Під час захисту Маріуполя з заводу «Азовсталь» у полон потрапив гранатометник Денис Мишалов. Юнак служив у лавах «Азову» з 2020 року й завжди казав, що це — його родина. Від своїх слів він не відмовився й тоді, коли росіяни скидали тритонні бомби, намагаючись «зламати» наших захисників. 

Олександр Сиротюк – один із наймолодших захисників України, які потрапили у полон до рашистів з заводу “Азовсталь” у Маріуполі. Хлопцю кілька разів вдавалося дивом зберегти своє життя, проте що з сином на цей момент – не знає навіть рідна мама. 

Головне управління розвідки Міністерства оборони України гарантує виплату 100 тисяч доларів за передачу Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) в український полон.

Михайло Вершинін, начальник патрульної поліції Маріуполя та Донецької області, провів у російському полоні 123 дні, з них 60 в Оленівці та 63 — у Донецькому СІЗО. З перших днів повномасштабного вторгнення Михайло разом із підлеглими рятував та допомогав жителям Маріуполя, згодом тримав оборону міста разом із захисниками «Азовсталі» на заводі, звідки 21 травня, за наказом керівництва країни, вийшов із командним складом Маріупольського гарнізону.

26-річного Родіона Кузнєцова минулоріч у травні призвали на строкову службу. Чоловік родом з Лимана, та на службу потрапив до Маріуполя. У приморському місті його і застало повномасштабне вторгнення, звідти ж він потрапив в полон. 

Валентина Зубко працювала в поліклініці при 555-му шпиталі в Маріуполі. Старший лейтенант медичної служби, терапевт-ендоскопіст. Коли місто опинилося в кільці — опинився в оточенні і шпиталь.

Не варто одразу панікувати, якщо людина не виходить на зв’язок, можливо, причиною цього може бути відсутнє мобільне покриття, розряджений телефон через відсутність електроенергії тощо. 

Вчора Україна повернула додому 215 своїх захисників, що перебували у полоні окупантів. Серед них оборонці Маріуполя.

Серед сусідів по палаті Сергій Алексун виділяється — надзвичайно худий, блідий, має делікатні руки музиканта. Маріуполець ніс службу в оркестрі 12-ої бригади оперативного призначення Національної гвардії України. У столичному Інституті ортопедії він відновлюється після чергової операції — лікує отриману на «Азовсталі» травму. На території оточеного росіянами заводу він провів 74 дні.

Дмитро Чичера — відомий маріупольський волонтер, який до останнього лишався в місті, навіть коли у Маріуполь зайшли російські війська. Останнім дописом на сторінці Дмитра лишаються слова: «Ми живі! Боремось. Росіяни бомблять Маріуполь усім, що є». І хоча жодної інформації про місцеперебування маріупольця немає, рідні сподіваються: Дмитро теж десь бореться, він живий.