Дорожні парадокси: дорогу евакуації з Донеччини на Дніпропетровщині роками не ремонтували — і почали без пояснень

Дорога життя, яка не відповідає жодним нормам

На Дніпропетровщині є дорога, яка давно вийшла за межі звичайного місцевого маршруту. Сьогодні це один із ключових напрямків, яким користуються тоді, коли потрібно встигнути евакуювати людей, доставити гуманітарні вантажі, забезпечити логістику або вивезти поранених військових із Донеччини. Фактично йдеться про маршрут, від якого щодня залежать життя.

Мова про дорогу Веселе — Олександропіль — Петропавлівка. Формально вона має статус місцевого значення, однак по суті забезпечує сполучення між прифронтовими районами Дніпропетровської області та територіями Донеччини, де бойові дії не припиняються. Протяжність маршруту трохи перевищує 23 км, і це не окремий відрізок, який можна об'їхати, а повноцінна транспортна артерія, що використовується щодня.

Водночас стан цієї дороги складно назвати навіть прийнятним. Зруйноване покриття, глибокі вибоїни та ділянки, де транспорт змушений рухатися повільно і з ризиком для безпеки. Для маршруту, який виконує функцію критичної логістики, це означає не просто незручність, а прямі втрати часу в ситуаціях, де рахунок іде на хвилини.

Саме тому журналісти «Вчасно» вирішили з’ясувати, як держава реагує на цю проблему: чи ремонтували цей маршрут під час повномасштабної війни, чи виділяли на нього бюджетні кошти, хто відповідає за його утримання, чи проводилася оцінка технічного стану покриття і чи заплановані тут роботи у 2026 році. Першим етапом цього аналізу стало направлення редакцією інформаційного запиту до Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Скарги є — відповіді формальні

Відповідь від Дніпропетровської ОВА надійшла оперативно, однак фактично не прояснила ситуації по суті. Замість конкретних даних посадовці переадресували запит до Служби відновлення та розвитку інфраструктури.

Крім того, ОВА надала інформаційну довідку щодо кількості звернень, скарг і повідомлень стосовно незадовільного стану автомобільної дороги. Згідно з нею, у 2023−2026 роках до профільного департаменту надійшло лише два звернення — обидва у 2025 році через Урядовий контакт-центр і гарячу лінію голови ОВА. Водночас через управління по роботі зі зверненнями громадян таких звернень не фіксувалося. Окремо зазначено, що у 2024 році органи місцевого самоврядування направили ще два повідомлення щодо стану цієї дороги.

Фактично ця відповідь звелася до формального переліку звернень і не містить жодної інформації ані про фактичний технічний стан дороги, ані про проведені чи заплановані роботи, ані про обсяги фінансування. У результаті ключові питання — про підстави для ремонту, його масштаби та логіку прийнятих рішень — залишилися без відповіді.

«Інформація може зашкодити»: позиція Служби відновлення

Натомість Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області відмовилася надавати запитувану інформацію по суті.

У відповіді посадовці детально процитували норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» та зазначили, що поширення таких даних в умовах воєнного стану може створити ризики для безпеки і бути використаним на шкоду інтересам держави. У підсумку Служба дійшла висновку, що надання запитуваної інформації «вбачається недоцільним».

Водночас ідеться не про військові об'єкти чи чутливі координати, а про стан доріг, виконані або заплановані роботи та використання бюджетних коштів — інформацію, яка зазвичай є відкритою і необхідною для оцінки ефективності управлінських рішень.

Фактично це означає, що частина даних про стан доріг, обсяги фінансування та виконані або заплановані роботи залишається закритою, навіть попри те, що йдеться про інфраструктуру, яка використовується для евакуації та забезпечення прифронтових територій.

Сліди ремонту з’явилися — але без пояснень

Журналісти «Вчасно» проаналізували не лише відповіді посадовців, а й відкриті джерела — зокрема дані системи Prozorro та публічні повідомлення у медіа.

У Prozorro вдалося знайти інформацію, що ще у 2021 році по цій дорозі проводили масштабні закупівлі. Спочатку — розробка проєктно-кошторисної документації на поточний середній ремонт окремих ділянок дороги Т-04−24 Веселе — Олександропіль — Петропавлівка — /М-04/ вартістю 49 тис. грн. Згодом — уже безпосередньо поточний середній ремонт цієї дороги на суму майже 492 млн грн.

Окремо у 2022 році зафіксована ще одна закупівля — поточний ремонт ділянки цієї ж дороги у межах смт Петропавлівка на суму 170 тис. грн.

Після цього у відкритих даних системи закупівель відсутня чітка і послідовна інформація про системне фінансування чи масштабні роботи на цьому маршруті. Водночас це не означає, що роботи не проводилися взагалі — через особливості пошуку в Prozorro частина процедур може не відображатися або бути складною для ідентифікації.

Паралельно, поки журналісти очікували відповіді від органів влади, у медіа почала з’являтися інформація про розпочаті ремонтні роботи.

Зокрема, повідомляється, що в регіоні триває системний ремонт дорожнього покриття: до робіт залучено понад 100 працівників у складі понад 20 бригад, які щоденно ліквідовують аварійну ямковість. Серед напрямків, де розпочали роботи, прямо згадується і дорога Веселе — Олександропіль — Петропавлівка.

Окремі повідомлення з місць це підтверджують. У Петропавлівській громаді заявили про початок ремонту проблемних ділянок — зокрема від в'їзду до селища та у напрямку Олександрополя. При цьому частину робіт — наприклад, на центральній вулиці Соборній — планують виконувати вже коштом місцевого бюджету.

Таким чином, фактичні роботи на дорозі розпочалися, однак вони не були відображені у відповідях органів влади і не супроводжувалися чіткими поясненнями щодо джерел фінансування, обсягів і строків.

Дорога, яка «з'явилась» лише після запитів

Ситуація виглядає парадоксальною: офіційні відповіді органів влади не містять інформації про ремонт чи плани відновлення цієї дороги, однак паралельно у публічному просторі з’являються повідомлення про вже виконувані роботи.

Це означає, що ключова логістична артерія, яка використовується для евакуації та перевезення вантажів із Донеччини, фактично ремонтується без належної публічної комунікації та прозорого пояснення управлінських рішень.

У такій ситуації складно оцінити, чи є ці роботи частиною системного підходу, чи йдеться про ситуативне реагування. Так само відкритим залишається питання, за рахунок яких саме договорів і бюджетів здійснюється ремонт.

Дороги Донеччини: між ризиками, витратами і необхідністю

Ситуація з цією дорогою різко контрастує з тим, що відбувається у сусідній Донецькій області. Попри постійні обстріли, активні бойові дії та втрату частини територій, дорожні роботи там не зупиняються і залишаються одним із напрямків фінансування.

За підрахунками журналістів, у 2025 році на ремонт і утримання доріг у прифронтовій Донеччині спрямували майже 900 млн грн. Роботи проводилися під обстрілами, з урахуванням змін лінії фронту та ризику втрати вже відремонтованих ділянок.

Начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін наголошував, що область продовжує відновлювати ключові маршрути: «Ми виділяємо значні кошти з обласного бюджету, щоб привести дороги в належний стан. Дороги — це один із основних напрямків як евакуації, так і логістики».

На цьому тлі дорога Веселе — Олександропіль — Петропавлівка тривалий час залишалася у критичному стані, а інформація про її утримання — обмеженою.

Лише після запитів журналістів і публічного інтересу стало очевидно, що роботи на окремих ділянках усе ж розпочалися. Водночас відсутність відкритих даних і чіткої комунікації не дозволяє зрозуміти, чи розглядається цей маршрут як стратегічний пріоритет, і чи є ці роботи частиною системного відновлення, а не точкових рішень.

У підсумку ситуація з дорогою Веселе — Олександропіль — Петропавлівка на Дніпропетровщині виглядає показовою. За відкритими даними, останній масштабний ремонт тут проводили ще у 2021 році, після чого системної інформації про відновлення маршруту фактично не було. Водночас сама дорога перебувала у вкрай незадовільному стані, попри її критичне значення для евакуації та логістики з Донеччини.

Редакція «Вчасно» звернулася до органів влади, щоб з’ясувати, чи планується її ремонт і як оцінюється її стан. Однак замість чітких відповідей — формальні відписки та відмова у наданні інформації. Саме в цей період у публічному просторі з’являються повідомлення про початок ремонтних робіт на цьому маршруті.Чи є це збігом чи реакцією на підняту проблему — відкрите питання. Водночас сама ситуація демонструє: навіть критично важливі дороги можуть залишатися поза публічною увагою роками, допоки їхній стан не стає предметом запитів і суспільного інтересу.