10 міфів про «єВідновлення»: що насправді заважає отримати компенсацію за зруйноване житло

На перший погляд програма «єВідновлення» має простий алгоритм: подати заяву через «Дію», дочекатися рішення комісії та отримати компенсацію за зруйноване житло. Проте на практиці навколо програми сформувалося чимало міфів, через які багато українців помилково вважають, що не мають права на компенсацію або не зможуть її оформити.

«Документи залишилися в окупації — компенсації не буде», «Якщо власник помер, отримати сертифікат неможливо», «Якщо квартира не відображається в „Дії“, держава її не визнає» — це лише частина поширених помилкових уявлень. Насправді більшість таких ситуацій уже врегульовано законодавством, хоча їх вирішення часто потребує додаткових дій.

Редакція «Вчасно» дослідила десять найпоширеніших міфів про «єВідновлення». Пояснюємо, що насправді говорить закон і як діяти, щоб не втратити право на компенсацію.

Міф № 1. Якщо власник помер, компенсацію отримати вже неможливо

Досить поширена ситуація — будинок або квартира були оформлені на батьків чи дідусів і бабусь. Після їхньої смерті спадкоємці не встигли оформити спадщину, а житло вже було пошкоджене або зруйноване війною.

Тривалий час порядок дій у таких випадках залишався неврегульованим, через що багато людей були переконані, що право на компенсацію втрачено або що єдиним виходом є звернення до суду.

Насправді законодавство вже передбачає механізм отримання компенсації спадкоємцями. Подати заяву можна ще до оформлення свідоцтва про право на спадщину, однак остаточне рішення про надання компенсації буде ухвалено лише після підтвердження права на спадщину.

Порядок дій залежить від того, чи йдеться про пошкоджене, чи про повністю знищене житло.

Якщо житло пошкоджене, спадкоємець може звернутися із заявою через ЦНАП або до нотаріуса. Попередню заяву померлого буде закрито, а невикористані кошти, якщо вони були перераховані на спеціальний рахунок, повернуться до бюджету. Після оформлення спадщини комісія продовжить розгляд нової заяви та ухвалить рішення про надання компенсації.

Якщо житло було повністю знищене, спадкоємець також має право подати заяву, однак її розгляд буде призупинено до моменту отримання свідоцтва про право на спадщину.

Звертатися до суду необхідно не в усіх випадках. Така потреба виникає лише тоді, коли нотаріус не може оформити спадщину через відсутність правовстановлюючих документів або неможливість підтвердити право власності спадкодавця, наприклад, якщо документи були втрачені або залишилися на тимчасово окупованій території.

Окремим і юридично непростим випадком залишається ситуація, коли власник за життя вже отримав житловий сертифікат та припинив право власності на зруйнований об'єкт, але помер до придбання нової оселі. Формально спадкоємці мають право успадкувати сертифікат як майнове право (на підставі свідоцтва про право на спадщину). Проте на практиці цей процес супроводжується процедурними затримками: механізм зміни отримувача в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) наразі потребує додаткових кроків, погоджень комісії та нотаріального супроводу, тому оформлення такої компенсації може зайняти значно більше часу.

Міф № 2. Якщо квартира не відображається у «Дії», значить права власності немає

Ще одна поширена проблема стосується житла, придбаного або приватизованого до 2013 року. Це одна з найпоширеніших причин, через яку люди помилково вважають, що не мають права на компенсацію. Насправді проблема часто полягає не у відсутності права власності, а в тому, що держава просто «не бачить» його в електронному реєстрі.

Якщо квартира була оформлена, наприклад, у 2004 році, а право власності ніколи не переносили до сучасного електронного реєстру, у «Дії» таке майно може взагалі не відображатися. У результаті людина не може навіть подати заяву на компенсацію.

Причина полягає в тому, що до 2013 року права власності реєструвалися переважно в паперових архівах бюро технічної інвентаризації (БТІ). Після запровадження Державного реєстру речових прав ці відомості не переносилися автоматично — їх потрібно було вносити окремо під час продажу, дарування, спадкування чи за заявою власника. Якщо ж із майном жодних юридичних дій не відбувалося, воно могло так і залишитися лише в паперовому архіві.

Якщо у власника зберігся договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності чи інший правовстановлюючий документ, звертатися до суду зазвичай не потрібно. Достатньо подати документи державному реєстратору через ЦНАП або до нотаріуса, який внесе відомості до Державного реєстру речових прав. Після цього інформація з’явиться і в «Дії», що дозволить подати заяву на компенсацію.

Набагато складніше, якщо документи залишилися на тимчасово окупованій території, були знищені або втрачені. У такому випадку може знадобитися звернення до суду для підтвердження права власності.

Міф № 3. Якщо житло розташоване на тимчасово окупованій території, право на компенсацію втрачено

Ситуація з компенсацією за житло на тимчасово окупованих територіях залишається однією з найскладніших. Попри поступові зміни законодавства, універсального механізму, який дозволив би всім власникам такого житла отримати компенсацію, наразі немає.

Водночас держава вже запровадила окремий механізм підтримки для частини внутрішньо переміщених осіб. Із грудня 2025 року діє програма житлових ваучерів для ВПО, які виїхали з тимчасово окупованих територій та одночасно мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Ваучер номіналом до 2 млн грн можна використати для придбання житла, інвестування в його будівництво або погашення першого внеску за іпотечним кредитом.

Для інших власників житла на ТОТ повноцінний механізм компенсації ще перебуває на стадії формування. Водночас законодавство вже дозволяє використовувати матеріали дистанційного зондування Землі, супутникові знімки, аерофотозйомку та інші технічні засоби для підтвердження факту руйнування, однак практична реалізація цього механізму ще потребує подальшого розвитку.

Саме тому вже зараз варто зберігати фотографії, відео, супутникові знімки, повідомлення з відкритих джерел та інші матеріали, які можуть підтверджувати факт руйнування житла. Вони можуть стати важливими доказами після розширення механізмів компенсації.

Міф № 4. Якщо співвласник виїхав за кордон або не виходить на зв’язок, оформити компенсацію неможливо

Ще одна поширена ситуація — квартира або будинок належать одразу кільком співвласникам. Таке часто трапляється з приватизованим житлом, яке оформлювали на всю родину — батьків, дітей чи інших родичів.

Після початку повномасштабної війни співвласники нерідко опинилися в різних містах і країнах. Хтось перебуває за кордоном, хтось — на тимчасово окупованій території, а з окремими родичами взагалі втрачено зв’язок. Через це виникає питання: чи можуть інші співвласники оформити компенсацію самостійно?

У більшості випадків — ні. Під час розгляду заяви необхідно врахувати права всіх співвласників. Вони можуть отримати один спільний житловий сертифікат або окремі сертифікати відповідно до своїх часток, однак питання компенсації має бути врегульоване за участю всіх співвласників або їхніх уповноважених представників.

Якщо один зі співвласників перебуває за кордоном, проблему зазвичай вирішують шляхом оформлення довіреності через консульську установу України або в місцевого нотаріуса з подальшим проставленням апостиля (якщо це необхідно) та офіційним перекладом документів.

Найскладніші ситуації виникають тоді, коли між співвласниками є конфлікт або один із них відмовляється брати участь в оформленні компенсації. У такому разі питання часто доводиться вирішувати в судовому порядку, що може суттєво затягнути отримання житлового сертифіката.

Міф № 5. За зруйнований садовий або дачний будинок компенсація не передбачена

Багато власників садових і дачних будинків помилково вважають, що програма «єВідновлення» поширюється лише на квартири та житлові будинки. Через це дехто навіть не подає заяву на компенсацію.

Насправді Закон України № 2923-IX прямо передбачає можливість отримання компенсації не лише за квартири та будинки, а й за знищені садові та дачні будинки.

Водночас право на компенсацію залежить не від назви об'єкта, а від належного підтвердження права власності або інших документів, передбачених законом. Якщо право власності вже зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, заяву можна подати через «Дію» або офлайн через ЦНАП, державного реєстратора чи нотаріуса.

Якщо ж право власності ще не зареєстроване, це не завжди означає втрату права на компенсацію. Закон передбачає окремий порядок для членів житлово-будівельних і садових кооперативів, які можуть підтвердити свої права членською книжкою, документами про викуп майна та іншими доказами.

Крім того, судова практика вже підтвердила, що державна реєстрація права власності після знищення садового будинку сама по собі не є підставою для відмови в компенсації. Якщо людина була власником такого майна до його руйнування, вона може підтвердити це документально та реалізувати своє право на компенсацію.

Міф № 6. Якщо документи залишилися на тимчасово окупованій території — компенсацію вже не отримати

Багато власників житла вважають, що без оригіналу договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності чи інших правовстановлюючих документів оформити компенсацію неможливо. Особливо це стосується тих, хто виїжджав із Маріуполя, Бахмута, Сєвєродонецька, Лисичанська чи інших окупованих міст, залишивши всі документи вдома.

Насправді відсутність паперових документів ще не означає втрату права на компенсацію. Насамперед варто перевірити, чи внесено інформацію про нерухомість до Державного реєстру речових прав. Якщо право власності вже зареєстроване в електронному реєстрі, оригінали документів можуть взагалі не знадобитися.

Якщо інформації в реєстрі немає, слід спробувати отримати дублікати документів або звернутися до державного реєстратора чи нотаріуса, щоб з’ясувати, чи можливо підтвердити право власності іншим способом.

Лише тоді, коли відновити документи адміністративним шляхом неможливо, виникає потреба звертатися до суду для встановлення або визнання права власності.

Міф № 7. Якщо будинок перебудували або добудували без оформлення, компенсують усю площу

Ще одна поширена помилка — вважати, що компенсацію нараховують виходячи з фактичної площі будинку. Насправді вирішальне значення має те, які характеристики нерухомості офіційно зареєстровані.

Наприклад, якщо власник добудував другий поверх, прибудову, гараж чи літню кухню, але не оформив ці зміни відповідно до законодавства, вони можуть не враховуватися під час визначення розміру компенсації.

Самочинне будівництво або реконструкція створюють додаткові юридичні ризики. Якщо в документах зазначено, що будинок має площу 70 кв. м, а фактично після добудови він становив 120 кв. м, компенсація може розраховуватися саме на зареєстровану площу.

Саме тому перед поданням заяви варто перевірити, чи відповідають технічний паспорт, дані Державного реєстру речових прав та інші документи фактичному стану нерухомості.

Міф № 8. Власники житла, пошкодженого до 24 лютого 2022 року, повністю втратили право на захист своїх майнових прав

Для жителів Донецької та Луганської областей це одне з найболючіших питань. Багато будинків зазнали пошкоджень ще у 2014−2021 роках, тому власники часто очікують, що зможуть отримати компенсацію за програмою «єВідновлення».

Насправді державна програма «єВідновлення» поширюється на житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації після 24 лютого 2022 року. Якщо будинок був пошкоджений лише до цієї дати й надалі не зазнав нових руйнувань, отримати компенсацію або житловий сертифікат за цією програмою наразі неможливо.

Водночас це не означає, що власник повністю втрачає можливість захистити свої майнові права. Такі збитки можна зафіксувати в Міжнародному реєстрі збитків для України, а також використовувати інші передбачені законом способи захисту права на відшкодування.

Інша ситуація — коли будинок був пошкоджений ще до 24 лютого 2022 року, але під час повномасштабної війни зазнав нових пошкоджень або був повністю зруйнований. Такі випадки потребують окремої правової оцінки, оскільки вирішальне значення мають характер пошкоджень, час їх виникнення та наявні докази.

Міф № 9. Іпотека позбавляє права на компенсацію за зруйноване житло

Поширеною є думка, що власники житла, яке перебуває в іпотеці, не можуть скористатися програмою «єВідновлення». Насправді чинне законодавство не містить такої заборони.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна…» не передбачає відмови в компенсації лише через наявність іпотеки. Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» встановлює окремі гарантії для позичальників, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Зокрема, за визначених законом умов позичальник може звернутися до банку із заявою про призупинення виконання кредитних зобов’язань, а в окремих випадках — про анулювання заборгованості за кредитом.

Водночас наявність іпотеки безпосередньо впливає на процедуру отримання виплат. Сам факт кредиту не позбавляє права на компенсацію, проте ключовою передумовою для її завершення є позиція фінансової установи. Щоб реалізувати житловий сертифікат або отримати виплату, закон вимагає припинення права власності на знищений об'єкт, а для цього обов’язково потрібна письмова згода банку як іпотекодержателя на зняття або перенесення обтяження.

Крім того, банк має пріоритетне право на отримання коштів компенсації для погашення залишку боргу. Саме тому перед поданням заяви до «єВідновлення» варто звернутися до свого банку: з’ясувати залишок заборгованості, погодити алгоритм взаємодії та визначити, чи підпадає ваш кредит під дію пільгових норм про призупинення виплат або анулювання боргу за знищене житло.

Міф № 10. Якщо суд виніс рішення на вашу користь, більше нічого робити не потрібно

Багато людей вважають, що після отримання позитивного рішення суду всі юридичні питання автоматично вирішені. Насправді це лише один із необхідних етапів.

Після набрання рішенням суду законної сили право власності ще потрібно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав. Лише після державної реєстрації інформація з’явиться в електронних реєстрах, а нерухомість стане доступною для оформлення компенсації через «Дію».

Якщо цього не зробити, система може не побачити право власності, навіть попри наявність судового рішення.

Слід пам’ятати, що рішення суду саме по собі не завершує процедуру оформлення права власності. Завершальним кроком має стати державна реєстрація, після якої можна переходити до оформлення компенсації за програмою «єВідновлення».

Що варто пам’ятати

Більшість складних ситуацій, пов’язаних із програмою «єВідновлення», не означають автоматичної втрати права на компенсацію. Найчастіше перешкодою стають не сам факт руйнування житла, а юридичні питання: неоформлена спадщина, відсутність державної реєстрації права власності, втрачені документи чи інші неврегульовані формальності.

Саме тому перед поданням заяви варто перевірити, чи належним чином оформлене право власності, чи відображається майно в державних реєстрах і чи всі необхідні документи готові. Це допоможе уникнути зайвих затримок і значно підвищить шанси на успішне отримання компенсації.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Як отримати компенсацію за знищене житло, що знаходиться в зоні активних бойових дій: покрокова інструкція

Житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій: все, що потрібно знати про програму

Поширені запитання про «єВідновлення»

Міжнародний Реєстр збитків: як документувати завдану РФ шкоду та подати заяву через Дію

Як реалізувати житловий сертифікат за програмою «єВідновлення»