Ольга Політова/Фото: censor.net.ua
До початку збройної агресії РФ на Сході України Ольга Політова працювала лікарем у Донецьку.
«Я прекрасно жила, була всім забезпечена — нічого не потребувала. І раптом все зруйнувала війна», — розповідає жінка Медійній ініціативі за права людини.
Політова змушена була перевестися працювати на підконтрольні Уряду України території — в Центр первинної медико-санітарної допомоги в прифронтовому селищі Очеретине. Аби потрапити на роботу лікарка постійно перетинала лінію розмежування. Інколи залишилась ночувати в амбулаторії просто на кушетці — просила керівництво посприяти у наданні кімнати в Очеретяному, проте можливості, як їй сказали, такої не було.
Одного дня, а саме 13-го листопада 2015 року, близько 16:00, коли вона традиційно поверталась з роботи в Донецьк, їхала власною машиною, її зупинили представники незаконних збройних формувань.
ЧИТАЙТЕ: Від катувань посивів за тиждень: у Макіївці чотири роки утримують заручника Віктора Дзицюка
«Наділи на руки кайданки, посадили на заднє сидіння автомобіля та повезли в «МДБ», — пригадує Ольга Політова.
Частина поїхала проводити у її квартирі в Донецьку обшук. Пізніше Ольга дізналась — помешкання бойовики розграбували, забравши всі цінні речі. Окрім цінних речей, у неї знайшли синьо-жовтий шарф харківського футбольного клубу «Металіст». Згодом саме ним зав’язали Політовій очі, аби вона не бачила, що відбувається навколо.
У приміщенні «МДБ» почався «допит».
«Підняли на 4-ий поверх, прив’язали до батареї… Били руками, кастетами, прикладом автомата Калашникова. Відкрилася носова кровотеча. Вибили лівий плечовий суглоб, потім пів року не могла підняти ліву руку», — розказує пані Ольга.
Вона переконана: били, бо хотіли отримати якісь викривальні свідчення, мовляв, входила до складу диверсійно-розвідувальної групи Збройних сил України. Показували фотографію заручника з Луганська Володимира Жемчугова, під час затримання він втратив дві руки та майже зір, попереджали — саме таке може трапитися з Політовою.
«Слідчий» неодноразово натякав — буду співпрацювати з ним, отримую умовне покарання або невеликий термін ув'язнення. Давав на підпис приготовлені документи", — говорить Політова. Та жінка на ці пропозиції не пристала.
Аби посилити психологічний тиск, у СІЗО, до якого лікарку перевели згодом, керівництво нацьковувало на неї, як на політичну заручницю, ув’язнених за кримінальними статтями. А також утримували у найжахливіших камерах.
«Бачите на моїй руці білі плями — таргани виїли, коли я втомлена після допитів заснула», — додає колишня заручниця.
Пані Ольга згадує, що коли так зване слідство було завершено, і матеріали мали передавати до суду, одного дня її вивезли з СІЗО. Це мав бути черговий допит, але насправді виявилося катування із застосуванням електричного струму.
ЧИТАЙТЕ: В ОРДЛО бойовики утримують без доступу до медичної допомоги жінку з кровотечею
Зрештою так званий «суд» призначив Ользі Політовій покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років 6 місяців. Після Політову відправили у жіночу колонію у Сніжне. За місяць, 27 грудня 2017 року, відбувся так званий обмін полоненими.
«У Борисполі мене ніхто не зустрічав. Стою о другій ночі одна, мерзну. До мене підходить жінка і запитує, чи я звільнена. Це була дружина колишнього заручника Володимира Жемчугова — Олена. Відвела мене до автобуса. А я там питаю: „Так цей автобус везе нас у СБУ?“. Вона не розуміє запитання. Я знову кажу: „Ну нас же повинні помістити в ізолятор або в СІЗО, або кудись, аби перевіряти“. Вона каже: „Маячня, везуть до лікарні на обстеження“. Я і розплакалася. Я доросла жінка, але вірила у залякування бойовиків, що нас усіх після звільнення покарають. Я навіть із собою постіль, мило та змінний одяг взяла. Після двох років того життя це страшно», — згадує Ольга Політова.
Нині Ольга живе та працює у Києві. Вона часто згадує свій дім у Донецьку. Востаннє бачила його з вікна камери для прогулянок у СІЗО.