30 років Незалежності: ТОП-30 подій, що творили історію сучасної України

Цьогоріч Україна святкуватиме 30-річчя незалежності. Мрію про свою державу вперше за багато століть вдалося реалізувати після розпаду СРСР, якому передували десятиліття кривавих та непростих подій.

«Вчасно» підготувало добірку найважливіших подій сучасної України до 30-ї річниці дня Незалежності.

1. Прийняття Акту проголошення незалежності України — 24 серпня 1991 р.

Цій події передувало прийняття ВР України 16 липня 1990 Декларації про державний суверенітет України, якою проголошувалася самостійність, повнота і неподільність влади Української держави в межах її територій та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Текст Акту складав 93 слів був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Момент голосування за Акт про державну незалежність України, 24 серпня 1991 року/ фото Укрінформ

Внесення прапора України до стін Верховної Ради, 24 серпеня 1991 року / фото Єфрем Лукацький

2.Референдум та перший Президент незалежної України

1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум. На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32% українців. Одночасно з референдумом відбулись перші Вибори Президента України з використанням системи абсолютної більшості. До виборчого бюлетеня було включено шість кандидатів, а у голосуванні взяли участь близько 32 млн громадян. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл, і став першим всенародно обраним Президентом України.

Фото Історична правда

3.Державна символіка: гімн, герб та прапор України

Написаний Павлом Чубинським восени 1862 року вірш «Ще не вмерла Україна» пройшов шлях від «відкинутого варіанту» до головної пісні країни, затвердженої Верховною радою 15 січня 1992 року як гімн України. Того ж року офіційно з’явився державний герб (19 лютого 1992 року) із центральною геральдичною фігурою у вигляді Тризуба князя Володимира, та прапор — синьо-жовтий біколор набув статусу офіційного 28 січня 1992 року.

Фото з відкритих джерел

4.Відмова від ядерної зброї. Будапештський меморандум

5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією була підписана міжнародна угода про неядерний статус України — Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Підписана Угода набула чинності відразу після підписання 5 грудня 1994 р. та обов'язкова для виконання всіма сторонами без винятку.

Відповідно до документа, країни-підписанти мали б поважати наявні кордони України та гарантувати безпеку у разі військової агресії.

Будапештський меморандум був порушений Російською Федерацією, яка здійснила збройну агресію проти України, що почалася наприкінці лютого — початку березня 2014 року та триває по цей час. Першими результатами агресії стала окупація Автономної Республіки Крим, пізніше частини території Донецької та Луганської областей.

5.Вступ України до Ради Європи

З 9 листопада 1995 року Україна є постійним членом Ради Європи і представлена в усіх його органах. З травня по листопад 2011 року Україна вперше за майже 16-річну історію свого членства в Комітеті Міністрів Ради Європи головувала в цій організації, визначивши пріоритетними цілями дотримання прав дитини, а також розвиток місцевого самоврядування.

Фото Історична правда

6.Незалежна Україна отримує свій основний закон

28 червня 1996 року було прийнято першу в українській історії Конституцію незалежної держави України, яка остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Цей день став державним святом України і відзначається щороку. Цікавим є те, що основний закон України було «створено» лише за ніч.

Конституція постала не на порожньому місці. Біля її витоків — «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) — конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Проєкт Конституції України 1996 року

7.Поява гривні. Банківська реформа

Протягом вересня 1996 року була проведена грошова реформа, внаслідок якої в обіг було введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Цій події передував тривалий період нестабільності української економіки, бартерний розрахунок, відмова від єдиної зони поширення рубля, купони (згодом — карбованці) та шалена гіперінфляція. В перші дні реформи за встановленим курсом було перераховано в гривні ціни, тарифи, зарплати, пенсії, вклади громадян за курсом 100.000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Фото: banker.ua

8.Угода про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ в Криму

Підписання цієї угоди, як показують нинішні події, означало безперешкодний допуск військових сил ворога до наших територій.

Саме підписанням угоди в 1997 році було закладено механізм прив’язки Криму до сфери інтересів РФ. Кремль був зацікавлений у розвитку цього регіону як форпосту своїх геополітичних інтересів і саме Крим був обраний основним плацдармом для будь-яких подальших можливих експансій у чорноморському регіоні.

Перегляд Договору мав відбутися 2017 року, та вже в 2010 році, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, в Харкові відбулися перемовини, внаслідок яких були підписані славнозвісні «Харківські угоди». Згідно з підписаним документом, термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років, якщо будь-яка сторона не висловить заперечення, та встановлена орендна плата. Як було зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів.

Борис Єльцин і Леонід Кучма підписують Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, 31 травня 1997 року

9."Україна без Кучми"

Оприлюднення 28 листопада 2000 року матеріалів, що компрометували Леоніда Кучму як державного діяча та свідчили на користь версії, згідно з якою саме Кучма виступив замовником викрадення та вбивства 16 вересня 2000 року опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе, дало поштовх кампанії протестів, відомої як «Україна без Кучми». Спрямована передовсім на відставку діючого президента, кампанія була організована політичною опозицією і тривала з листопада 2000 по березень 2001 року. Результатом кампанії стали масові арешти учасників «заколоту», а бажаного розвитку подій досягнуто не було.

Саме тоді українці вперше ідентифікували таких політиків, як Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Олександр Мороз, як борців за справедливість та першу реальну опозиційну силу, здатну протистояти авторитарним намірам влади.

Акція "Україна без Кучми"/фото з відкритих джерел

Фото: unian.ua

10.Всеукраїнський референдум

16 квітня 2000 року відбувся всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Українців під час опитування, результати якого передбачали суттєві зміни до Основного закону, просили визначитися щодо 4 питань: щодо права Президента розпускати парламент в разі, «якщо Верховна Рада протягом одного місяця не змогла сформувати постійну парламентську більшість або в разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого й поданого в установленому порядку Кабінетом міністрів Державного бюджету»; щодо зняття з народних депутатів недоторканності; щодо зменшення кількості нардепів з 450 до 300 та щодо запровадження двопалатного парламенту.

І хоча українці відповіли ствердно на всі 4 запитання, Верховна Рада так і не внесла необхідні зміни до законодавства. Причиною цього були численні оскарження результатів референдуму.

11.Закриття Чорнобильської АЕС

15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми поворотом ключа реактор енергоблоку № 3 було зупинено назавжди.

Причиною таких дій стали зобов'язання України перед світовою спільнотою, що зафіксовані у Меморандумі про Взаєморозуміння між Урядом Україні і Урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства щодо Закриття Чорнобильської АЕС.

На момент закриття на ЧАЕС працювало 9000 осіб.

12.Перший візит Папи Римського в Україну

Перший державний візит Папи Римського Іоанна Павла ІІ до незалежної України відбувся в червні 2001 року. Цілих 5 днів понтифік присвятив урочистостям у Києві та Львові. Головна мета візиту Іоанна Павла ІІ полягала в підтримці громадян, які належать до католицького віросповідання, а також налагодженні дружніх відносин між іншими конфесіями.

Візит одного з найбільш шанованих релігійних лідерів, очільника однієї з найбільших в світі церков, безумовно, свідчив про значний іміджевий прогрес України в питанні інтеграції саме до європейських цінностей.

Урочистий проїзд понтифіка у «папамобілі» вулицями українських міст зчинив чималий ажіотаж, а наша країна чи не вперше в історії впродовж кількох днів посідала перші місця у світових новинах.

Фото Історична правда

Фото: ukrslovo.net

13.Помаранчева революція

22 листопада 2004 року у країні відбулася одна з найрезонансніших політичних подій в історії сучасної України, що завдяки обраній символіці дістала назву Помаранчевої революції. Причиною для масштабних протестів українців у листопаді 2004 року стала фальсифікація результатів президентських виборів, в результаті чого переміг кандидат від влади, тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович.

Прихильники Віктора Ющенка — основного кандидата від опозиції — зуміли вперше в історії України відстояти результат виборів і в судовому порядку довести факти фальсифікацій. Верховний суд призначив проведення повторних виборів 2-го туру, який у народі охрестили «третім туром». У ході повторного голосування 26 грудня 2004 року Віктор Ющенко таки здобув перемогу та став третім президентом України.

14.Україна — парламентсько-президентська

8 грудня 2004 року Верховною Радою був прийнятий Закон «Про внесення змін до Конституції України», за який проголосували 402 народних депутати. Відразу ж у сесійній залі його підписав Президент. Ці зміни стосувалися, насамперед, переходу до такої форми державного правління як парламентсько-президентська республіка. Багато змін запроваджувалося стосовно повноважень Президента та Верховної Ради.

Фактично, йшлося про посилення ролі парламенту, якому передавалося більше важелів впливу на формування виконавчої влади. Таким чином, посада президента втрачала низку визначальних позицій, отримуючи натомість більше контрольних повноважень. Україна вступила у новий етап свого розвитку.

15.Визнання Голодомору геноцидом

Найбільшу трагедію українського народу ХХ століття країна офіційно визнала у 2006 році. Саме тоді Верховна Рада ухвалила закон Про Голодомор в Україні, яким голод 30-х років визнавався геноцидом українського народу.

Шлях визнання трагедії на світовому рівні супроводжується численними труднощами та перепонами ззовні, найчастіше, з боку Росії. Але саме визнання Україною Голодомору — величезний крок до відновлення історичної істини.

16.Фінансова криза

Наприкінці 2008 року гривня знецінилася одразу на 38%, експортні ціни впали в декілька разів, що зумовило дефіцит валюти в державі. Загальний спад ВВП у 2009 році сягнув рекордних у світі (!) 15%, золотовалютні резерви схудли мало не втричі. За даними МВФ, вітчизняний ВВП у валютному вимірі скоротився навіть більше — на 35,6%. Тобто українська економіка скоротилася більш ніж на третину. Близько 10% українців втратили роботу, а прошарок «середнього класу» за рівнем доходів, який тільки-но почав з’являтися в незалежній Україні, значно скоротився.

17.Вступ до СОТ

Єдиною новиною, яку можна вважати позитивом для економіки України в 2008 році, став вступ до Світової організації торгівлі. Розпочавшись ще 17 грудня 1993 року, процес приєднання України до Світової Організації Торгівлі досяг позитивного для нашої країни завершення 5 лютого 2008 р., коли на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі було прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ нашої країни до організації. Відтак, з одного боку Україна домоглася зниження мита на постачання своїх товарів і відкрила для себе ринки 150 країн-членів СОТ, а з іншого — знизила або ж звела до нуля мито на імпортні товари. За словами експертів, цей крок — це перехід до вищої ліги, де можна вирішувати проблеми на рівні вищої організації.

18.Присвоєння Степану Бандері звання Героя України

У січні 2010 р. присвоєння звання Героя України справді видатному українському політичному діячу, одному з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття Степану Бандері було одним з останніх указів третього президента України Віктора Ющенка та викликало неоднозначну реакцію в суспільстві, вихованому в кращих традиціях радянського державотворення. За президентства Віктора Януковича Донецький окружний суд скасував указ, пояснивши, що звання Герой України можна присвоювати лише громадянам України, а Степан Бандера ним не був.

19.Євро-2012

У 2007 році Україна та Польща вибороли право прийняти у себе чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Це стало найбільшою спортивною подією в історії нашої країни. За час Євро-2012 до України завітали більше 8 млн туристів.

Матчі відбувались у Донецьку, Харкові, Львові та фінал чемпіонату — в Києві. Євро-2012 не лише дало змогу європейцям більше дізнатись про Україну, а й самим українцям показати себе, як гостинну та привітну націю. Спеціально до Євро були осучаснені стадіони, де відбувались матчі, відремонтовані автошляхи, оновлено залізничний транспорт та відкрито чимало готелів.

20.Революція Гідності

У листопаді 2013 року Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим призупинив підготовку до процесу підписання Угоди про Асоціацію України і ЄС. Це рішення викликало хвилю демонстрацій на підтримку курсу на євроінтеграцію. Протести переросли в Революцію після того, як в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності в Києві силовики жорстоко побили мирних мітингувальників. Це спровокувало нову хвилю протестів.

Десятки тисяч українців з різних куточків країни приїздили на Майдан, вимагаючи затвердити європейський курс держави. Небажання влади виконувати волю українців переросло в ухвалення низки так званих драконівських законів, та спроби жорстокого силового розгону мітингувальників.

Загиблі під час Революції Гідності стали відомі як Небесня сотня, четвертий президент України Віктор Янукович та інші представники влади втекли з країни.

Українці вимагали від влади підтримати курс на євроінтеграцію

21.Анексія Криму

Через місяць після перемоги Революції гідності, в березні 2014 року, Росія ввела свої війська в український Крим. «Зелені чоловічки» Путіна заполонили україснкьий півострів. Фактично під дулом російских автоматів у Криму окупанти провели так званий референдум, за допомогою якого Росія анексувала Крим.

Путін і самопроголошена влада Криму підписують договір про прийняття Криму до складу Росії/Фото: uk.wikipedia.org

Одразу на півострові почалися притиснення незгодних, особливо — кримських татар, багато з жителів переїхали на материкову частину України. Сама Україна, як і світове співтовариство, не визнала анексію півострова.

22.Війна на Донбасі

Переворот в Донецькій та Луганській областях у квітні 2014-го здійснювали за кримським сценарієм — шляхом захоплення адмінбудівель. Ці події змусили Україну дати відповідь та розпочати АТО, яка згодом перетворилася на Операцію Об’єднаних сил.

За роки російської агресії Україна зібрала сотні доказів втручання Кремля в події на Донбасі та у Криму, а увесь цивілізований світ засудив дії Росії. Однак, до повернення Криму та встановлення миру на Сході України ще далеко.

Фото DW

23.Мінські угоди

11 лютого 2015-го президент РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко (Нормандская четвірка) в Мінську прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого раніше Контактною групою з врегулювання ситуації в Україні.

Комплекс заходів по виконанню Мінських угод включав 13 пунктів, таких як повне припинення вогню, відновлення українського контролю над кордоном, повне звільнення полонених і т.д. Певне зниження рівня ескалації конфлікту на Донбасі після цього настало, але війна триває досі.

Зустріч глав країн Нормандської четвірки у Мінську

24.Падіння гривні

Гривня падала весь 2014 рік, але в 2015 році обвал нацвалюти став колосальним — в кінці лютого за 1 долар в обмінниках давали майже 40 грн. Купити валюту було практично нереально. На сьогоднішній день курс коливається в межах 27−28 грн за долар.

25.Декомунізація і «ленінопад»

До кінця 2016 року Україна майже позбулася символів тоталітаризму. Відтоді Верховна Рада перейменувала 991 населений пункт та 26 районів. Населені пункти з радянськими назвами залишилися тільки в Криму і на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу. Демонтовано щонайменше 2409 пам’ятників і пам’ятних знаків, які містили комуністичну символіку.

Фото Еспрессо

26.Довгоочікуваний безвіз

11 червня 2017 року безвізовий режим перейшов з категорії далеких перспектив до реальності. Громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країни ЄС та деяких окремих членів Шенгенської зони.

Фото ВВС Україна

27.ООС замість АТО на Донбасі

30 квітня 2018 року на Донбасі замість антитерористичної операції розпочалася операція Об’єднаних сил.

АТО на Сході України почалася 14 квітня 2014 року. Під час цієї операції українські правоохоронці та військові стримували наступ проросійських незаконних збройних формувань, які захопили окремі райони Донецької та Луганської областей. Увесь цей час операцією керувала Служба безпеки України (СБУ), зокрема антитерористичний штаб. Однак за чотири роки конфлікт на Донбасі фактично перетворився на «гібридну війну». Тому було прийнято рішення змінити формат та віддати контроль над проведенням операції структурам ЗСУ.

28.Україна отримала Томос і свою помісну церкву

6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.

Усі кроки до здобуття українською православною церквою канонічної автокефалії і незалежності від Російської православної церкви, і особливо об’єднавчий собор, викликали вкрай різку реакцію в Росії, а також у проросійських структурах в Україні. Адже створення незалежної від Москви і канонічно визнаної церкви в Україні, і особливо перехід до неї частини нинішньої УПЦ (МП) означає втрату Москвою значного важеля впливу на суспільне життя в Україні.

Вселенський патріарх Варфоломій в момент передання главі Православної церкви України митрополиту Епіфанію томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року/фото ВВС Україна

29.Пандемія коронавірусу

У 2020 році увесь світ сколихнув коронавірус Covid-19 і Україна не стала виключенням. 3 березня 2020 року Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусу COVID-19 у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії до Румунії літаком, а потім дістався в Україну автомобілем. 12 березня офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом. Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.

За час пандемії, яка триває по сьогодні, в Україні змінювалися карантинні обмеження та вводилися нові правила. У великих містах було зупинено роботу метро, не відбувалися залізничні, авіаційні та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення, а також міжнародне сполучення. Нараз в Україні діє адаптивний карантин, який визначає суворість карантину в окремій області згідно з рівнем захворюваності на коронавірус.

30. Відзначення 30-річчя Незалежності

24 серпня 2021 року Україна відсвяткує 30-ту річницю від Дня проголошення Незалежності.

Святкові заходи триватимуть з 22 до 24 серпня. У ці три дні по всій країні відбудеться понад 150 подій, приурочених до 30-річчя незалежності України. Всі вони будуть об’єднані слоганом «Ти у мене єдина», який символізує бачення незалежності України як мрії, якої прагнули досягти багато поколінь українців.

Фото з архіву "Вчасно"

І хоча 2021 рік ще триває, але в ньому, як і у всі попередні роки, буде достатньо подій, які стануть частиною молодої країни з багатовіковою історією!