Сандра Бріонес живе у Сантьяго — столиці південно-американської країни Чилі, але за 6 років війни в Україні, вона вже втретє опинилася в одному з найгарячіших населених пунктів біля фронту — у Авдіївці.

Чому Сандра приїхала в країну, охоплену війною, та чим вона займається на Донбасі, латиноамериканська волонтерка розповіла ІА «ВЧАСНО».

Вперше Сандра вирушила в Авдіївку 4 роки тому — у 2016-му. «Тоді це був мій перший контакт з війною», — згадує жінка. Вона жила у приміщенні місцевої баптиської церкви, що розташована у старій частині міста, і допомагала самотнім літнім людям. Сандра приносила старим їжу двічі на тиждень — щовівторка та щосуботи. Страви волонтерці допомагали готувати місцеві жінки.

Чилійка розповідає, що окрім їстівної допомоги, вона також намагалася підтримати людей морально, і тому багато спілкувалася з ними.

За фахом жінка — сімейний консультант, тому знає, як працювати з людьми, які потрапили у складні життєві обставини.

Тоді ж, у 2016-му, окрім Авдіївки, волонтерка відвідала ще одне прифронтове містечко — Станицю Луганську. У той час через щільні обстріли в місті були відсутні електро- та водопостачання.

Протягом двох місяців у Станиці Сандра Бріонес також допомагала місцевим мешканцям.

На Донеччині жінка потоваришувала з багатьма людьми, які постраждали від збройного конфлікту. Повернувшись додому, в Сантьяго, Сандра довго не всиділа у мирному місті, і за деякий час вона знову вирушила в Україну.

В 2017 році латиноамериканська волонтерка на півроку оселилася в квартирі Любові та Романа Півошенко — жителів Авдіївки, які погодились безкоштовно розмістити в своїй оселі іспаномовну альтруїстку.

В рідній країні Сандри Бріонес розмовляють іспанською, але жінка володіє також і англійською. Зараз вона вчить російську та українську мови, але зізнається, що вдається це їй дуже важко.

«В нашій мові, наприклад, немає букви „и“. Мені доводиться затискати вказівний палець між зубами, щоб створити відповідний звук», — розповідає волонтер.

Під час свого візиту на Донеччину у 2017 році Сандра допомагала роздавати гуманітарну допомогу тим, хто її потребував. В основному це були одяг, підгузники та їжа.

У той період Сандра багато спілкувалася з жінками, але іноді співрозмовниками були і чоловіки-військовослужбовці: у кожного була своя історія і свій біль, пов'язані з війною на Донбасі.

На протязі 3-х років чилійка писала книгу про події, пов'язані із життям людей біля лінії фронту в Україні: про надію мешканців на закінчення війни і про те, як люди долають труднощі та продовжують жити на цій території. Твір Сандри Бріонес «Смуток соняшників. Історії війни» був опублікований у вересні 2019 року іспанською мовою, але зараз автор працює над перекладом англійською.

«Люди в Авдіївці та у Станиці Луганській мені дуже нагадують таку розповсюджену в Україні рослину, як соняшники. У вас їх так багато, як у нас виноградників. У нас в Чилі соняшники теж ростуть, але їх мало. Ця рослина протистоїть суворій зимі, але щороку влітку розквітає знову. Те, що соняшник зображений без насіння, символізує спустошення людей, те, що під час війни багато втрачено. Але надія залишається», — пояснює волонтерка. За її словами, коли цей твір прочитав представник посольства України в Чилі, то був вражений і зізнався, що йому дуже сподобалося.

Після того, як Сандра видала свою книгу, вона знову повернулася в Авдіївку — вже 6 місяців з осені 2019-го року і до сьогоднішнього дня вона перебуває у місті біля фронту. Там вона працює з дітьми вразливих категорій та з малозабезпечених сімей, і пише свою другу книгу — про підростаюче на війні покоління.

Але в Авдіївці латиноамериканка займається не тільки цим. Нещодавно вона погодилась безкоштовно викладати іспанську місцевому населенню. З 5 лютого кожної середи декілька десятків авдіївців у віці від 13 років вчать одну з найпопулярніших іноземних мов, яка є мовою спілкування для майже півмільярда людей в усьому світі. Заняття відвідують як місцеві школярі, так і люди середнього і похилого віку. На уроках вивчають не тільки іспанську мову, але й культуру Чилі. Всього освітній курс розрахований на 3 місяці. Наприкінці кожного місяця відбуватиметься особливе заняття, де будуть представлені фрагменти латиноамериканської культури через відео, танці, музику та типові страви.

Так на останньому уроці у лютому Сандра пригостила своїх учнів сопайпільяс. Це популярна в її країні страва, яка представляє собою виріб із борошна, схожий на українські оладки, який подають із різними соусами. Для приготування сопайпільяс роблять тісто із додаванням гарбузяного пюре і смажать у фритюрі.

«Особисто мені дуже подобаються зустрічі з Сандрою. Вона у невимушеній формі дає певні знання та створює дуже позитивну атмосферу на уроці: завжди посміхається, розповідає цікаві історії та не сердиться, якщо хтось помиляється», — розповідає про заняття жителька Авдіївки Олена Рогатинська.

Під час занять щоразу відбувається імпровізоване навчальне караоке: лунають пісні Марка Ентоні, Енріке Іглесіаса та інших відомих усьому світу латиноамериканських співаків, і в той же час на екрані з'являється текст пісень, щоб можна було підспівувати і таким чином також вчитись правильно вимовляти слова.

«Викладати іспанську — це новий досвід для мене, новий виклик. І мені це дуже подобається. Коли у вас є виклик, це дає змогу рухатись і розвиватися далі. Мені здається, людям цікаві різні культури. Якщо ви будете подорожувати, іспанська може стати вам у нагоді», — зазначає Сандра.

Іспанську мову в Авдіївці вивчають у приміщенні нового культурно-освітнього простору «Третій поверх», відкриття якого ініціювали учасники ГО «Сила ідей» та «Музична варта».

«Ідея курсів із вивчення іспанської виникла ще у день відкриття нашого культурно-освітнього простору у грудні 2019 року. Ми презентували майбутні плани щодо діяльності в центрі і друг Сандри, місцевий мешканець Роман Півошенко, озвучив можливість проведення курсів та готовність самої Сандри прийняти в цьому освітньому процесі безпосередню участь: викладати іспанську, знайомити з латино-американською культурою та традиціями, спілкуватись. На безоплатній основі, тільки з допомогою у друці матеріалів та організації людей і самого освітнього простору», — розповіла членкиня громадської організації «Сила ідей» Євгенія Васильєва.

Євгенія познайомилася з Сандрою влітку 16-го року, коли відвідала лекцію щодо попередження та лікування ВІЛ. Лекцію проводила чилійка в якості спікера.

«Сандра відкрита, творча та дружелюбна жінка. Дуже приємно співпрацювати та спілкуватись. Незнання мови не заважає. Базова англійська та російська допомагають порозумітись. Я думаю, ми продовжимо з нею співпрацювати та організуємо ще групи із вивчення іспанської або якісь тематичні цікаві заходи в іншому форматі», — поділилися думкою про вчительку іспанської та подальшими можливими планами Васильєва.

Сама ж Сандра Бріонес розповідає, що перед тим, як потрапити в Україну, зі своєю доброю місією вона об'їздила 12 країн світу. Жінка-волонтер має дорослого сина (30-річний Маркос живе у німецькому місті Дюссельдорф), і тому вона має час, бажання та можливість відвідувати різні країни і допомагати людям.

Сандра вчить не тримати в собі зло або образу на когось, щоб не стати «духовним в'язнем» тієї людини. Вона завжди перебуває в гарному гуморі та посміхається.

«У Латинській Америці більшість населення дійсно завжди має посмішку на обличчі, бо це — частина нашої культури. Ми створюємо щасливі пісні з наших трагедій. Здатність долати горе, нещастя та інші удари долі — це властивість нашого народу. Тому ми так багато слухаємо музику, танцюємо і сміємося. Особисто я навіть тут, в Авдіївці, щоранку вмикаю улюблені ритми, співаю і танцюю», — розповіла чилійка.

Сандра вважає, що своєю діяльністю в якості викладача іспанської вона робить вклад у культурне життя міста на лінії фронту.

Волонтерка проживе в Авдіївці до вересня 2020 року, і за наступні 6 місяців вона сподівається зробити ще багато добрих справ.