Аліна Євич

21 травня 2022 року, за даними Генштабу ЗСУ, Маріуполь був повністю окупований збройними силами рф. Цьому передувала відчайдушна боротьба за місто та страшна агонія мешканців, які масово гинули від російських бомб та снарядів. За попередніми даними, кількість вбитих сягає понад 20 000 осіб. Однак це не остаточна цифра.

Подружжя поліцейських зізнається, що вони навіть не виїжджають із Лимана Донецької області, який особливо ретельно обстрілює російська армія. Не можуть покинути людей — адже ті їх знають, довіряють. І за першої ж потреби біжать саме до правоохоронців.

Чотиримісячна російська окупація у 2022 році, масштабна пожежа після обстрілу рф у 2024 році, ризик опинитися знову «під росією» — в таких умовах живе сьогодні селище Ярова Лиманської громади на Донеччині. Найбільше люди бояться повернення окупантів, адже згадки про окупацію у всіх страшні.

Псевдореферендум 11 травня 2014 року на Донеччині та Луганщині став однією з ключових подій так званої «руської весни», яка призвела до війни в Україні, загибелі тисяч людей та економічного краху східних регіонів.

Учора впродовж доби на Покровському напрямку окупанти понад 50 разів намагалися прорвати нашу оборону. До ночі тривали 6 боєзіткнень, а деякі евакуаційні авто досі не можуть проїхати, аби врятувати важкопоранених бійців — по них окупанти цілять з усього арсеналу, який є в наявності.

В Україні будь-який громадянин, який має інвалідність або потребує стороннього догляду, може залишити прохання на переміщення у заклад, де про нього піклуватимуться — безкоштовно чи за часткову оплату, якщо мова про державні установи. Однак реальність диктує інакші правила — й людей держава або «не помічає» без звернень, або їм доводиться місяцями чекати на ліжкомісце. Інакший варіант — сплачувати немалі суми (які подекуди перевищують у кілька разів їхні пенсії) за місце у приватному закладі.

На Покровському напрямку окупанти намагаються просуватися у південній частині поблизу селища Багатир, у бік траси на Костянтинівку. Також вони відновили просування на захід від Покровська.

Коли волонтери приїжджають евакуйовувати людей поблизу лінії бойового зіткнення — велика ймовірність, що у сусідньому під'їзді чи будинку сидить родина з дітьми. У кожної такої сім'ї є власна причина відмовлятися від безпечнішого життя в інших областях, але кожна з них тьмяніє, щойно черговий удар росіян зачіпає неповнолітніх.

За кілька годин невдалої атаки окупанти «поклали» щонайменше дві роти своїх піхотинців та сотню транспортних засобів, хоч і їхній склад у них регулярно поповнюється.

Рятувальник, який став одним із героїв фільму «20 днів у Маріуполі», що отримав Оскар, так і не зміг додивитися стрічку. Коли він побачив, як його дружина стоїть закутана в ковдру на тлі зруйнованої пожежної автівки, а десь там триває евакуація його сина з-під завалів — вимкнув фільм, оскільки він був для нього занадто важким — морально.

Торік на Донеччині ситуація з поширенням сказу у тварин була контрольованою, однак в ОВА зазначали, що все ж був ризик ускладнення — винятково для тварин. Хоча у 2023 році в регіоні не реєстрували випадків сказу або гідрофобії серед людей.

Для «Дока» з Покровська війна почалася ще у 2015 році, коли він добровольцем долучився до оборони Донеччини. Тодішнє оточення це рішення не розуміло, майже не підтримувало. Проте під час повномасштабної війни до людей почало приходити розуміння, що він боровся за їхнє життя, волю та не рабську позицію.

Росіяни не поспішають повертати надбання цивілізації в зруйновані й окуповані ними міста Донеччини. Якщо вірити обіцянкам окупантів, жителі загарбаних Українська, Курахового й Селидового пробудуть без електрики щонайменше до кінця наступного року.