«Найлегшим збором був перший — я не вірила, що зберу й 100 тисяч»: як піснями та мемами піаністка зібрала 13 мільйонів на дрони

З часом збори Олі стали ще більш естетичними. Спершу з’явилися підписи на фото, які перетворилися на комікси чи меми.

А наступною сходинкою стали музичні відео — створені й переспівані Олею відомі пісні. Як пригадує волонтерка, ідея стала спробою урізноманітнити щоденні «дронозбори» та віддячити тим, хто на них донатить.

Ольга додає: оскільки вона не вокалістка, «виїжджати» намагається на дотепних простих текстах, покладених на визнаний хіт. Ідею спершу подала її сестра — й відтоді волонтерка з посмішкою «випробовує» музичні смаки підписників.

«Сподіваюсь, підписники мої відео так і сприймають — як подяку, а не як покарання. Бо тексти (пісень до зборів — ред.) дуже примітивні. Оскільки я зосередилася на коптерах — від пісні до пісні доводиться комбінувати одні й ті самі слова на кшталт „дрон“, „війна“, „хлопці“, „донат“, „вогонь“ тощо. Часом, звісно, є і тематичні (як от кавер-версія на „Jingle Bells“), але ця лірика не витримує жодної критики, от її ніхто й не критикує. Лише самоіронія рятує мене від хейту», — посміхається Ольга Кричинська.

«Вберегти кукуху своєї аудиторії для мене важливіше, аніж вберегти свою власну»

Попри постійну усмішку на людях, волонтерка також інколи хочеться вимкнути увесь світ. Або бодай відпочити від нього. І, можливо, через те, що це ніколи не з’являється на її сторінках — деякі «залітні» користувачі соцмереж навіть звинувачували дівчину в тому, що вона нібито не волонтерка — оскільки «надто щаслива», а такого стану у справжніх волонтерів нібито не буває.

«Звісно, як і всім, мені інколи хочеться залізти під ковдру і плакати, аж доки я повністю не засохну. Але через те, що відчуваю велику відповідальність перед Силами Оборони України, я не транслюю ні свій страх, ні негатив, ні зневіру. Вберегти кукуху своєї спільноти для мене зараз значне важливіше, аніж вберегти свою власну», — каже дівчина.

На сьогодні Ольга Кричинська з підписниками зібрала на понад сотню дронів, а точніше — понад 130. Крім них на фронт відправлялися ще тепловізори, прилади нічного бачення, рації, навушники, старлінки, а на початку вторгнення — каски, форма, берці, рюкзаки та турнікети.

На її сторінці збори майже не припиняються — постійно у мемах чи піснях людям доноситься необхідність задонатити. І попри враження, що цивільні втомилися від постійних зборів коштів, концертмейстерка зауважує: на її думку, люди донатять все більше.

«Мені здається, люди донатять з кожним місяцем все більше і більше. При цьому легшими збори не стають — бо волонтерить тепер дійсно кожен другий. Отже, зборів багато, рідних людей на фронті багато, всім треба допомогти. А зарплатня при цьому не надто підвищується. Звісно, у „чорні дні“ для України, під час масованих атак, жахливих втрат серед цивільних та на фронті надходять „екстрадонати“ помсти. Але усе частіше я намагаюся зосередитися на святкових подіях — наприклад, знищили літак А-50? Усі скидаємося по 50 гривень. Мені немає на що нарікати — я свою „норму“ в 500−600 тисяч на місяць виконую. Але мені й справді пощастило зібрати ще до повномасштабного вторгнення дуже свідому аудиторію. Тому у мене ніколи не було якихось особливо важких зборів — ми ж усі чудово розуміємо, для кого і для чого збираємо», — каже волонтерка.

У березні 2023 року Оля Кричинська навіть зізналася: їй ніколи в житті не щастило на людей так, як у найстрашніший рік. І навіть зробила «сюрприз» підписникам — ні на що не оголосивши збір того дня.

«Моє покоління України не втратить. Цього не буде. Не в нашу зміну»

Дівчина зізнається: її виснажує лише те, що понад два роки вона постійно просить грошей у незнайомих їй людей. І щоразу не знає напевно, чи вдалий день для цього обрала, чи правильно підібрала слова, які змусили б маленьку аудиторію знову тягнутися за гаманцем, і чи встигне вчасно проплатити та відправити дрон на передову, аби не підвести військових.

«Здається, що це дрібниці. Але часом мої підписники, які теж почали відкривати банки на 3, 5, 10 тисяч гривень, щоб підтримати великі збори, пишуть мені: «Я й не підозрював/ла, що це настільки складно». А уявіть — 13,5 мільйонів гривень зібрати. Це ж здуріти можна! Але попри психологічні нюанси — я роблю все це з щирою радістю, і зараз сенс свого існування вбачаю лише у цьому.

Моє покоління України не втратить. Цього не буде. Не в нашу зміну", — з посмішкою запевняє Ольга Кричинська.