Журналістка, юристка
Громади Луганщини, які після окупації працюють у релокації, у 2026 році планують спрямувати на дитяче оздоровлення понад 33,8 млн грн. У порівнянні з минулим роком сума зросла майже на 10 млн гривень.
Справу Нелі Штепи, яка триває вже понад десять років, знову не вдалося зрушити з місця. Наприкінці лютого колишня міська голова Слов’янська вкотре не з’явилася на судове засідання, а результати проведеної судово-медичної експертизи, що мали б дати відповідь щодо стану її здоров’я, поки залишаються неоприлюдненими.
Після року презентацій і рішень про виділення землі проєкт «Бахмут-Гоща» переходить у практичну площину. У Гощі на Рівненщині за понад 62 млн грн замовляють повну проєктно-кошторисну документацію для майбутнього кварталу для переселенців із Бахмута Донецької області.
Маріупольська міська влада планує витратити понад 9 мільйонів гривень на охорону гуртожитків для внутрішньо переміщених осіб у Запоріжжі, Дніпрі та Чернівцях. Закупівля вже викликала хвилю звернень від потенційних учасників і скаргу до Антимонопольного комітету через вимоги, які вони називають дискримінаційними.
Покровськ — одна з громад Донеччини, де зафіксовано найбільшу кількість судових спорів щодо компенсації за зруйноване житло. Однак навіть виграш у суді не гарантує рішення по суті.
Чечелівський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід митрополиту Святогірському Арсенію, наміснику Свято-Успенської Святогірської лаври Донецької області. Після кількох років перебування під вартою архієрея, якого обвинувачують у поширення відомостей про переміщення або розташування ЗСУ в умовах воєнного стану, звільнили із СІЗО та відправили під цілодобовий домашній арешт.
Комунальне підприємство прифронтового Краматорська закупило спіральний бар'єр «Єгоза» на 7 млн грн. Перемогла компанія, якій трохи більше року, але яка вже отримала понад 110 млн грн контрактів від органів влади Донеччини — переважно на фортифікаційні товари.
Вищий антикорупційний суд повернув 5 млн грн застави у справі про незаконне збагачення та недостовірне декларування голови Антимонопольного комітету України та колишнього очільника Донецької області Павла Кириленка. Йдеться про частину коштів, внесених за посадовця бізнес-структурою, пов’язаною з підприємцем, чиї компанії беруть участь у державних закупівлях і можуть залежати від рішень АМКУ.
Для частини мешканців Покровська Донецької області шлях до компенсації за зруйноване житло починається не з рішення комісії, а з позову до суду. І саме це місто серед інших в області має найбільшу кількість судових спорів щодо зупинення розгляду заяв і відмов у компенсаціях.
За півтора місяця 2026 року у прифронтовому Краматорську вже укладено 17 договорів на понад 1,6 млн грн — усі без тендерів і з одним виконавцем, який має зв’язки з компаніями, перереєстрованими на ТОТ за законодавством держави-агресора, також збіги за прізвищами у відкритих санкційних і комплаєнс-базах.
Майже мільярд гривень упродовж двох років — саме такий обсяг фінансування передбачає нова регіональна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на Донеччині.
Оголошений тендер на понад 32 мільйони гривень на розробку проєкту житлового кварталу у Білій Церкві на Київщині для переселенців з Маріуполя. Саме з цієї закупівлі починається практична реалізація державної ініціативи «Мій дім. Україна», яка має визначити, чи зможе держава перейти від тимчасового прихистку для ВПО до системного соціального житла.
Компенсація за зруйноване житло в Україні формально існує, але для мешканців прифронтової Донеччини вона дедалі частіше перетворюється на лотерею. Одним комісії ухвалюють рішення й видають сертифікати, іншим — зупиняють розгляд заяв на місяці й роки, посилаючись на «міркування безпеки» навіть за наявності технічних звітів і доказів руйнування.
