україні реформи освіти і впровадженням концепції Нової української школи, істотно змінюється роль батьків у навчально-виховному процесі. Як результат, у країні активно розвивається батьківське самоврядування: ініціативні батьки об'єднуються і разом намагаються робити шкільне життя своїх дітей цікавішим, комфортнішим і безпечнішим.

Не стали винятком і батьки маленького міста Дружківка, що на Донеччині, які за допомогою залучення міжнародних грантів і втілення в життя міні-проектів змінюють на краще не тільки міські школи, а й усю громаду.

Батьки мають представляти не лише інтереси шкіл, а й усієї громади

Батьки України стають рушійною силою у викорененні негативних явищ та різноманітних шкільних стереотипів. Про те, як це працює активісти Дружківки дізналися вивчаючи досвід інших міст. Так, у Львові батьки домоглися категоричної заборони збирання готівкою різноманітних внесків. У Херсоні ж за ініціативою мам і тат працює унікальна програма, яка запобігає корупції у навчальних закладах. Майже половина херсонських шкіл під’єдналася до єдиної системи відкритих бюджетів освітніх закладів, яка дозволяє моніторити всі потреби і витрати. Усі ці досягнення стали можливими завдяки наполегливій роботі батьківського колективу. 

Ситуація із батьківським самоврядуванням у Дружківці та й усіх маленьких містечках Донбасу відрізняється від тієї, яка сформувалася у великих містах України. Тут активний батьківський рух тільки зароджується і його представники роблять перші кроки на шляху покращення шкільного життя їх дітей.

Світлана Агаджанян / фото з особистого архіву
«Для наших батьків легше бути байдужими, а хочеться, щоб було більше людей, яким не все одно. Тому ми так би мовити «розкачуємо» місто, щоб люди включались у процес і прагнули змін», - зазначає Світлана Агаджанян, координаторка ГО «Україна Можливостей» та організаторка руху батьківського самоврядування у Дружківці.

Активні батьки вже втілили у життя декілька міні-проектів і прагнуть знайти однодумців.

«Ми втілили в життя спектр ініціатив і хочемо, щоб людей, які зацікавлені у розвитку міста і громади, ставало якомога більше, - розповідає Світлана. - Батьківське самоврядування – це якраз одна із демократичних форм активізму, цінність, яка змушує бути небайдужими. Хочеться, щоб батьки були вмотивовані і представляли інтереси не лише свого учбового закладу, а й усієї громади».

Нині на території міста діє декілька окремих груп активних мам і татусів, які підтримують зв'язок і спільними зусиллями працюють над поліпшенням шкіл Дружківки.

90% зробленого - це сили і час батьків-активістів

Силами батьківського самоврядування, у рамках проекту «Чиста вода – безпечне життя», у 8-ми навчальних закладах Дружківки з’явились системи очищення питної води. Завдяки участі в іншому соціальному проекті учні НВК №4 селища Сурово, яке знаходиться на окраїні Дружківки, тепер мають клас-трансформер. Це - вільний простір, в якому діти вчаться з планшетами, а після уроків відпочивають та грають у настільні ігри. Такий клас і одночасно розвивальний простір – вимога сучасної української школи і втілення європейського досвіду.

Також зусиллями батьків і вчителів у селищі вдалося встановити спортмайданчик для дітей та облаштувати «Алею дружби» - раніше таких місць відпочинку та приємного проведення часу для молоді і малечі у Сурово не було.

Найближчим часом на території НВК №4 селища за ініціативою батьків і за кошти міжнародного гранту практикуватиметься роздільне сортування сміття.

«Ми купимо два баки для території шкільного двору, окремо для пластику та паперу, всі охочі жителі приватного сектору зможуть цим користуватись, - розповіла Світлана Агаджанян. – Також зробимо  ще декілька акуратних компактних баків для сортування у самій школі, щоб, наприклад, дитина, коли у неї закінчився зошит, не викидала його у звичайний смітник, а  кидала у бак. Потім будемо здавати сміття і зібрані ресурси підуть на рахунок школи, щоб цільове використання коштів було на місці».

Світлана зазначила, що систематично покращувати життя школярів і молоді міста активісти мають змогу  за рахунок грантів та власними зусиллями.

«90% роботи - це все наші сили і час. Скажімо, донор готовий дати гроші на придбання баку, але ти при цьому маєш облаштувати територію. Наприклад, треба було облаштувати місце біля фонтану - плитку  для цього клав чоловік однієї із учасниць нашого руху і педагога школи, мій батько колись прийшов і встановив умивальники. Тож, питання не лише у ресурсах», - зазначила жінка.

Але подолання всіх труднощів варте того, бо такі заходи і втілення проектів подає усім батькам позитивний приклад і мотивацію до участі у шкільному житті їх дітей.

Батьки повинні усвідомлювати, що школа – це не камера схову

Розвиток батьківського самоврядування дозволяє реформувати освітнє і громадське середовище міста, викоріняти зі шкіл старі традиції і погляди на взаємодію вчителів, дітей і батьків.

Сергій Пронкін / фото з особистого архіву

«Проект батьківського самоврядування цікавий насамперед через розвиток освітнього середовища і розвиток місцевої активності – у ньому, можна сказати, поєдналися дві активності в одному, - розповідає партнер проекту батьківського самоврядування Сергій Пронкін. - Мета проекту – зробити так, щоб у Дружківці активних, критично мислячих людей було якомога більше для того, щоб вони мали змогу об’єднуватись у різні форми, наприклад, у батьківські комітети чи ініціативні групи, які будуть представляти інтереси та права батьків та їхніх дітей у комунікаціях із відділом освіти чи зі школою».

За словами Сергія, батькам треба прагнути покращення інфраструктури навчальних закладів, адже дорослі просто зобов’язані цікавитися умовами навчання та виховання дітей.

«Батьки повинні усвідомлювати, що школа – це не камера схову, у яку вони приводять дитину, залишають і забирають за декілька годин.  Треба розуміти, що система освіти має бути під контролем батьків, для того щоб інфраструктура шкіл змінювалась, оновлювалась сучасним обладнанням, а для цього треба робити певні заходи, - зазначив чоловік. - Хочеться, щоб не тільки школи займалися цим, а і батьки докладали зусиль для того, щоб якість освіти для їхніх дітей була на високому рівні, щоб цей глобальний патерналізм і позиція «нам не цікаво, що там відбувається» зникли».

Сергій впевнений, що батькам слід переймати досвід великих міст і об’єднуватися, шукаючи можливість отримати додаткові кошти чи співфінансування на освітні проекти.

Батьки бачать ситуацію по-іншому і можуть впливати на рішення проблем школи

Згідно з концепцією Нової української школи взаємодія сторін навчально-виховного процесу відбувається у трикутнику «учитель-батьки-діти» і діяльність батьків стає надзвичайно важливою ланкою.

«Здійснюється вплив на дитину з усіх сторін, залучення до роботи, гри і постійного розвитку, батьки мають бути у курсі всього, що відбувається із дитиною та розуміти успіхи своєї малечі, — розповіла Ірина Бурдун, одна із активних учасниць батьківського самоврядування. Жінка учитель за професією і  має змогу  розглядати важливість батьківського самоврядування з різних сторін.- Ми - вчителі діємо у цій системі, як написано у документах і різних статутах, тобто є рамки, у яких ми маємо працювати, а батьки бачать ситуацію по-іншому і можуть впливати на рішення проблем, знаючи свої потреби та можливості, і, звісно, можуть регулювати витрачення коштів, втілювати проекти зовсім інакше».

Взагалі, батьки зазначають, що відчувають підтримку від педагогів, адміністрації шкіл і не отримують спротиву від місцевої влади чи департаменту освіти.

«Те, що ми робимо – це новий підхід і синергія. Це - активізм і громадянська позиція, тому нас підтримують в усіх починаннях», - підкреслює Світлана Агаджанян.

Основна проблема, з якою зіштовхнулися батьки – це пасивність. Але і з нею активні мами та татусі знаходять спосіб боротись. 19 квітня у Дружківці вперше буде організовано форум — круглий стіл на тему батьківського самоврядування, на якому будуть присутні експерти з різних міст України, представники влади і самі батьки-активісти. На заході усі зацікавлені дізнаються про досвід інших міст країни іі про те, як законними методами представляти інтереси своїх дітей і навчальних закладів.

Також планується розповсюдження брошур з метою поширення інформації про діяльність Дружківських батьків. І, звісно, активісти вже міркують над наступними ініціативами, які змінять на краще роботу освітніх закладів, де навчаються їхні діти.