Учасник бойових дій Олександр Ситніков вирішив йти у владу, щоб змінити ставлення до ветеранів АТО та зміцнити захист Покровська на Донеччині.

До подій 2014 року Олександр Ситніков працював звичайним зварювальником. З початком бойових дій почав займатися волонтерством та допомогою українській армії. У 2015 році одним серед перших з Покровська пішов захищати місто та країну на фронт. Був поранений біля шахти Бутівка на Донеччині. Після повернення з війни створив громадську організацію «Спілка воїнів АТО Покровського району та Покровська». Займається питаннями учасників бойових дій та їх родин.

«Коли у Покровську з'явився перший блокпост „ДНР“, я зрозумів, що в місто прийшла біда, — згадує Олександр. — Ми почали активно допомагати нашим військовим з 93-ої бригади. Взяли конкретний взвод і почали їм опікуватися — їздили за хлопцями по всім селам та містам, підвозили їжу, воду, одяг, генератори та інше. Ця підтримка була їм дуже важлива. Хлопці раділи не стільки тому, що ми привозили, скільки тому, що приїжджали їх підтримати».

Вже тоді Олександр розумів, що волонтерства для нього замало, тому коли прийшла повістка до військкомату, він не роздумував — приїхав та сам її забрав. Він був один з дев'яти перших, кого з Покровська призвали на війну. «Тоді ми всі боялися за свій дім та своє місто — щоб сюди не прийшла війна», — говорить Олександр.

Після поранення у 2016 році Олександр залишився інвалідом війни, повернувся до Покровська, але не став жити тихим життям.

Чим Ви займалися після повернення з фронту?

— Я побачив, що місцева влада майже нічого не робить для ветеранів АТО та їх родин. А питань було багато — вшанування пам'яті загиблих, допомога сім'ям бійців, допомога дітям та інше. Щоб змінити цю ситуацію, ми створили громадську організацію «Спілка воїнів АТО Покровського району та Покровська». Працювати з владою було дуже важко — півтора місяця ми не могли просто отримати дозвіл на встановлення меморіальної дошки загиблому бійцю Владу Казаріну. Але все ж потім добилися цього і надалі ще дві дошки в пам'ять про хлопців встановили.

Підтримуємо родини наших військових — допомагаємо дітей у школу збирати, возили їх на відпочинок, одну дитину навіть за кордон вдалося відправити.

Взагалі іноді родичам загиблих просто поговорити потрібно та відчути підтримку, що вони не самі, що їх тато та чоловік загинув не дарма. Також ми продовжуємо займатися волонтерською допомогою.

Чому Ви вирішили йти у владу?

— Я довго думав над тим, що відбувається в Покровську: влада не цінує тих, хто захищав місто та країну, не чує проблеми родин ветеранів АТО та загиблих, проводить патріотичні заходи лише для галочки, виділяючи копійки. При цьому місцеві чиновники витрачають мільйони на інші свята, «заробляють» на корупційних схемах. Ця влада більше проросійських настроїв, ніж українських. Тому я зважив всі плюси та мінуси та вирішив, що ситуацію треба міняти.

Що конкретно Ви хочете змінити у Покровську?

— Перше за все, хочу змінити ставлення влади та місцевого населення до людей, які здатні захистити наше місто та країну. Влада повинна вміти захищати своє місто, а не обкрадати його, як це робиться у нас. Якщо завтра прийде війна у Покровськ, хто встане на захист? Хіба місцеві чиновники? Ні, це зроблять ветерани АТО та учасники бойових дій, це зроблять справжні патріоти.

Друге, що хочеться зробити, — встановити пам'ятник воїнам АТО та зробити Алею слави — ці питання ми не могли вирішити роками з колишньою владою.

Також вважаю, що місту потрібен реабілітаційний центр для учасників бойових дій та їх сімей.

Для звичайних мешканців Покровська хотілося б змінити ставлення до свого міста. Крім будівництва доріг та інших питань, важливо щоб ми всі розуміли — це наше місто, і воно може стати по-справжньому європейським, якщо зміни кожен почне з себе. Мрію, щоб в Покровську було чисто та затишно, щоб сміття люди не кидали, куди заманеться. Європа починається з нас.

З якою політичною силою йдете на вибори та чому обрали саме її?

— Я обрав «Європейську солідарність» і зробив це, перш за все, тому, що партія має найбільше відчуття патріотизму. А це понад усе — боротися за свою країну!

Що будете робити після виборів?

— Після виборів не збираюся сидіти на місці. Буду продовжувати працювати з людьми та переконувати їх підтримувати українські сили у місті та ветеранів АТО. Це не просто, але деяких людей вже вдалося переконати, тому будемо робити це надалі. Розумієте, у Покровську люди переходять з однієї політсили до другої, як у доміно грають. Виборці звикли голосувати за подачки, а потім плачуть 5 років, обравши не тих. Вважаю, що старі політичні сили повинні поступитися молодшим, які будуть насправді працювати на місто та підіймати його, а не красти на схемах.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня 2020 року

Публікація створена у рамках інформаційного проєкту редакції «Вчасно» — «Змінити своє місто» з метою підтримки місцевих активістів, ветеранів АТО/ООС, волонтерів

Донеччина, ветеран АТО, Покровськ, вибори на Донеччині

Додати коментар