Павлу Кириленку інкримінують незаконне збагачення на 56,2 млн грн та декларування недостовірної інформації.
НАБУ і САП повідомили посадовцю державної установи зі спеціальним статусом про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації. Народний депутат Ярослав Железняк опублікував інформацію, що мова йде про колишнього очільника Донецької області Павла Кириленка.
Ексочільнику Донеччини Кириленку вручили підозру через незаконне збагачення: у нього «зайвих» 56 мільйонів/фото з відкритих джерел
За даними слідства, у 2020−2023 підозрюваний, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об'єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши все на родичів своєї дружини. Загальна вартість активів склала 61,7 млн грн.
Йдеться про:
Водночас різниця між вартістю вказаного майна та наявними коштами (дохід, заощадження) посадовця та його дружини становила 56,2 млн грн.
Крім того, Павло Кириленко не вказав набуте майно у деклараціях за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки. Кваліфікація — ст. 368−5 та ч. 2 ст. 366−2 КК України.
Звертаємо увагу, що детективи НАБУ та прокурори САП повідомили підозру посадовцю лише через пів року від початку досудового розслідування. Весь цей час правоохоронці не розкривали деталей справи, а реєстр судових рішень поповнився лише двома ухвалами.
Справу розглядає Вищий антикорупційний суд. Першу ухвалу заборонили для оприлюднення, а друга перебуває у відкритому доступі, тому можна ознайомитись з деякими деталями.
Перша ухвала за справою Кириленка у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У травні Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів НАБУ ухвалили тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.
З цього приводу адвокат Кириленка звернувся до суду із заявою про роз`яснення цього судового рішення. Провадження за заявою — закрили. Своєю чергою, дії колишнього очільника Донецької області кваліфікують за статтями КК України: Незаконне збагачення карається позбавленням волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років (ст. 368−5 КК України).
Декларування недостовірної інформації карається штрафом від 68 тис. 85 тис. грн або громадськими роботами від 150 до 240 годин, або обмеженням волі до 2 років, або позбавленням волі до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років (ч. 2 ст. 366−2 КК України). Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень незаконне збагачення відноситься до тяжких злочинів, а декларування недостовірної інформації - до нетяжких.
Досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру, проте у випадку скоєння нетяжкого злочину може бути продовжено до 6 місяців, а при тяжкому — до року.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!