Понад $ 520 млн за 10 років: які проєкти на Донеччині фінансувало USAID і як «замороження» допомоги впливає на їх реалізацію зараз

Американська влада вже скасувала більш ніж половину контрактів агентства США з міжнародного розвитку USAID. Офіційно США закривають 83% програм USAID, повідомив держсекретар Марко Рубіо. За його словами, на 5,2 тис. із 6,2 тис. контрактів, які зараз скасовуються, було витрачено десятки мільярдів доларів у спосіб, який «не слугував, а в деяких випадках навіть шкодив основним національним інтересам США». Решта програм, які залишаються, мають передати Держдепартаменту «для ефективнішого адміністрування».

Зазначимо, що цьому рішенню передувала тимчасова зупинка всіх програм зовнішньої допомоги США на 90 днів для проведення перевірок, яке ухвалив новообраний президент США Дональд Трамп у перший день правління. Відповідний указ стосується й фінансування низки програм, які діють в Україні.

Після цих заяв американські дипломати просили терміново виключити програми, пов’язані з Україною, однак марно. 28 січня, федеральний суддя США тимчасово заблокував рішення Трампа щодо призупинення фінансування програм зовнішньої допомоги та грантових виплат, але теж безрезультатно.

Вже 4 березня Дональд Трамп у конгресі оголосив про замороження усієї міжнародної допомоги. На наступний день Верховний суд США відхилив запит Трампа на заморожування майже $ 2 млрд іноземної допомоги. А вже 10 березня Рубіо офіційно оголосив про закриття 83% програм USAID.

Таке рішення вагомо впливає на фінансову допомогу Україні, особливо в період війни. Адже крім військової, наша країна отримувала суттєву невійськову допомогу від США. Зокрема, USAID лише за останні 3 роки виділив Україні понад $ 30 мільярдів прямої грантової підтримки. І пік цієї підтримки був не 2024 року, а у 2022−2023 роках — коли українцям було найскладніше.

За даними американського державного сервісу Foreign Assistance, який відстежує всю американську державну допомогу, у 2024 фінансовому році USAID виділив Україні $ 6,05 млрд, з яких, щоправда, освоїв лише $ 5,5 млрд, підтримавши 220 програм.

Найбільше коштів було спрямовано на підтримку «державних послуг та громадянського суспільства» — $ 44,2 мільярда. Потім йдуть «швидка допомога» — $ 637 млн, «енергетика» — $ 250 млн, «бізнес та інші послуги» — $ 118 млн, «аграрна галузь» — $ 34 млн, «конфлікт, мир та безпека» — $ 20 млн.

Як розвивалася Донеччина за допомогою USAID?

За даними Департаменту, реципієнтами зазначених Проєктів були державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації незалежно від форми власності.

Наймасштабнішими Проєктами, які здійснювали свою діяльність за фінансової підтримки USAID на території Донецької області у період з 2014 року та по теперішній час були:

— «Демократичне врядування у Східній Україні», виконавцем якого є Кімонікс Інтернешнл Інк, загальна вартість проєкту становить $ 107 млн;

 — «Економічна підтримка Східної України», виконавцем якого є DAI Global, LLC, загальна вартість проєкту — $ 325 млн.

Також слід зазначити, що існують проєкти, які здійснювали свою діяльність за фінансової підтримки USAID на території області, але Донецька облдержадміністрація не виступала ні бенефіціаром, ні реципієнтом.

Крім того, USAID виступає донором для інших міжнародних та національних організацій, які також надають підтримку громадам Донецької області.

«Основними напрямками співпраці є програми підтримки внутрішньо переміщених осіб, грантові ініціативи, психологічна та правова допомога, програми екстреної підтримки постраждалого населення області. Загальна кошторисна вартість всіх Проєктів, що фінансувались USAID, які діяли на території Донецької області у період з 2014 року по теперішній час складає близько 526 млн доларів США», — додали у відомстві.

Гроші американського народу через USAID спрямовувалися на відновлення шкіл та лікарень, придбання необхідного обладнання для них, на гуманітарну допомогу населенню, що спотраждало від війни, на допомогу людям з обмеженними можливостями, допомогу ветеранам війни, на проєкти для молоді, навчання, підтримку та розвиток громадського сектору та незалежних медіа, на реалізацію демократичних реформ, на розвиток малого та середнього бізнесу, підтримку аграрного сектору, протистояння пропаганді, кібербезпеку, децентралізацію та реформи самоврядування, проєкти безпеки, інше. Тобто, це була дуже потужна підтримка жителів Донецької області, яку з 2014 року руйнує росія. Бенефіціарами цієї підтримки були не сотні тисяч людей, а навіть мільйони.

Раптове зупинення всіх програм USAID на Донеччині дуже негативно вплинуло на регіон. Зник міцний фундамент, який давав людям сили виживати та простистояти окупантам, боротися за свою область та країну. Про таке диктатор путін міг лише мріяти, і ось це відбулося.

Громадський сектор Донеччини й фінансування USAID

З проблемами коштів через закриття програм USAID зіткнувся сьогодні громадський сектор. Зокрема, серед багатьох без фінансування залишилася Коаліція громадських організацій «На лінії зіткнення», яка була заснована, як не формальна спільнота ще у 2019 році. Це — ініціатива від активістів громадських організацій з прифронтових територій Донецької та Луганської областей.

Директор коаліції Андрій Грудкін розповів журналістам «Вчасно» про активну громадську діяльність в житті східного регіону, яка нині залишилася без фінансування.

«Серед організацій є представники таких громад, як Попасна, Щастя, Торецьк, Світлодарськ, Авдіївка, Нью-Йорк, Красногорівка. Починаючи свою діяльність ми займалися адвокацією, це були рішення, які необхідні для розвитку наших громад в умовах діяльності військово-цивільних адміністрацій і самого знаходження до лінії зіткнення. В нас доволі непогано це вдавалося, також ми взаємодіяли з місцевою владою, вносили зміни до законів України, стратегій, які нас стосувалися і бачили там певний розвиток наших громад попри те, що вони були близькі до фронту», — розповідає Грудкін.

Також він зазначив, що після повномасштабного вторгнення у 2022-му представники організацій вимушено роз'їхалися по всій Україні. Однак згодом вирішили, що потрібно продовжувати свою діяльність.

Андрій Грудкін зазначив, що ще у січні в Києві проводили ідеятон, де ГО представляли свої мініпроєкти, які хотіли реалізувати у своїх місцях релокації. Паралельно Трамп вже оголосив про замороження фінансування.

«Це були не дорогі й класні проєкти, а кошти були, як додаток до наших цінностей. Зокрема, були класні ініціативи, наприклад проведення ігор та занять з робототехніки для дітей з Луганщини. Це потрібно для згуртованості дітей, адже в цьому є потреба, — пояснює Грудкін. — Також був проєкт, де мали б збиратися жінки загиблих воїнів, аби отримати психологічну підтримку, юридичні консультації, різні навички щодо ведення бізнесу тощо. Це все визначено на підставі потреб людей. Такі проєкти мали бути реакцією на ці потреби».

Нині представлені проєкти не реалізовані. Однак Коаліція працює навіть за відсутності коштів, та це значно впливає на роботу.

«Ми не можемо знімати відеоролики, їздити, отримувати комунікаційну підтримку, тому власними силами як у 2022 році продовжуємо діяльність. Єдине фінансування здійснювалося через USAID, інших в нас не було, — додав Грудкін. — Однак за цієї фінансової підтримки ми створили потужну організацію. Нині ми шукаємо фінансування для того, щоб продовжити. Проте, ми можемо працювати й без цього, єдине що результати будуть гірші. В першу чергу потрібна велика комунікаційна підтримка, а це вартує грошей. Це не можна просто так забезпечити власними силами».

Разом з цим Андрій Грудкін зізнається, що особисто для нього новина про припинення фінансування USAID була шокуючою.

«Ми мали співпрацю з USAID ще з 2015 року, як ГО „Сильні громади“. Ми всі працювали не за гроші, бо розуміли, що треба змінювати людей навчати й формувати проукраїнське середовище, точніше відновлювати. Чесно кажучи, успіхи шалені. Багато людей з Донеччини та Луганщині є активними та патріотичними. Вже той стереотип не працює, що „там всі сепаратисти й люблять росію“. Вже в тому числі й за нашої підтримки та діяльності виросли нові покоління молодих людей абсолютно світлих ефективних і свідомих», — розповідає Грудкін.

Разом з цим чоловік зазначив, що припинення фінансування впливає не тільки на громадський сектор, а й на інші важливі проєкти, які працюють для людей. Зокрема, це стосується медицини, агросфери, освіти, медіа.

«Мені стало прикро, що якась лікарня не отримає генератори, фермери не отримають обладнання, щоб збирати врожай, заклади освіти не отримають планшети. Також шкода медіа, локальні незалежні ЗМІ, адже це дуже важливо для Донеччини та Луганщини. Тому що саме вони дозволяють підтримувати демократію і все ж таки переконувати владу, що ми давним-давно перейшли від радянського стилю суспільства, до сталої демократії. За нашу організацію теж прикро. Але ми цілеспрямовані, хоч це нас і шокувало, бо проєкти з розвитку — це не порожнеча якась. Бо результатом цього є власне зміна свідомості людей, активізація суспільства. Так, нам треба рухатися в напрямку, де у нас не буде донорів, а просто люди будуть донатити та фінансувати після війни різні ініціативи. Але поки що ми до цього не доросли і USAID вагому роль у цьому відігравала», — додав Грудкін.

Бізнес Донеччини завдяки USAID мав шанс на відновлення

Припинення фінансування USAID відчутно вплинуло на бізнес Донеччини, який сильно постраждав під час воєнних дій. З 2014−2015 років завдяки проєктам USAID було багато програм по навчанню основам підприємництва, програм допомоги відновлення бізнесу, що постраждав від війни. Особливо це допомогло малому та середньому бізнесу, який міг відремонтувати приміщення, закупити обладнання або освоїти нові технології, прийняти на роботу додаткові кадри. Мешканці прифронтових територій, що втратили роботу, могли пройти навчання та започаткувати власну справу і надати робочі місця іншим. Все це сприяло стабілізації економіки у прифронтовому регіоні.

Зупинка проєктів USAID для підтримки бізнесу сьогодні несе руйнівні наслідки для Донеччини. По факту, це просто добиває зруйнований росіянами регіон. Наприклад, через війну значних руйнувань зазнало українсько-італійське підприємство «Zeus Ceramica» зі Слов’янська де працювало майже 300 людей.

Підприємство було одним з найкращих на керамічному ринку не лише України, а й за її межами. Сучасний завод зміг відновитися після пошкоджень росіянами у 2014 році, але з 2022 року отримав критичні руйнування внаслідок обстрілів ракетами рф. Попри важкий стан, підприємство намагаються врятувати та знайти черговий шанс на розвиток.

Зокрема, завод має намір відновлюватися у більш безпечному регіоні України. Для цього на початку 2024 року «Zeus Ceramica» виграло конкурс USAID на фінансування проєктів для відновлення. До кінця року було погоджено бюджет фінансування підприємства від уряду США на суму $ 2 млн. Однак виникли проблеми через те, що новий американський уряд призупинив фінансування проєктів USAID в Україні.

«Для нас цей грант був шансом для відновлення, — розповідає журналістам „Вчасно“ Генеральний директор підприємства Олександр Богославський.- Для того, щоб отримати цей грант ми подали заявку, потім надали інформацію про проєкт, прописали скільки потрібно коштів, заповнили анкету, подали презентацію і попередні розрахунки. Під час конкурсу на фінансування у 2024 році було обрано близько 17 підприємств, в тому числі нас. Сума гранту, на який ми подалися, складала $ 2 млн. За нашими підрахунками, під час реалізації проєкту ми могли заробити в 5 разів більше, тобто мінімум $ 10 млн».

За словами Олександра Богославського, процес отримання гранту не є швидким. Спочатку відбулася зустріч з представниками USAID в Києві, потім експерти оцінили проєкт і вже тоді почалася тісна співпраця.

«Восени 2024 року ми вже почали займатися практичними завданнями. Презентували наш бюджет, захистили свої статті розходів. Власне у грудні 2024-го ми до цього прийшли. Продивилися вже й економічну частину, єдине що залишилося підтвердити — це захист екології. Наша компанія з виготовлення керамічної плитки сертифікована міжнародною компанією „Верітас“ по захисту навколишнього середовища й захисту охорони праці. Тому в нас цей пакет був готовий, його треба було лише долучити до фінансових показників», — каже Богославський.

У січні 2025 року підприємство вже мало допрацювати деякі статті, а в лютому все «закрутилося» й підприємство не встигло підписати угоду.

«Ми проробили велику роботу, аби отримати грант. Зокрема виявилося, що USAID не дає гроші на комунальні послуги. А в нас це енергоносії за якими виготовляється плитка. Тому ми довго розбиралися на що вони таки дають гроші, окремо доводили, що ціни, які ми вказали — ринкові на сировину, на витратні матеріали, зокрема імпортні. Домовилися, затвердили й після цього цей пакет мав піти на їх кредитний внутрішній комітет, однак не вийшло», — каже Богославський.

Серед проєктів, що підтримувало USAID є багато таких, якими можна пишатися. Одним з таких бачив себе й завод «Zeus Ceramica». Однак за роки роботи американської програми виріс й бюрократичний апарат.

«Всі розуміють, коли йдуть гроші й навколо цього зростає бюрократія, то обов’язково з’являються канали, через які ці гроші йдуть на не профільні проєкти, на не дуже прозорі схеми. Ось це дійсно треба перевіряти й робити аудит. Якщо, наприклад, ми в компанії хочемо з чимось розібратися, то робимо постійний аудит», — каже Богославський.

Проте, такі організації, як USAID дуже важливі, й необхідні, адже наша країна наразі не може собі дозволити такого фінансування, аби підтримувати та розвивати вітчизняний бізнес.

«Якщо ми хочемо йти в ногу з прогресом, а ми маємо, бо ми не сировинна країна, ми маємо співпрацювати з провідними фахівцями західних країн у технологіях, управління фінансами й зокрема залучення фінансів. Це не аби який досвід, який у нас був і показує, що це правильний шлях. Тому такі компанії, як USAID, розвивають перспективні й дуже необхідні проєкти. Тим паче в тій ситуації в якій знаходиться наша економіка», — додав Богославський.

Сьогодні всі, хто співпрацював з USAID, думають про те, як вижити далі та врятувати бізнес, громадські організаії, освіту, медицину, соціальну та гуманітарну сфери. Ускладнює ситуацію те, що зупинка проєктів була раптова і ніхто не встиг зорієнтуватися та знайти нових партнерів. Частина організацій були вимушені взгалі зупинити свою діяльність і не відомо коли та як вони зможуть відновитися.

Зрозуміло, що частково нішу USAID у підтримці Донеччини займуть європейські проєкти, але коли це відбудеться та чи буде це також потужно — поки не відомо.

Довідково. USAID — це незалежна урядова установа, заснована Конгресом США у 1961 році. В агентстві працює близько 10 000 осіб, дві третини з яких перебувають за межами США. Минулого року агентство здійснювало контроль за реалізацією проєктів з надання допомоги в цілях розвитку на загальну суму близько 50 мільярдів доларів США.