За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Олексію прийшла повістка до армії окупантів. Так він, фактично, без жодної підготовки та оснащення потрапив на війну.
Скріншот з відео Олександра Сирського
40-річний Самков Олексій Володимирович — черговий «мобік» з Луганська. Він полонений 4 омсбр. За словами окупанта, він не розуміє, нащо «вони почали війну» і він не розуміє «нащо вбивати один одного». Окрім того, він каже, що на окупованих територіях до ворожого війська «гребли» усіх, зокрема людей шукали на ринках, тих, хто пішов по хліб чи виносити сміття. Ніхто не перевіряв документів, мобілізовані не проходили медкомісії, тому призивали навіть «кривих, косих чи горбатих».
«Срочників дуже багато. Я сам там побував три місяці. Мене просто налякали, казали, що з 1 числа нового року входили в дію нові закони російські… За „лнрівськими“ законами у нас було 8 років (ув'язнення, — ред.), або тебе, як мене, наприклад, кудись посилали в повний зад… Але не садили, а одразу відправляли на передову. Ну і 2−3 дні і ти „200-й“, адже всі ненавчені, автомат бачили тільки по телевізору, не стріляли ніколи в житті».
Повістка полоненому прийшла 20 лютого 2022 року, її вручили на заводі, де працював чоловік. Відповідно, підготовки жодної мобілізовані не проходили.
За словами окупанта, в російській армії було багато випадків, коли солдати самовільно залишали частину — це серед них називалося терміном «сочі». Олексій в основному виконував роботу кухаря, однак після одного з таких походів у «сочі» чоловіка відправили на передову. Формою покарання за те, що лишив частину, було те, що йому не дали зброї, він отримав лише каску.
Разом з тим, мобілізовані рашисти навіть не знали, де вони перебувають — їх просто завозили на позиції. Евакуації поранених теж ніхто не проводив, зокрема постраждалі могли лежати в бліндажах майже тиждень без води та їжі.
«Їсти-пити не було нічого. Знайшли одну консерву в бліндажі - тушонку якусь маленьку. З'їли на чотирьох одну тушонку, знайшли кілька пачок галет, там якісь ще речі лежали і нам дали рації, аби спілкуватися», — розповідає полонений про свої будні на передовій.
За словами окупанта, українці зазвичай обстрілювали після обіду і тоді в рашистів складалося враження, що вони викошували дерева навколо. Так, після одного з обстрілів росіяни вирішили відступати назад, і по дорозі наткнулись на якісь листівки. Виявилось — це були пропозиції українців здатися до полону.
Олексій продовжував тікати і йому навіть вдалося відірватися, однак бажання пити змусило піти шукати воду. Окрім того, інші солдати раніше розповідали йому, що неподалік лісу, де вони воювали, має бути калюжа з дощовою водою. Тут його і взяли в полон українські бійці та надали меддопомогу.
Зараз в полоні чоловікові досить непогано живеться. За його словами, мобілізованих окупантів просто кинули на убій, а українці надали йому всі умови.
«Нас одразу попередили — назад не йдіть… Якщо почнете відступати — свої заху**ять. Ми коли йшли вночі, там багато стояло…»
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!