Чого вдається досягати жителям Донбасу, які зуміли об'єднатися в кризових ситуаціях та разом йти до цілі?

Історії об’єднання жителів Донбасу
Історії об’єднання жителів Донбасу

Єдність — це сила. І це не лише гарне прислів'я, а й реальний доведений факт. Майже за кожним великим досягненням стоїть кропітка та сумлінна робота об'єднаних навколо спільної мети людей. Єдність надає їм мужність, надію та енергію, аби боротися з несправедливістю чи працювати задля змін, попри будь-які труднощі. Інколи об'єднання з однодумцями просто допомагає пережити власні життєві негаразди. Також співпраця та єднання наділяє ресурсами та силами, аби в кризових ситуаціях допомагати тим, хто цього потребує найбільше.

Історії об'єднання жителів Сходу України читайте у матеріалі спецпроєкту «Змінити Донеччину» інформаційного агентства «Вчасно».

Об’єднання заради мети вільно дихати

Викиди металургійних комбінатів, які належать олігарху Рінату Ахметову / фото з соціальних мереж

Питання погіршення екології у Маріуполі через викиди металургійних комбінатів, які належать олігарху Рінату Ахметову, стоїть дуже гостро вже багато років. Вперше масштабно маріупольці об’єдналися задля боротьби за чисте повітря вісім років тому.

4 листопада 2012 року місто охопив найбільший в історії України екопротест: на вулиці вийшли понад 13 тисяч маріупольців. Результат суспільного тиску не змусив себе чекати. Після масового мітингу компанія Ахметова «Метінвест», якій належить меткомбінат «Азовсталь», зупинила роботу своєї аглофабрики та коксових батарей, через шкідливі викиди яких «задихалося» все місто.

З часом у місті сформувалася стала група екоактивістів. Це громадська організація «Ініціативна група «Разом», а також спільнота у Фейсбуці, яку організували небайдужі маріупольці.

Фото: Фейсбук Сергія Ваганова

Активісти системно тиснуть на забруднювача, а також мобілізують звичайних жителів міста. Міські акції протесту щоразу об’єднують декілька тисяч людей. Однак протести, звісно, не панацея, тому активісти використовують інші методи контролю та боротьби.

У 2018 році керівнику ініціативної групи «Разом» Максиму Бородіну вдалося вибороти перемогу в національному проєкті «Нові лідери» та за виграні кошти придбати обладнання для контролю за рівнем забруднення в Маріуполі. За допомогою обладнання та встановлених камер відеоспостереження активісти фіксують понаднормові викиди, оприлюднюють цю інформацію і таким чином змушують забруднювача «ворушитися».

Маріупольці разом досягають важливих результатів. Вже вдалося домогтися завершення модернізації аглофабрики меткомбінату ім. Ілліча — найбільшої аглофабрики у Європі і найбільшого забруднювача у Маріуполі.

«Такої кількості модернізації, як у Маріуполі, немає більше ніде. Саме тому, що тут є системний тиск, системний запит на зміни», — упевнений Максим Бородін.

Об’єднання заради допомоги людям

Гуманітарна місія «Проліска» з самого початку військового конфлікту на Донбасі допомагає найвразливішим верствам населення, які проживають у 20-кілометровій зоні поблизу лінії розмежування. Гуманітарна місія утворилася на базі однойменної громадської організації, яку заснувала активна молодь Харкова ще задовго до війни. Студенти та школярі організовували різні культурні та соціальні заходи, розповідає керівник «Проліски» Євген Каплін.

Сам Євген, окрім громадської активності, займався бізнесом, пов’язаним з проведенням івентів. Серед них — найбільший у Східній Європі танцювальний фестиваль, в якому щоразу брали участь понад 8 тисяч дітей з різних країн світу.

Фото: Фейсбук Євгена Капліна
«Першими людьми, які звернулися до нас після початку військового конфлікту в 2014 році, були саме наші танцюристи. Керівниця колективу і її учні зі Слов’янська попросили привезти до міста продукти та вивезти декілька родин з-під обстрілів», — розповідає Євген Каплін.

Тоді завдяки об’єднанню з іншими організаціями та підприємцями вдалося за добу назбирати півтори тони продуктів харчування і знайти транспорт для їх доставлення. «Ми привезли продукти, а назад — людей, які хотіли евакуюватися з зони бойових дій», — пригадує чоловік.

Пізніше волонтери розгорнули в Харкові 10 мобільних пунктів прийому гуманітарної допомоги, яку постійно доставляли людям на Донбасі. Далі були бої за Дебальцеве. Волонтери працювали в місті до того часу, поки воно вдруге не перейшло під контроль так званої «ДНР». У той час місії «Проліска» вдалося евакуювати з зони активних бойових дій близько 3 тисяч людей. Усього за роки війни волонтери допомогли виїхати 5 тисячам осіб.

Фото: Фейсбук Євгена Капліна
«Усе це було можливо завдяки великій кооперації з іншими волонтерськими організаціями. У нас практично в кожному місті України були волонтери та організації, що приймали людей, які їхали від війни», — пригадує Євген Каплін.

Після завершення активних бойових дій, гуманітарна місія почала розгортати уздовж лінії розмежування польові офіси. Наразі у Донецькій та Луганській областях працює 10 таких гуманітарних офісів. Вони надають усю можливу допомогу людям, які проживають на лінії вогню.

«Наразі в місії працює понад 150 людей. Ми набрали на роботу тих, хто жив у громадах весь час військових дій, людей, з якими ми працювали разом під час евакуації людей і видачі гуманітарної допомоги. Це місцеві жителі, які від початку конфлікту знаходяться з людьми. Які нікуди не збігали, на відміну від багатьох органів влади», — розповідає Євген Каплін.

Фото: Фейсбук Євгена Капліна

На базі кожного офісу є будівельні матеріали для аварійних ремонтів. У разі, якщо стається потрапляння снаряду, волонтери виїжджають, оцінюють ситуацію та допомагають людям з ремонтом.

При кожному офісі також працюють спеціалісти з соціального супроводу, які надають допомогу жителям прифронтового Донбасу в оформленні документів. Працюють і психологи, які допомагають людям подолати емоційні та психологічні наслідки війни. Також в офісах зібраний запас гуманітарної допомоги, яку роздають в разі надзвичайних ситуацій. Крім того, місія надає грошову допомогу сім’ям, які цього потребують.

Ще один великий та важливий проєкт, який втілила гуманітарна місія — запуск на КПВВ «Станиця Луганська» електрокарів.

Фото: www.unhcr.org
«80% людей, які скористалися послугами наших електрокарів — жителі непідконтрольних українській владі територій. Дуже важливо, щоб вони, переходячи річку Сіверський Донець, бачили, що Україна турбується про них, що вони нам потрібні. Щоб, переходячи річку, вони зустрічали не „тачечника“, який бере 300 гривень, для того, щоб бабусю на інвалідному візку провезти кілометр до українського блокпоста, а такі новації як електрокари, які безкоштовно їх возять», — вважає Євген Каплін.

Свої корективи в роботу гуманітарної місії внесла пандемія коронавірусу. Понад 30 працівників організації уже перехворіли на COVID-19. Але зупинити роботу місії, яка займається соціальною допомогою, і перевести її в онлайн майже неможливо.

«На цей час у нас є 30 соціальних працівників у громадах, де держава не може надавати соціальні послуги. Кожен працівник щодня приходить до приблизно 20−30 бабусь та дідусів, осіб з інвалідністю і допомагає з базовими потребами, наприклад, порубати дрова, натопити пічку, перевдягти підгузки, приготувати поїсти і так далі. Такий вид допомоги ніяк не можна віртуалізувати», — каже Євген Каплін.

Ще у квітні, коли прифронтові лікарні взагалі були нічим не забезпечені, гуманітарна місія «Проліска» доставила для персоналу медичних закладів засоби захисту. Також закупили 123 велосипеди, які передали фельдшерам, соціальним працівникам і листоношам у прифронтових селах, щоб вони могли більш оперативно працювати.

Фото: www.unhcr.org
«На жаль, є райони, в яких до сьогоднішнього дня не відновили роботу соціальні сервіси і державні послуги. Ми працюємо, укріплюючи владу України і таким чином показуємо, що люди там не забуті. І що є громадські організації, яким вони не байдужі», — зазначає Євген Каплін.

Весь величезний обсяг роботи гуманітарній місії «Проліска» вдається втілювати завдяки злагодженій, спільній роботі волонтерів, для яких за шість років війни допомога людям стала способом життя.

Об’єднання заради повернення до мирного життя

Реабілітацією військових, які повертаються після війни, на Донбасі мало хто займається. Ветерани потребують допомоги і тому об`єднуються, щоб розв'язувати власні проблеми.

Так цьогоріч на Донеччині почав діяти унікальний для регіону проєкт — перший кемпінг для ветеранів АТО/ООС та їх сімей. Започаткувала табір «Патріот» на території мальовничих Голубих озер громадська організація учасників бойових дій у Донецькій області.

Голова правління громадської організації учасників бойових дій у Донецькій області Антон Воронов
«Наша організація вже давно займається проблемами учасників АТО, і одна з основних проблем — це відсутність місця відпочинку та реабілітації на Донеччині. Тому ми вирішили створити такий проєкт кемпінгу», — розповідає голова правління громадської організації Антон Воронов.

У програмі табору — активний відпочинок на свіжому повітрі, а саме: риболовля, сплави на каяках, дружні посиденьки, велопрогулянки, свята.

«Таке єднання, як у цьому таборі, дуже важливе, бо людина, коли приходить з війни, буквально вривається у мирне життя. На лінії фронту зовсім інші поняття, зовсім інше життя. Людині треба адаптуватися до мирних умов, потрібне спілкування з тими людьми, які вже адаптувалися. Ми створили клуб, у якому учасники бойових дій можуть ділитися між собою ідеями та підтримувати один одного», — каже Антон Воронов.

За два місця роботи кемпінгу його учасниками стали близько 200 патріотів та ветеранів.

Представник організації «Патріоти Добропілля» Антон Четверьов
«Ми приїхали, не бачилися з хлопцями з Авдіївки, Маріуполя, наприклад. Поспілкувалися, згадали щось, посміхнулися, і настрій покращився», — ділиться враженнями від табору представник організації «Патріоти Добропілля» Антон Четверьов.

З весни атовці планують ще більше активний табірний сезон. Ще навколо табору хочуть об’єднувати патріотичну молодь.

Новини Донбасу, Донеччина, Каплін, Бородін, Маріуполь, Воронов, війна, Проліска

Додати коментар