Краматорськ закупив РЕБ «Бульба» за 4,5 мільйона: контракт отримала рівненська фірма з родинним тилом і політичним корінням

У прифронтовому Краматорську влада придбала засоби радіоелектронної боротьби на 4,5 млн грн для захисту комунальників, які облаштовують фортифікації. Закупівлю провели без конкурсу — за переговорною процедурою, обґрунтованою зверненням військової частини. Та за фасадом термінової потреби відкрилася інша історія: рівненська фірма з короткою історією, але з політичним бекграундом і мережею споріднених компаній змогла отримати мільйони з бюджету без відкритих торгів.

Журналісти «Вчасно» з’ясували деталі цієї закупівлі — і дослідили, хто саме став постачальником «Бульби» для Краматорська.

У червні 2025 року Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради придбало РЕБ на 4,5 млн грн. Закупівлю провели без конкуренції — за переговорною процедурою.

Підставою для неконкурентної процедури став лист командира військової частини, у якому йшлося про необхідність убезпечити працівників комунальних підприємств, що облаштовують фортифікаційні рубежі. Командир просив забезпечити ці роботи спеціалізованою технікою — зокрема, засобами радіоелектронної боротьби. Це, на думку військових, має «створити більш безпечні умови праці» в прифронтовій зоні.

Такий лист відкрив можливість застосувати пункт 13 Особливостей № 1178 — і провести переговорну процедуру без торгів.

Що саме закупили

Предметом контракту стали 15 комплектів засобів радіоелектронної боротьби «Бульба 12 Автобокс» — дванадцятиканальний антидроновий комплекс, змонтований у корпусі стандартного автобоксу. Заявлений радіус дії — не менше 200 метрів, частотні діапазони перекриття — на вибір, від 90 до 6500 МГц з можливістю працювати до 50 підканалів одночасно.

За інформацією з сайту виробника, система здатна самостійно виявляти загрозу, автоматично вмикатися, а після подавлення цілі — переходити в режим економії енергії. Комплекс живиться як від бортової мережі авто, так і від вбудованої акумуляторної батареї, що дозволяє йому працювати автономно. Вся конструкція компактно змонтована — на вигляд це звичайний автобокс, без зовнішніх ознак РЕБ.

Інші характеристики: максимальна потужність до 1500 Вт, вага близько 80 кг, охолодження — активне повітряне, ступінь захисту корпусу IP65, температурний режим роботи — від -20 до +50°C.

Вартість одного комплекту — 300 000 грн без ПДВ, загальна сума договору — 4,5 млн грн. Поставити «Бульбу» мають у Краматорськ до кінця літа.

Постачальник — фірма без потужностей, але з політичним бекграундом

ТОВ «Радіо та авіаційні системи і технології» («Р.А.С.Т.») було зареєстровано лише рік тому в Рівному. Заснування фірми зі статутним капіталом 1 млн грн відбулося за участю Владислава Євтушенка (75% власності). За такий короткий термін «Р.А.С.Т.» уже встигла укласти шість державних контрактів на понад 6,6 млн грн. Серед замовників не лише місцеві органи влади Рівненщини, а й навіть Сіверська та Часовоярська міські ради — міста, що знаходяться в зоні бойових дій.

Прикметно, що серед заявлених видів діяльності «Р.А.С.Т.» — виробництво авіатехніки та телекомунікаційного обладнання, що є вкрай актуальним під час війни. Водночас сумнівів додає той факт, що компанія працює на спрощеній системі оподаткування, сплачуючи лише 5% єдиного податку. Крім того, у відкритих реєстрах відсутня інформація про наявність у «Р.А.С.Т.» ліцензій, транспорту, спеціалізованого обладнання чи інших виробничих потужностей. Формально це не є порушенням закону, проте виникає логічне запитання: як нова фірма без помітних ресурсів так швидко почала отримувати мільйонні державні контракти без конкурсів?

Подальше вивчення зв’язків «Р.А.С.Т.» виводить на ТОВ «Друга рівненська управляюча компанія» («Д.Р.У.К.»). Керує нею Ольга Володимирівна Євтушенко, а володіє Святослав Ігорович Євтушенко. Цікаво, що Владислав Євтушенко, який очолює «Р.А.С.Т.», значиться у «Д.Р.У.К.» як підписант. Більше того, Владислав, Святослав та Ольга прописані за однією й тією ж адресою в Рівному. «Д.Р.У.К.», що існує вже 10 років і має статутний капітал 3 млн грн, також перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Своєю чергою, «Д.Р.У.К.» є співвласником ТОВ «Сервіс будтранс», зареєстрованого п’ять років тому за тією ж юридичною адресою, що й «Р.А.С.Т.», зі статутним капіталом 100 тис. грн. Основний вид діяльності «Сервіс будтранс» — виробництво повітряних і космічних літальних апаратів. Цю компанію знову ж таки контролює Святослав Євтушенко. ТОВка також не пасе задніх в отриманні державних замовлень — 6 контрактів на понад 2 млн грн.

На своєму сайті «Сервіс будтранс» позиціонує себе як потужний сервіс, що здійснює гарантійне обслуговування та ремонт РЕБів і іншої електроніки. Заявляється, що це одне з перших підприємств, яке з початку повномасштабного вторгнення перепрофілювалося на виробництво продукції подвійного призначення, зокрема безпілотних комплексів Wiman 2 та серії засобів РЕБ «Бульба». Саме комплекс «Бульба» закуповують для Краматорська.

Ланцюжок компаній не обмежується цими трьома. «Сервіс будтранс» володіє ТОВ «ДЕФЕНС.ТЕХ», а «ДЕФЕНС.ТЕХ», своєю чергою, на 50% володіє ТОВ «ТЕХМІК». Усі ці фірми зареєстровані в Рівному та мають спільні види діяльності, пов’язані з електронікою та оборонною сферою.

Основний об'єднувальний фактор усіх товариств — спільний власник Святослав Євтушенко, який був депутатом Рівненської міської ради та очолював львівське комунальне підприємство «Зелене місто». У його деклараціях серед членів сім'ї вказана дружина Ольга Євтушенко, яка разом із ним володіє товариствами. Однак Владислав Євтушенко, співвласник «Р.А.С.Т.» та підписант «Д.Р.У.К.», по батькові Святославович, відсутній у деклараціях Святослава Євтушенка, які можна прослідкувати з 2016 року. Відповідно, взаємозв'язки у цій групі підприємств поки залишаються під питанням.

Формально компанії на кшталт «Р.А.С.Т.», «Сервіс будтранс», «Д.Р.У.К.» та пов’язані з ними фірми є окремими юридичними особами. Проте спільні адреси, родинні зв’язки, перехресне керівництво і повторювані прізвища вказують на інше — це тісно пов’язана бізнес-група, яка фактично перебуває під контролем родини Євтушенків. Саме ця група й отримує мільйонні контракти на постачання продукції оборонного призначення — швидко, без конкуренції та зі стабільним доступом до державного фінансування.