«Ми не боїмося висловлювати свою громадянську позицію», - на Донеччині відбулася «Хода вільних людей»

Захід був присвячений четвертій річниці акції на підтримку України, яка вперше відбулася у 2014, передає ІА «Вчасно».

Містяни, громадські активісти та представники влади Краматорська прийшлися патріотичною ходою по місту.

«Для мене ця хода вже в четверте, — розповів голова громадської організації «Фонд розвитку громади» Станіслав Чорногор. — Чотири роки тому для нас була повна невизначеність, бо ніхто не знав, чи повернемося ми додому. На той час вже було розігнане у Донецьку патріотичне зібрання. Ми бачили, як 12 квітня 2014 року поліція одягла на себе колорадські стрічки і допустила те, що український стяг зняли з будівлі міськради. Ми бачили здачу відділу поліції і те, що нас не хотіли захищати від того, хто встановлював тут владу. — За чотири роки, що пройшли, ми не боїмося висловлювати свою громадянську позицію, на сьогодні ми вільні».

Люди згадували події чотирирічної давнини та сканували українські гасла: «Україна понад усе», «Краматорськ – це Україна!», «Одна єдина соборна Україна!", "Слава Україні!", "Схід і Захід разом!".

«Це річниця для Краматорська, для тих, хто пережив події у 2014 році. Ми хочемо показати, що підтримуємо людей з Донецька, Криму, Луганська», - розповіла організатор акції Марина Романцова.

Багато людей було в вишиванках та з українською символікою. Діставшись головної площі міста, учасники ходи заспівали гімн України та згадали хвилиною мовчання загиблих воїнів АТО.

«Для мене це яскравий символ нинішньої операції АТО. Краматорськ, мабуть, єдине місто, яке було захоплене, і люди вийшли на протест, показали, що вони хочуть залишитися у складі України, - згадала краматорчанка Ольга, - Всі, хто вийшов на підтримку України у 2014 році розуміли, що можуть не повернутися додому. Ця хода для нас – прояв патріотизму».

Деякі перехожі, які йшли назустріч ході, махали руками в знак підтримки, але були й випадки агресивного реагування.

«Я прийшла показати іншим мешканцям Краматорська, які до сих пір не зрозуміли, що наше місто — українське, — зауважила краматорчанка Надія. — Ми були тут, будемо і нікуди не поїдемо».