На росії засудили дівчину з Маріуполя, яку окупанти звинуватили у підготовці теракту під час «референдуму»

7 жовтня мешканку Маріуполя засудили в росії до 8 років колонії. Перед тим дівчина, за словами рідних, пережила жорстокі катування.

Фото: російське ЗМІ "Медіазона"

9 травня 2022 року Ірина Навальна виїхала з мамою з міста. В Маріуполі лишилася бабуся. Вітчим дівчини — Володимир Столяр — був серед захисників «Азовсталі». Наприкінці травня він разом з рештою українських військових покинув завод і відтоді перебуває в російському полоні. Про долю дівчини повідомила активістка Аліна Боднар, зауваживши, що для цього довелося шукати інформацію на сторінках пропагандистських ЗМІ та у російських джерелах.

Наприкінці серпня 2022 року дівчина приїхала в Маріуполь провідати бабусю. А вже 27 вересня Ірину затримали, коли вона поїхала до моря перед відʼїздом. Дівчину звинуватили у підготовці теракту в останній день «референдуму» про приєднання днр до росії. російські ЗМІ вже тоді стверджували, що дівчина нібито зізналася, що була завербована СБУ й за гроші погодилася забрати з напівзруйнованого будинку вибуховий пристрій, підкинути його до будівлі адміністрації, а потім дистанційно підірвати. Хоча ще у листопаді 2022 року дівчина на суді заявляла, що не визнає провини.

«Дівчину майже рік утримували в Донецькому СІЗО, де жорстоко катували. Матір Ірини каже, що над нею знущались, бо до вторгнення дівчина працювала в поліції оператором колцентру, її вітчим-азовець теж в полоні, і не останню роль зіграло прізвище», — зауважує Аліна Боднар.

Коли слідство завершилось, Ірину у жовтні 2023 року етапували в Ростов-на-Дону. Там під час судового засідання дівчина заявила про катування, тиск і погрози від слідчих.

«Я казала, що не скоювала жодних правопорушень. Мене посадили на стілець і почали бити по голові, по ногах, били в стегно електрошокером. Обіцяли, що просто так мене вже не відпустять, але якщо у я всьому зізнаюсь — швидше потраплю на обмін з Україною й поїду до мами. Мені казали, що знають, де живе моя мама, моя бабуся. Зрештою я погодилася обговорити себе, щоб зберегти своє життя й життя своїх рідних», — розповіла тоді маріупольчанка.

Аліна Боднар додає, що свідки, на яких трималося обвинувачення, змінили свої покази. Проте покарання для Ірини не змінилося.

7 жовтня у Південному окружному військовому суді відбулися дебати. Прокурор попросив визнати Ірину Навальну винною, засудити її до 14 років колонії загального режиму та призначити 400 тисяч рублів штрафу.

Вирок оголосили того ж дня. Суд ухвалив рішення засудити дівчину до восьми років колонії. Штраф їй не призначали. Адвокат станом на зараз планує подавати апеляцію до суду, проте рідні Ірини сподіваються лише на обмін.

Фото: російське ЗМІ «Медіазона»

Матір Ірини Олександра Столяр розповіла «Суспільне Донбас», що вирок для родини не став несподіванкою.

«Коли ми з адвокатом ще тільки домовлялися про співпрацю, ми одразу проговорили, що там не буває виправдальних вироків. Навіть якщо він доведе, що вона невинна, все одно її засудять та дадуть багато років. Тому для мене, знаєте, це черговий спектакль. Продовжуємо працювати над її звільненням. Адвокат буде готувати апеляцію. Всі стверджують, що її шанси потрапити на обмін збільшились після вироку», — розповіла Олександра Столяр.

Зауважимо, що спілкуватись телефоном із матір'ю Ірині не дозволяють уже понад два роки.

Напередодні вироку, ще у травні, родині стали відомі деталі перебування Ірини Навальної у СІЗО. Зокрема, де її утримують і з ким.

«Їх зараз 13 людей у камері. У них там усі умови, слава Богу. Не зрівняти із Донецьком. Є холодна і гаряча вода. Досить тепло у камері. Моя донька багато малює - перемалювала всіх дівчат, з якими перебуває. Дарує їм портрети», — казала матір дівчини.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev