На Донеччині росіяни застосовують не лише техніку «штурмового м’яса», а й активно застосовують техніку, намагаючись вибити ЗСУ з позицій на найгарячіших напрямках.
Торецьк на сьогодні нагадує випалені вщент руїни. Фото: з відкритих джерел
Станом на сьогодні воєнні експерти впевнені у тому, що росіяни перегрупували сили й наступальний акцент зробили на Курахове і Вугледар. Зокрема, воєнний документаліст Богдан Пападін зауважує, що для української оборони та наступу Вугледар був важливою точкою оборони на півдні Донецької області. Його втрата стане вкрай болісною для української армії.
«По-перше, тримаючи це місто, ми могли тримати під контролем логістичні шляхи противника до Волновахи. А зараз ця можливість буде поступово зникати. По-друге, окуповані міста росіяни використовують як місце накопичення своєї піхоти. Надалі це може призвести до того, що ворог зможе рухатися й далі. По-третє, Вугледар дуже довго стримував ворога. На кінець 2022 — початку 2023 років були масштабні штурми міста з півдня, але завдяки тому, що воно знаходиться на висоті, росіяни наступали з низини. Це допомогло нашим військовим завдати суттєвих уражень ворогу.
В умовах сучасної війни та з урахуванням того, що в нас є недокомплект в бригадах, ми не можемо дозволити собі розмін людьми в міській забудові. Тож треба було відійти для збереження життів військовослужбовців. Втрата Вугледара виходить на друге місце після втрати Авдіївки", — зауважує документаліст.
ЗСУ вибивають росіян з районів Торецька, де ті намагаються закріпитися.
Фото з відкритих джерел
Станом на сьогодні основною ціллю армії агресорки Росії залишається Покровськ на Донеччині. Окупанти намагаються взяти місто в «котел», впевнений військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко. За його словами, після захоплення Вугледару загарбники не зупинилися. Вони намагаються наступати на другий оборонний рубіж ЗСУ, розташований за вісім кілометрів на північ.
«Ворожі війська йдуть на північ, щоб спрямувати сили на Курахове, а потім — на Покровськ. Тобто, якщо по фронту Покровськ захопити не вдалося, то вони організують повільне охоплення з півдня і з півночі. За великим рахунком виходять на оперативне охоплення. У народі це називається «котел», — зауважує Ігор Романенко.
Військовий експерт наголошує, що кілька тижнів тому Сили оборони задіяли три бригади, а тому вдалося зупинити та сповільнити просування окупантів на Покровськ.
OSINT-аналітик та військовий оглядач Віталій Кононученко зауважує, що за останній тиждень на Покровському напрямку значно посилилися артилерійські обстріли. Південніше від Покровська — у районах Селидового, Лисівки, Михайлівки — суттєво зросло використання всіх наявних вогневих засобів, бронетехніки, КАБів та штурмової піхоти.
Таким чином окупанти намагаються зрозуміти, де оборона українських військових є слабкою, щоб активізувати свої дії й на інших ділянках фронту.
«Росіяни намагаються рухатися південніше від Селидового. Після того, як його вони вперше невдало намагалися окупувати місто, тактика змінилась. Вони намагаються взяти місто у „кліщі“, як це було з Українськом», — додає військовий оглядач.
Водночас просування росіян значно сповільнилося. Зокрема — завдяки обороні вмотивованих підрозділів як 15-та бригада оперативного призначення НГ «Кара-Даг». Тож ворог наразі має лише незначні просування у 100−200 метрів.
Разом з тим іноземні аналітики вважають, що українські Збройні сили будуть змушені залишити Селидове, щоб уникнути оточення. Про це заявив експерт BILD з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке.
«Гірка реальність у Селидовому. Оборону міста успішно тримає „Кара-Даг“, діє добре, але інші частини не справляються. Тож місто впаде попри його мужніх захисників. Це саме те, що я відчув, коли відвідав розташування „Кара-Даг“ у цьому районі чотири тижні тому», — каже аналітик.
Сам командир екіпажу БпЛА «Кара небесна» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Андрій Отченаш додає в ефірі «Єдиних новин», що окупанти намагаються до зими, до періоду «великих боліт», провести максимальну кількість штурмів з технікою, щоб отримати якусь мінімальну вигоду чи переваги. Проте станом на зараз їм це не вдається.
«З використанням тієї кількості техніки, засобів та особового складу, який у них є, вони отримують дуже маленький результат. Хоча потрібно визнати, що певний результат все ж є. За місяць ми знищили понад 25 одиниць техніки противника. Але, думаю, на цьому вони не зупиняться і будуть проводити свої механізовані штурми далі. Водночас це в основному піхота, яка гине десятками в день», — каже командир екіпажу «Кара небесна».
Як розповідає військовослужбовець, щодня російські вояки постійно проводять штурми, залучаючи техніку.
«Коли кожного дня на тебе суне 20−30 російських військовослужбовців, інколи з технікою, з FPV-коптерами, з артилерією, з іншим засобами для ураження — на жаль, вони знищують певні бліндажі, певні спостережні пункти. Звісно, наші Сили оборони змушені відходити на 10−20−50 метрів на нові позиції. Відповідно, туди заходять представники рф. Чи можна назвати це втратою? Важко, але якісь просування — вони є. Щойно противник займає певні спостережені пункти, туди вилітає великий «бомбер» уночі й посилає неймовірно казкові подарунки, які лишають від росіян зазвичай нічого, але збільшують при цьому «сіру зону», — каже Андрій Отченаш.
Торецьк фактично стертий: замість колишніх будинків — руїни.
Фото: скриншот із відео
Крім того, підполковник 15-ї бригади Нацгвардії «Кара-Даг» Віталій Міловідов під час телемарафону повідомив, що навколо Селидового в зоні відповідальності 1-ї бригади не було днів без штурмових дій російських військових. Щодня окупанти продовжують різного ступеня накати ворожої піхоти.
«Посилилися намагання просування завдяки броньованій техніці. В кількох випадках це було дві-три одиниці. Також були спроби більш масованого штурму з залученням восьми одиниць техніки, які було на підступах до наших позицій ліквідовано», — зауважує Віталій Міловідов.
Найбільше окупанти дошкуляють з південного напрямку — Цукурине — Українськ. На цій ділянці фронту росіяни намагаються знайти слабку ділянку оборони та просуватися.
«Південніше більша кількість техніки залучається. Саме там вони більш географічно вигідно намагаються пройти технікою, оскільки всі намагання пройти цей відтинок ділянок місцевості Михайлівки, якої вже майже не існує, їм дуже складно. Там відкриті площі. Ми оперативно виявляємо їх та завдаємо вогневого ураження», — пояснює військовослужбовець.
Крім того, окупанти наступають в напрямку Часового Яру, повідомила речниця ОТУ «Луганськ» Анастасія Бобовнікова.
«В районі Часового Яру йдуть складні бої. Ворог намагається прорвати нашу оборону. Коли він не може атакувати нас у лоб, він це розуміє, тому що вони так само зазнають на Краматорському напрямку значних втрат. Тоді вони намагаються такими маленькими ударами вишукувати слабкі місця у нашій обороні. Вони вдарять то тут, то там і таким чином сподіваються, що в них хоч щось вийде», — сказала речниця.
Геолокаційні кадри, опубліковані 17 жовтня, показують, що російські війська нещодавно просунулися далі у східному Часовому Яру під час посиленого механізованого штурму та на південний схід від міста.
Скриншот із карти війни «DeepState»
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!