«Невидимі» 73 мільйони: хто з чиновників Донеччини та Луганщини відповідатиме за незаконне збагачення

Полювання на тінь: як тепер перевіряють чиновників

У жовтні 2023 року в Україні запрацювала оновлена система перевірки декларацій. Якщо раніше під прицілом були винятково топпосадовці, то нині — будь-хто з високим ризик-рейтингом декларації. Його розраховує спеціальна програма, яка звіряє задеклароване майно з публічними реєстрами, шукає арифметичні аномалії, неузгодженості, «зайве» та «забуте».

Станом на червень 2025 року НАЗК уже перевірило 1054 декларації по всій країні. Виявлено недостовірних відомостей на 5,6 млрд грн, а ознак незаконного збагачення — на 347 млн грн. У списку перевірених — і посадовці з Донеччини та Луганщини, щодо яких встановлено серйозні порушення.

Сімдесят три мільйони в «тіні»

Щоб з’ясувати, хто з посадовців Луганщини та Донеччини потрапив під приціл антикорупційного органу, журналісти «Вчасно» звернулися до НАЗК за деталями. Відповідь виявилася невтішною.

На Донеччині НАЗК розпочало 12 повних перевірок, із яких сім уже завершено. У 2022 році ознаки порушень виявили у двох із шести перевірених декларацій — загальна сума недостовірних відомостей становила 58 млн грн.

На Луганщині завершено 10 із 12 перевірок. У 2022 році порушення встановили у п’яти із семи випадків — на 12 млн грн. У 2023-му ще два з трьох перевірених документів містили неправдиві дані — ще 3 млн грн

Про яких саме посадовців йдеться, у відповіді НАЗК не зазначено. Водночас ці дані не є засекреченими — відповідні дані доступні на сайті агентства, тож імена та посади можна встановити самостійно.

Серед фігурантів із Луганщини — начальник відділу телекомунікацій ГУ ДСНС, суддя Господарського суду області, керівник і заступник начальника Лисичанської МВА, начальник Щастинської МВА, водій ДСНС, начальник відділу економіки Білолуцької СВА та головний спеціаліст бюджетного відділу Щастинської МВА.

З Донеччини — депутат Покровської районної ради, головний спеціаліст обласної прокуратури, прокурор Донецької обласної прокуратури, начальник управління кадрового забезпечення ГУ Нацполіції та депутат Донецької міської ради.

Загалом, за результатами перевірок, НАЗК уже направило сім висновків до правоохоронних органів щодо можливих кримінальних правопорушень і ще три — щодо адміністративних.

Мільйони з повітря: історії перевірок

35 мільйонів — у декларації депутата Покровської райради

У документах депутата Володимира Антипенка НАЗК виявило недостовірних відомостей на понад 35 млн грн. Найбільша частка цієї суми — 13,1 млн грн — це незадекларовані грошові активи, позичені різним компаніям, які не повернули борги. Ще 16,4 млн грн — не відображені фінансові зобов’язання, а 5,6 млн грн — невказані дивіденди. До декларації також не потрапили частина корпоративних прав і доходи дружини. Окремо НАЗК вказало на занижену вартість елітного автопарку, зокрема Toyota Land Cruiser 200 та Audi Q5.

Володимир Антипенко у Покровській райраді представляє партію ОПЗЖ. Він володіє аграрними підпримствами, серед яких ТОВ «Перспектива» з Добропільського району.

4,9 мільйона — у начальника Лисичанської МВА

Серйозні порушення виявлено і в декларації начальника Лисичанської МВА Луганської області Валерія Шибіко. Сума недостовірних відомостей — 4,91 млн грн. Серед них — задеклароване авто, яке вже не належало родині, завищена вартість іншого транспортного засобу, а також готівка на понад 4,89 млн грн, походження якої викликає сумніви. Шибіко пояснював, що заробив ці кошти у 90-х як професійний футболіст, однак документів, які це підтверджують, не надав. За оцінкою НАЗК, він міг реально заощадити не більше 2,2 млн грн, отже, майже 2,7 млн грн задекларовано без підтвердженого джерела. Також агентство виявило необґрунтовані заощадження дружини на 1,36 млн грн і незадекларовані рахунки в банках. У вересні 2024 року Шибіко було звільнено з посади розпорядженням президента.

3,8 мільйона — у керівника Щастинської МВА

У декларації начальника Щастинської МВА Луганської області Сергія Пращура виявлено недостовірних відомостей на 3,83 млн грн. Найбільше порушення — незадекларована позика у 2,69 млн грн, надана фізичній особі ще у 2005 році. Попри те, що борг досі не повернуто, Пращур не зазначив його у своїй декларації. Крім цього, він не задекларував майже 150 тис. грн на банківських рахунках, а також частку в статутному капіталі приватного підприємства, що належить його дружині, вартістю 1 млн грн. Також було приховано нерухомість, якою користується родина, та викривлено вартість автомобіля. У жовтні 2024 року Пращура також звільнили з посади.

У діях усіх трьох посадовців НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366−2 КК України — декларування недостовірної інформації у значному розмірі.

Понад 73 млн грн «невидимих» активів, які НАЗК виявило з 2022 року у деклараціях посадовців Донбасу, — це лише верхівка айсберга. Ці кейси свідчать не лише про особисту недоброчесність окремих чиновників, а й про системну толерантність до порушень — навіть у прифронтовому регіоні, який живе в режимі постійного виживання. У той час, коли громади втрачають інфраструктуру, а тисячі людей — домівки, мільйони в тіні виглядають як прямий виклик державі й суспільству.

Так, сам факт виявлення порушень — позитивний сигнал. Проте більшість фігурантів — не топпосадовці, хоча саме статки керівної верхівки найчастіше викликають найбільше запитань. Антикорупційна боротьба не може обмежуватися «середньою ланкою». НАЗК варто активніше реагувати на резонансні випадки, формувати прецеденти реальної відповідальності й відновлювати довіру до держави — особливо в умовах війни.